Пстиго Іван Іванович
Іван Іванович Пстиго | |
---|---|
біл. Іван Іванавіч Пстыга | |
Народження | 10 квітня 1918[1][2] с. Сухополь |
Смерть | 23 лютого 2009[2] (90 років) Москва, Росія[2] |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Освіта | Тамбовське вище військове авіаційне училище льотчиків імені М. М. Расковоїd (1940)[2] і Військова академія Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. К. Є. Ворошиловаd (1957)[2] |
Роки служби | 1936–1992 |
Звання | Маршал авіації |
Командування | 16-а повітряна армія (СРСР)[2] |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Пстиго Іван Іванович у Вікісховищі |
Іван Іванович Пстиго (1918—2009) — радянський воєначальник Військово-повітряних сил СРСР, маршал авіації (1975), Герой Радянського Союзу (1978), Заслужений військовий льотчик СРСР (1967).
Народився 10 квітня 1918 року в селі Сухополь (нині Аргангельського району Башкортостану, РФ) у селянській родині. Білорус. Закінчив середню школу.
У лавах РСЧА з 1936 року. В 1940 році закінчив Енгельську військову школу льотчиків.
На фронтах німецько-радянської війни з 1941 року. Був командиром ескадрильї, начальником повітряно-стрілецької служби штурмової авіаційної дивізії і авіаційного корпусу, а з грудня 1943 року командир штурмового авіаполку на Південно-Західному, Сталінградському, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійському, 3-му Білоруському і 1-му Українському фронтах. За війну здійснив 96 бойових вильотів.
У 1947 році закінчив Вищі льотно-тактичні КУОС.
У 1957 році закінчив Військову академію Генштабу, командував авіаційною дивізією, корпусом, армією.
У 1967 році став заступником головкома Військово-повітряних Сил з бойової підготовки.
З 1977 року у центральному апараті ВПС, а з 1983 року у Групі генеральних інспекторів МО СРСР.
7 квітня 1978 року Івану Івановичу Пстигу присвоєно звання Героя Радянського Союзу за особисту мужність та відвагу, проявлену у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у роки німецько-радянської війни, великий внесок у підготовку і підвищення бойової готовності військ у післявоєнний період, освоєння складної бойової техніки і у зв'язку з шістдесятиліттям з дня народження.
Також мав інші відзнаки:
- 2 ордени Леніна
- орден Жовтневої Революції
- 7 орденів Червоного Прапора
- орден Олександра Невського
- 2 ордени Вітчизняної війни I ступеня
- орден Червоної Зірки
- іноземні нагороди
- медалі
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. — с. 329 (рос.)
- Военный энциклопедический словарь/ Пред. Гл. ред. комиссии С. Ф. Ахромеев. — М.: Воениздат, 1986. — 863 с. с ил. — с. 602 (рос.)
- Нагородні листи І. І. Пстиго на сайті «Подвиг народа» (рос.)
- ↑ Пстыго Иван Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д е ПСТЫГО Иван Иванович // Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. Зелин — Москва: 2009. — С. 453. — 880 с. — ISBN 978-5-903989-03-4
- Народились 10 квітня
- Народились 1918
- Померли 23 лютого
- Померли 2009
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Маршали авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Заслужені військові льотчики СРСР
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Радянські командири авіаційних полків у Другій світовій війні
- Герої Радянського Союзу — білоруси