Пстиго Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Пстиго
біл. Іван Іванавіч Пстыга
Народження 10 квітня 1918(1918-04-10)[1][2]
с. Сухополь
Смерть 23 лютого 2009(2009-02-23)[2] (90 років)
Москва, Росія[2]
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Тамбовське вище військове авіаційне училище льотчиків імені М. М. Расковоїd (1940)[2] і Military Academy of the General Staff of the Armed Forces of the USSRd (1957)[2]
Роки служби 1936–1992
Звання  Маршал авіації
Командування 16-а повітряна армія (СРСР)[2]
Війни / битви Німецько-радянська війна
Автограф
Нагороди
Герой Радянського СоюзуЗаслужений військовий льотчик СРСР
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
CMNS: Пстиго Іван Іванович у Вікісховищі

Іван Іванович Пстиго (1918(1918)—2009) — радянський воєначальник Військово-повітряних сил СРСР, маршал авіації (1975), Герой Радянського Союзу (1978), Заслужений військовий льотчик СРСР (1967).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 квітня 1918 року в селі Сухополь (нині Аргангельського району Башкортостану, РФ) у селянській родині. Білорус. Закінчив середню школу.

У лавах РСЧА з 1936 року. В 1940 році закінчив Енгельську військову школу льотчиків.

На фронтах німецько-радянської війни з 1941 року. Був командиром ескадрильї, начальником повітряно-стрілецької служби штурмової авіаційної дивізії і авіаційного корпусу, а з грудня 1943 року командир штурмового авіаполку на Південно-Західному, Сталінградському, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійському, 3-му Білоруському і 1-му Українському фронтах. За війну здійснив 96 бойових вильотів.

У 1947 році закінчив Вищі льотно-тактичні КУОС.

У 1957 році закінчив Військову академію Генштабу, командував авіаційною дивізією, корпусом, армією.

У 1967 році став заступником головкома Військово-повітряних Сил з бойової підготовки.

З 1977 року у центральному апараті ВПС, а з 1983 року у Групі генеральних інспекторів МО СРСР.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

7 квітня 1978 року Івану Івановичу Пстигу присвоєно звання Героя Радянського Союзу за особисту мужність та відвагу, проявлену у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у роки німецько-радянської війни, великий внесок у підготовку і підвищення бойової готовності військ у післявоєнний період, освоєння складної бойової техніки і у зв'язку з шістдесятиліттям з дня народження.

Також мав інші відзнаки:

Посилання[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. — с. 329 (рос.)
  • Военный энциклопедический словарь/ Пред. Гл. ред. комиссии С. Ф. Ахромеев. — М.: Воениздат, 1986. — 863 с. с ил. — с. 602 (рос.)
  • Нагородні листи І. І. Пстиго на сайті «Подвиг народа» (рос.)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
  1. ↑ Пстыго Иван Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г д е ПСТЫГО Иван Иванович // Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. Зелин — Москва: 2009. — С. 453. — 880 с. — ISBN 978-5-903989-03-4
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пстиго_Іван_Іванович&oldid=36390267