Луцій Корнелій Мерула (консул 193 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Корнелій Мерула
лат. L. Cornelius L.f. Merula
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померпісля 193 до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, військовий очільник
Суспільний станпатрицій[1]
Посадаримський губернатор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Військове званняконсул
Термін193 рік до н.е.
ПопередникПублій Корнелій Сципіон Африканський
НаступникЛуцій Квінкцій Фламінін
РідКорнелії
БатькоЛуцій Корнелій Мерула
Матиневідомо
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Луцій Корнелій Мерула.

Луцій Корнелій Мерула (лат. Lucius Cornelius Merula; д/н —після 193 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв. Син Луція Корнелія Мерули. Про молоді роки немає відомостей. У 198 році до н. е. стає міським претором. Під час своєї каденції придушив бунт рабів у Римі. У 194 році займався облаштуванням колонії Темса в Бруттіумі.

У 193 році до н. е. обирається консулом (разом з Квінтом Мінуцієм Фермом). Очолив військо у Цизальпійській Галлії, яке воювало проти галлів-бойїв. У битві при Мутіні завдав ворогові рішучої поразки. Домагався тріумфа, проте сенат відмовив Мерулі в праві на тріумф. Приводом стали занадто великі втрати римського війська. Про подальшу долю Корнелія Мерули нічого невідомо.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 330–332, S. 346
200: Публій Сульпіцій Гальба Максим (2-й раз) і Гай Аврелій Котта - 199: Луцій Корнелій Лентул і Публій Віллій Таппул - 198: Секст Елій Пет Кат і Тит Квінкцій Фламінін - 197: Гай Корнелій Цетег і Квінт Мінуцій Руф - 196 : Луцій Фурій Пурпуріон і Марк Клавдій Марцелл - 195: Луцій Валерій Флакк і Марк Порцій Катон Старший - 194: Публій Корнелій Сципіон Африканський (2-й раз) і Тиберій Семпроній Лонг - 193: Луцій Корнелій Мерула і Квінт Мінуцій Ферм - 192: Луцій Квінкцій Фламінін і Гней Доміцій Агенобарб - 191: Публій Корнелій Сципіон Назіка і Маній Ацилій Глабріон - 190: Луцій Корнелій Сципіон Азіатік і Гай Лелій - 189: Марк Фульвій Нобіліор і Гней Манлій Вульсон - 188: Марк Валерій Месалла і Гай Лівій Салінатор - 187: Марк Емілій Лепід і Гай Фламіній - 186: Спурій Постумій Альбін і Квінт Марцій Філіп - 185: Аппій Клавдій Пульхр і Марк Семпроній Тудітан - 184: Публій Клавдій Пульхр і Луцій Порцій Ліцин - 183: Марк Клавдій Марцелл і Квінт Фабій Лабеон - 182: Гней Бебій Тамфіл і Луцій Емілій Павло Македонський - 181: Публій Корнелій Цетег і Марк Бебій Тамфіл - 180: Авл Постумій Альбін Луск і Гай Кальпурній Пізон, суффект - Квінт Фульвій Флакк - 179: Квінт Фульвій Флакк і Луцій Манлій Ацидін Фульвіан - 178: Марк Юній Брут і Авл Манлій Вульсон - 177: Гай Клавдій Пульхр і Тиберій Гракх Семпроній - 176: Гней Корнелій Сципіон Гіспалл і Квінт Петіллій Спурін, суффект - Гай Валерій Левін.
  1. ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луцій_Корнелій_Мерула_(консул_193_року_до_н._е.)&oldid=33573110