Очікує на перевірку

85-мм дивізійна гармата Д-44

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Д-44
85-мм дивізійна гармата Д-44
85-мм дивізійна гармата Д-44
ТипДивізійна та протитанкова гармата
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1946 — т. ч.
ВійниВійна у В'єтнамі[1]
Громадянська війна в Лівані
Ірано-іракська війна
Перша карабаська війна
Війна на сході України
Друга карабаська війна
Російське вторгнення в Україну[2]
Історія виробництва
РозробникФедір Петров
Розроблено1943—1944
ВиробникЗавод №9
Виготовлення1944—1953
Виготовлена
кількість
10 918
ВаріантиД-44Н
СД-44[ru]
Тип 56 (Китай)
Характеристики
ВагаД-44: 1 725 кг
СД-44: 2 250 кг
Довжина8,34 м
Довжина ствола55,1 калібрів (4,68 м)
Ширина1,68 м (у похідному положенні)
Висота1,42 м
Обслуга7 осіб

Калібр85 мм
КазенникНапівавтоматичний вертикальний розсувний клин[en][3]
ВідбійГідропневматичний[3]
Підвищення-7° — +35°
Траверс54°
Темп вогню20-25 пост/хв
Дульна швидкість793 м/с
Дальність вогню
Ефективна1 150 м (трасуючий бронебійний снаряд із гіперзвуковою початковою швидкістю)
Максимальна15 820 м
ПрицілС71-7, ОП2-7, ОП4-7, ОП4М-7, АПН-2, АПН3-7

85-мм дивізійна гармата Д-44 у Вікісховищі

85-мм дивізійна гармата Д-44 (рос. 85-мм дивизионная пушка Д-44) — радянська дивізійна польова артилерійська гармата калібру 85 мм, яка використовувалася в останніх епізодах Другої світової війни.

Розроблена на заміну 76-мм дивізійної гармати зразка 1942 року (ЗІС-3). Розробкою займалося конструкторське бюро заводу № 9 («Уралмаш») під керівництвом головного конструктора Федіра Петрова, у другій половині 1944 року після низки доопрацювань пройшла державні випробування.

Була прийнята на озброєння у 1946 році. Із 1946 до 1954 року на Заводі № 9 («Уралмаш») було виготовлено 10 918 гармат.

Проєктування гармати Д-44 почалося в 1943 році в конструкторське бюро заводу № 9 «Уралмаш», а виробництво почалося в 1944 році. Код ГРАУ — 52-П-367.[4] СД-44 була варіантом Д-44 1950-х років з допоміжною силовою установкою та ящиком для боєприпасів на 10 патронів, яких було виготовлено 697 одинць для повітряно-десантних військ починаючи з 1954 року.[5] Д-44Н була варіантом Д-44 1960-х років з інфрачервоним освітлювальним приладом для нічного бою. Китай отримав Д-44 під час Корейської війни та на початку 1960-х років почав виробництво копій під назвою Тип 56.[6] На початку 1980-х польська армія оснастила деякі зі своїх гармат Д-44 електричними підсистемами та позначила їх як Д-44М та Д-44МН.[7]

За основу стволу був взятий ствол від танка Т-34-85[en] і був здатний випускати 20-25 осколково-фугасних, бронебійних і кумулятивних снарядів на хвилину. Підкаліберні високошвидкісні бронебійно-трасуючі снаряди БР-365П здатні пробивати 100 мм броні на відстані 1000 метрів під кутом дев'яносто градусів, а снаряд БР-367П пробиває 180 мм броні за таких же умов.[7] Післявоєнний осколково-фугасний снаряд О-365К важив 9,5 кг і мав 741 грам тротилу в якості вибухової речовини, тоді як бронебійний снаряд БК-2М зі стабілізованим кілем може пробивати 300 мм броні. Бронебійний снаряд для китайського Типу 56 має максимальну дальність 970 метрів і пробиває 100 мм броні під кутом 65 градусів.[8]

Гармата оснащена шинами ГАЗ-АА, буксирується 2,5-т вантажівкою[9] або тягачем Я-12 із середньою швидкістю 20–25 км/год по дорогах з покриттям і 11 км/год по відкритій місцевості з максимальним швидкістю буксирування по асфальтовому покриттю близько 55 км/год.[10] Допоміжна рушійна установка СД-44 — М-72 потужністю 14 к.с. здатна рухати гармату на швидкості до 25 км/год.[11]

На гарматі використовується приціл ОП-2-7 з 5,5-кратним збільшенням для денного бою. Приціл забезпечує прицілювання на відстані 1500 метрів.[12]

Характеристики Д-44 і аналогічної зброї
Explosive projectiles and range
Зброя Вага снаряда (вибухова частина), кг Максимальна дальність, м
85-мм Д-44 (стрільба О-365К) 9,5 (0,74) 15 650
25 Pounder Mk II[en] (стрільба HE Mk. I D) 11,33 (0,82) 12 253
88-мм FlaK 18 (стрільба SprGr L4.5) 9,4 (0,87) 14 815
90-мм M3 (стрільба M71) 10,64 (0,93) 17 337
Дані взяті з Janes (1982), The American Arsenal, German Artillery of World War Two та tarrif.net.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Д-44 випускалася з 1945 по 1953 рік. Протягом 1948—1950 років випускалося понад дві тисячі Д-44 на рік.[7] Гармата Д-44 послужила основою для створення 85-мм протитанкової гармати Д-48, а також реактивна система залпового вогню РПУ-14 використовує лафет від Д-44.

Оператори

[ред. | ред. код]
Тип 56, варіант гармати Д-44
Д-44 на виставці в Державному парку ветеранів Джорджії[en]

До 1950-х років Д-44 було експортовано для використання країнами Варшавського договору[13], і гармата залишалася на озброєнні Національної народної армії Східної Німеччини до падіння Східної Німеччини. Окрім Пакистану та Східної Німеччини, іншими користувачами включає Албанія, Алжир, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Камбоджа, Китай (Тип 56), Куба, Єгипет, Грузія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Угорщина, Іран, Ірак, Північна Корея, Лаос, Малі, Марокко, Мозамбік, Польща, Румунія, Сомалі, Шрі-Ланка, Судан, Сирія, В'єтнам[14] і Замбія.[15]

Поточні користувачі

[ред. | ред. код]

Колишні користувачі

[ред. | ред. код]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Сили оборони України використовують Д-44 під час російського вторгнення в 2022. Також було помічено польські боєприпаси для цих гармат[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Đáng gờm khẩu pháo bắn 20 phát/phút bảo vệ đảo Việt Nam. danviet.vn (в'єтн.).
  2. а б Девід Екс[en] (27 жовтня 2022). Ukraine Is Collecting A Lot Of Russia's Old T-62 Tanks. Форбс (англ.).
  3. а б Крістофер Фосс (1977). Jane's pocket book of towed artillery (англ.). Нью-Йорк: Collier. с. 45. ISBN 0020806000. OCLC 911907988.
  4. Пушки. www.russianarms.ru (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 19 грудня 2022.
  5. Six SD-44's were issued per antitank battery in each airborne regiment, for a total of 18 in an airborne division. Janes, p. 525.
  6. The People's Liberation Army assigned 12 Type 56 guns per artillery regiment. Brassey's, p. 124.
  7. а б в Janes (2008), p. 899.
  8. Brassey's p. 124.
  9. Both ZIL-157's and URAL-375D's were used as towing trucks. See Janes and Kopenhagen.
  10. Д-44. easyget.narod.ru (рос.).
  11. TRADOC Worldwide Equipment Guide, p. 5-4.
  12. WEG, p. 5-4.
  13. For example, the East German forces first publicly displayed SD-44 pieces in 1958. Kopenhagen, p. 48.
  14. Janes, p. 526.
  15. Zambia : Golden Jubilee celebrations in pictures -Part 2 of 5. 27 жовтня 2014.
  16. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Military Balance 2017. IISS. 2017. ISBN 978-1857439007.
  17. Стейн Мітцер; Йост Оліманс (1 вересня 2021). The Tigray Defence Forces - Documenting Its Heavy Weaponry. Oryx Blog (англ.).
  18. Стейн Мітцер; Йост Оліманс (20 вересня 2015). The Oryx Handbook of Pre-war Yemeni Fighting Vehicles. Oryx (англ.).
  19. Vehicles and equipment captured and operated by the Islamic State inside Syria. spioenkop.blogspot.com (англ.). 31 березня 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 25 березня 2019.
  20. 85 mm wz. 1944 D-44, D-48, armata dywizyjna, przeciwpancerna. www.2wojna.pl (пол.).
  21. Адріан Строеа; Георге Беженару (2010). Artileria româna în date si imagini [Romanian artillery in data and images] (рум.). Editura Centrului Tehnic-Editorial al Armatei. с. 130. ISBN 978-606-524-080-3.
  22. 4th Field Regiment Sri Lanka Artillery. army.l (англ.). Sri Lanka Army. Процитовано 3 жовтня 2021.
  23. До гармат Д-44 Україна отримала польські снаряди - Мілітарний. web.archive.org. 10 листопада 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2022. Процитовано 12 січня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Brassey's Encyclopedia of Land Forces and Warfare, Brassey's Inc., Washington D.C., 2000, ISBN 1-57488-087-X.
  • Die Landstreitkräfte der NVA, Wilfried Kopenhagen, Motorbuch Verlag, Stuttart, 2003, ISBN 3-613-02297-4.
  • German Artillery of World War Two, Ian V. Hogg, Greenhill Books, London, 2002. ISBN 1-85367-480-X.
  • Foss, Christopher F. (ed.) Jane's Armour and Artillery 1981—1982, Jane's Publishing Company Ltd, London & New York, 1982. ISBN 978-0-531-03976-2
  • Foss, Christopher F. (ed.) Jane's Armour and Artillery 2007—2008, Jane's Publishing Company Ltd, Coulsdon, 2007. ISBN 978-0-7106-2794-0
  • Shunkov V. N. The Weapons of the Red Army, Mn. Harvest, 1999 (Шунков В. Н. — Оружие Красной Армии. — Мн.: Харвест, 1999.) ISBN 985-433-469-4.
  • The American Arsenal, Ian V. Hogg (introduction), Greenhill Books, London, 2001. ISBN 1-85367-470-2.
  • TRADOC Worldwide Equipment Guide (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]