Координати: 55°45′15″ пн. ш. 37°37′12″ сх. д. / 55.75416667° пн. ш. 37.62° сх. д. / 55.75416667; 37.62

Парад Перемоги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парад Перемоги
Зображення
Президент Рокосовський Костянтин Костянтинович
Країна  СРСР
Адміністративна одиниця Москва
Місце розташування Красна площа
Момент часу 24 червня 1945
Учасник(и) Одинцов Михайло Петрович, Жуков Георгій Костянтинович, Молотов В'ячеслав Михайлович, Калінін Михайло Іванович, Ворошилов Климент Єфремович, Сталін Йосип Віссаріонович, Фадєєв Володимир Георгійович, Владимир Стойчев, Władysław Korczycd, Q4256993?, Ivan Roslyd, Бакланов Гліб Володимирович, Konstantin Erastovd, Стученко Андрій Трохимович, Ivan Afonind, Nikolay Biryukovd, Кошовий Петро Кирилович, Лопатін Антон Іванович, Q22918719?, Бондарев Андрій Леонтійович, Q105886040?, Чибісов Никандр Євлампійович, Vasily Khokhlovd, Ковальов Григорій Миколайович, Pyotr Ionovd, Q4427264?, Mikhail Kochetkovd, Q15080563?, Nikolai Biasid, Q56310427?, Фесін Іван Іванович, Q60826120?, Ivan Piyashevd, Єрьомін Петро Антонович, Nikolay Kirichenkod, Q109493553?, Q19909476?, Чернецький Семен Олександрович, Pavel Azarovd, Q18236967?, Q15065454?, Nikolay Zharovd, Aleksandr Zhuravlyovd, Q18242286?, Іванов Віктор Сергійович, Ivan Ivanovd, Ilya Ivanovd, Semyon Ivanovd, Q4208989?, Konstantin Kalinind і Q17385016?
Озброєння 76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року, 100-мм польова гармата БС-3, 122-мм гаубиця зразка 1938 року (М-30), БМ-31-12, Т-34, ІС-2, СУ-76, СУ-100, ІСУ-152, 76-мм полкова гармата зразка 1927 року, Model 1909d, 152-мм гаубиця зразка 1909/30 років, 122 mm howitzer M1910/30d, 25-мм автоматична зенітна гармата зразка 1940 року, 37-мм автоматична зенітна гармата зразка 1939 (61-К), 85-мм зенітна гармата зразка 1939 року (52-К), 160-мм міномет зразка 1943 року, ПМ-43, 76-мм дивізійна гармата зразка 1936 року, OB-25d, 85-мм дивізійна гармата Д-44, 45-мм протитанкова гармата зр. 1937 р. (53-К), 45-мм протитанкова гармата зр. 1942 р. (М-42), 57-мм протитанкова гармата зразка 1941 року, 76 mm mountain gun M1938d, Катюша, 152-мм гаубиця зразка 1943 року (Д-1), 152 mm howitzer M1938 (M-10)d, 152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 (МЛ-20), 203-мм важка гаубиця Б-4, 122-мм гармата зразка 1931/37 років (А-19), 152-мм гармата 1935 рік, Dnepr M-72d, БА-64, БА-20, ІС, Т-44, Т-70, СУ-152, ІСУ-122, СУ-85 і СУ-122
Мапа
CMNS: Парад Перемоги у Вікісховищі

55°45′15″ пн. ш. 37°37′12″ сх. д. / 55.75416667° пн. ш. 37.62° сх. д. / 55.75416667; 37.62

Пара́д Перемо́ги  — військовий парад, що відбувся в Москві 24 червня 1945 року в ознаменування перемоги над Німеччиною у Німецько-радянській війні.

Хід параду

[ред. | ред. код]

Парад приймав Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков. Командував парадом Маршал Радянського Союзу К. К. Рокоссовський. Жуков і Рокоссовський проїхали по Красній площі на білому і вороному конях. Й. В. Сталін спостерігав за парадом з трибуни Мавзолея Леніна. На трибуні також були присутні В. Молотов, М. Калінін, К. Ворошилов, С. Будьонний і інші члени Політбюро ЦК КПРС.

Всупереч поширеній помилці, Прапора Перемоги під час Параду Перемоги на Красній площі не було.

Салют після Військового параду на Красній площі

У Параді Перемоги 1945 року брали участь 67 військових частин, що представляли 10 фронтів Червоної Армії. Загальна чисельність парадних розрахунків склала близько 40 тисяч особового складу.

Колона Першого українського фронту на Параді Перемоги в Москві 24 червня 1945

Першим площею пройшов звідний полк барабанщиків-суворовців, за ним йшли звідні полки фронтів (за порядком їхнього розташування на театрі воєнних дій до кінця війни — з півночі на південь): Карельського, Ленінградського, 1-го і 2-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 2-го, 3-го і 4-го Українських, звідний полк Військово-морського флоту.

Парад Перемоги, 24 червня 1945 року.

У складі полку 1-го Білоруського фронту особою колоною йшли представники Війська Польського. Попереду звідних полків фронтів йшли командувачі фронтами і арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з'єднань. Для кожного звідного полку оркестр виконував особливий марш.

Зведені полки були укомплектовані рядовими, сержантами і офіцерами різних родів військ, що відзначилися в боях і мали бойові ордени (у кожному полку всього, включаючи командний склад, — понад тисячу чоловік). Прапороносці з асистентами несли по 36 бойових прапорів з'єднань і частин фронту, що найбільш відзначилися в боях[1]. Звідний полк ВМФ складався з представників усіх родів сил Північного, Балтійського і Чорноморського флотів, Дніпровської і Дунайської флотилій.

У параді також брав участь звідний військовий оркестр у складі 1400 чоловік.

Марш звідних полків завершувала колона солдатів, що несли 200 опущених прапорів і штандартів розгромлених німецьких військ. Ці прапори під дріб барабанів були кинуті на спеціальний поміст біля підніжжя Мавзолея Леніна. Першим був кинутий особистий штандарт Гітлера.

Потім урочистим маршем пройшли частини Московського гарнізону: звідний полк Наркомату оборони, військовій академії, військові і суворовські училища, звідна кавалерійська бригада, артилерійські, мотомеханізовані, повітряно-десантні і танкові частини і підрозділи.

Параду Перемоги присвячений однойменний документальний фільм, знятий у 1945 році, один із перших кольорових фільмів в СРСР.

22 червня 1945 року в центральних газетах СРСР був опублікований наказ Верховного головнокомандувача № 370:

рос. В ознаменование победы над Германией в Великой Отечественной войне назначаю 24 июня 1945 года в Москве на Красной площади парад войск Действующей армии, Военно-Морского Флота и Московского гарнизона — Парад Победы.
На парад вывести: сводные полки фронтов, сводный полк наркомата обороны, сводный полк Военно-морского Флота, военные академии, военные училища и войска Московского гарнизона.
Парад Победы принять моему заместителю Маршалу Советского Союза Жукову.
Командовать Парадом Победы Маршалу Советского Союза Рокоссовскому.
Общее руководство по организации парада возлагаю на командующего войсками Московского военного округа и начальника гарнизона города Москвы генерал-полковника Артемьева.
Верховный Главнокомандующий,
Маршал Советского Союза
И. Сталин

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Генерал-полковник С. Штеменко «Парад Победы»
  • Сто военных парадов. — Москва: Воениздат, 1974.
  • Парад Победы. Жизни и судьбы. — Тверь: ЗАО «Хлеб», 2005.
  • Варенников В. Парад Победы. — Москва: Вагриус.

Відео

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Виталий Мороз. С фронта — на Красную площадь. Красная звезда: газета (24 июня 2010). old.redstar.ru. Процитовано 10 травня 2021.