Публій Корнелій Сципіон Назіка (консул 191 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Корнелій Сципіон Назіка (230 — після 171 р. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки. був першим, хто мав агномен «Назіка», тобто «гостроносий».

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Сципіонів. Син Гнея Корнелія Сципіона Кальва, консула 222 року до н. е. Про його молоді роки залишилось мало відомостей. У 204 році до н. е. сенат обрав Публія Корнелія найдостойнішим громадянином й доручив йому зустріти в Остії священний камінь Ідейської Матері або Великої Матері Кібели, що прибув з Пессінунта.

У 200 році до н. е. стає членом комісії для поповнення римської колонії Венузія новими колоністами. У 196 році до н. е. обирається курульним еділом. На цій посаді тричі проводить Римські ігри, циркові та сценічні вистави. У 194 році до н. е. стає претором, наступного року як провінцію отримує Дальну Іспанію. Придушив повстання іберійських племен, захопив багато бунтівних міст. Зрештою завдав нищівної поразки лузитанам при Іліпі (поблизу сучасної Севільї).

У 192 році до н. е. балотувався на посаду консула, але програв. Втім вже у 191 році до н. е. таки стає консулом (разом з Манієм Ацилієм Глабріоном). Під час своєї каденції веде успішну війну з галльським племен боїв, за що отримує тріумф. після цього отримує проконсульство у Цизальпійській Галлії, де продовжив війну з боями.

У 189 та 184 роках до н. е. намагався здобути посаду цензора, але обидва рази програв. У 183 році до н. е. керував організацією римської колонії в Аквілеї. в цьому ж році був членом посольства до Прусія I, царя Віфінії, з вимогою видати Ганнібала.

У 171 році до н. е. брав участь у комісії з розслідування вимагань римських намісників в Дальньої Іспанії. Подальша доля не відома.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Thomas Robert Shannon Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Band 1: 509 B.C. – 100 B.C. Case Western Reserve University Press, Cleveland, Ohio 1951. Unveränderter Nachdruck 1968 (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Band 15, Teil 1), S. 333