Рутгер Гауер
Рутгер Гауер | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Rutger Hauer | ||||
Ім'я при народженні | Рутгер Улсен Гауер Rutger Oelsen Hauer | |||
Народився | 23 січня 1944[1][2][…] Брекелен, Утрехт, Нідерланди | |||
Помер | 19 липня 2019[4][5][…] (75 років) Бетстерзваг, Опстерланд, Фрисландія, Нідерланди[7] | |||
Громадянство | Нідерланди | |||
Діяльність | актор, кіноактор, кінорежисер, телеактор | |||
Роки діяльності | 1969 — 2019 | |||
Дружина | Гайді Мерз (розлучення) Інеке тен Кате | |||
Діти | Айша Гауерd | |||
Батьки | Аренд Гауерd Teunke Mellemad | |||
Членство | ShortCutz Amsterdam Film Festival jury membersd | |||
IMDb | ID 442 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Рутгер Гауер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ру́тгер У́лсен Га́уер (нід. Rutger Oelsen Hauer, МФА: [ˈrʏtxər ˈulsə(n) ˈɦʌu̯wər] Рю́тгер У́лсен Га́вер, нар. 23 січня 1944 м. Брекелен, провінція Утрехт, Нідерланди — пом. 19 липня 2019, Нідерланди) — нідерландський і американський актор, продюсер, режисер та сценарист.
Народився 23 січня 1944 року в акторській родині, в нідерландському містечку Брекелені, у кількох десятках кілометрів на південь від Амстердама. Батько, Аренд Гауер, викладав акторську майстерність у місцевому театральному коледжі, а мати, Тьонке Гауер, — драматургію. У ранньому дитинстві Рутгера і трьох його сестер виховувала нянька в Амстердамі — батьки постійно роз'їжджали по країні з гастролями. У 5 років Рутгер з'являється на театральній сцені, а перший його дебют у театрі відбувся 8 червня 1955 року в трагедії Софокла «Аякс». Помер 19 липня 2019 року у своєму будинку внаслідок нетривалої хвороби у місті Бістезваг (Нідерланди).[9][10][11]
Рутгер був неслухняною дитиною. Якось, граючи з сірниками, підпалив копицю сіна. У 15 років втік із дому. Найнявся на торговельне судно свого діда і майже рік був у плаванні. Це дало йому можливість подивитися світ, побувати в Пакистані, Канаді, Сінгапурі, Сайгоні, Перській затоці, познайомитися зі вдачею та побутом різних народів. Тоді ж Рутгер виявив у собі здатність легко вивчати мови — володіє англійською, німецькою, французькою та італійською, крім своїх рідних — нідерландської та фризької.
Дальтонізм, успадкований від прадіда, завадив продовжити кар'єру моряка. Повернувшись додому, відвідує вечірню школу, а вдень працює (декоратор сцени, автомобільний мийник, тесляр і т. д.). Його пристрасть до автомобілів і мотоциклів, що виникла в цей час, і навички, які одержав, пізніше дозволять робити найнебезпечніші автомобільні трюки в «попутнику» (Hitcher, 1986) без дублера.
У 1962 році вступає до театрального інституту в Базелі (Швейцарія). Через 2 роки Хауер найнявся солдатом в армію. Два роки віддано десантним військам, але незабаром Рутгер удався до допомоги приятеля-лікаря — він симулював психічну неврівноваженість, щоб уникнути подальшої служби. Пробувши якийсь час у психлікарні, переконавши лікарів у своїй непридатності до військової служби, повертається до інституту. Потім була акторська школа в Амстердамі, після чого одержує місце в Королівському театрі. У Базелі Гауер одружився, від цього шлюбу з'явилася дочка Айша.
З 1967 року почав грати в театрі «Noorder Compagnie», де 1973 року сам поставив дві п'єси, а у 1968 — дебютував у кіно. Тоді ж зустрівся зі своєю майбутньою другою дружиною — Інеке, художницею та скульптором. Вони одружилися у 1985 році.
Його перша поява перед телекамерою відбулася ще 12 грудня 1956 року, коли проводили зйомки спектаклю «Асмодей» (Asmodee). Потім була епізодична роль у картині «Пан Гаварден» (Monsieur Hawarden, 1968), але в змонтовану версію кадри за участю Гауера не ввійшли. Перша популярність прийшла до молодого актора вже за рік, після участі в телесеріалі «Флоріс» (Floris, 1969).
Так почалася його довголітня співпраця з нідерландським режисером Полом Верговеном, що тривала понад 10 років і принесла світове визнання. Цей режисер зміг угадати і втілити на екрані подвійність вигляду та суті Гауера, який може бути й «занепалим ангелом», і «диявольським поріддям», сполучати загадкову зовнішність і внутрішнє сум'яття, таїти в собі боріння різноспрямованих сил[12]. Перший їхній фільм називався «Турецькі насолоди» (1973) — драма за романом нідерландського автора Яна Волкерса (Jan Wolkers), яку номінували у 1974 році на премію «Оскар» у категорії «найкращий закордонний фільм».
Знявши Рутгера в п'ятьох відомих фільмах різних жанрів («Турецькі насолоди», 1973, «Кіті-шелихвістка», 1975, «Помаранчевий солдат», 1977, «Лихачі», 1980, «Плоть і кров», 1985), Верховен уважав, що Гауер, на відміну від іншого протеже режисера Е. Краббе, виражає «світлу сторону єства»[12].
Пол Верговен також мав намір знімати Гауера і у своєму американському дебюті — фантастичному бойовику «Робокоп» (1987). Але перед зйомками посварився з актором — після його успіху у двох популярних картинах «Бігун по лезу» (1982) і «Попутник» (1986) (причини сварки не розголошувано).
У Голлівуді Рутгер Гауер уперше з'явивися у фільмі «Нічні яструби» (1981) з Сильвестром Сталлоне в головній ролі, де зіграв убивцю Вульфгара. В акторстві Рутгер побачив для себе нові можливості самовираження. Він наймає відомого репетитора, у якого бере уроки американського варіанта англійської мови, щоб американські глядачі в майбутньому не чули його європейський акцент.
Після кількох вдалих картин, Гауер стає відомим у США актором, чиє ім'я почали ставити першим на кіноафішах і плакатах. Фільм «Той, хто біжить по лезу» став класикою наукової фантастики — першу версію картини додали до Національного архіву фільмів (National Film Archives), який підтримує бібліотека Конгресу США. У цей час Хауер купує на Каліфорнійському узбережжі віллу і власноруч будує величезний трейлер, який використає під час зйомок на виїзді.
Наприкінці 1980-их років потрапив до п'ятдесяти «найпридатніших до обліку» акторів у світі в списку, зробленому елітним виданням «Hollywood Reporter».
Активно знімається в американських фільмах — «Взяти живим або мертвим» (Wanted: Dead or Alive, 1987), «Кров героїв» (The Blood of Heroes, 1989), «Сліпа лють» (Blind Fury, 1990), «Смертельні узи» (Deadlock, 1991), «Гра на виживання» (Survivimg the Game, 1993). Спроба поміняти амплуа і зіграти, наприклад, в Італії в проблемній мелодрамі «У місячну ніч» (In una notte di chiaro di luna, 1989) була невдалою. Виняток — лише одна робота актора: роль паризького пияка польського походження у філософській притчі «Легенда про святого пияка» (La Leggenda del santo bevitore, 1988) італійського режисера Ерманно Ольмі (у 1988 фільм отримав «Золотого лева» Венеційського фестивалю).
У 1990-х роках все частіше співпрацює з невеликими незалежними кіностудіями, намагаючись відійти від нав'язаного йому Голлівудом образу. Це зменшило його популярність у США, але у себе на батьківщині — у Нідерландах — залишається дуже популярним, про що свідчить гучне святкування його 50-річчя у 1994 році. Тоді показано ретроспективу його найвідоміших картин, перед якою йшов документальний фільм «Актор у жовтогарячому» (Acteur van Oranje). Через рік, до 100-річчя світового кінематографа, поштова служба Нідерландів випустила ювілейний набір марок, одна із яких зображала Гауера в ролі з картини «Турецькі насолоди».
Друга половина 1990-х років і початок нового тисячоліття для актора, який уклав контракт зі своїм новим агентом Джоан Гайлер (англ. Joan Hyler), почалися досить вдало. У цей період він знімається у фільмах кіностудії «Hallmark» — «Поклик предків» (The Call of the Wild: Dog of the Yukon, 1997) за романом Джека Лондона і «Мерлін» (Merlin, 1998). На телеканалі «NBC» — у фентезійній казці «Десяте королівство» (The 10th Kingdom, 1999), де зіграв роль злого Мисливця. Кінокартину «Саймон Магус» (Simon Magus, 1998), де зіграв м'якого й доброго читця поезії Альбрехта (Count Albrecht), презентовано на декількох міжнародних кінофестивалях.
У квітні 1999 року одержує в Нідерландах звання «Найкращий актор століття». Святкування нагороди на нідерландському телебаченні вилилося в нову ретроспективу його фільмів, проведену без зупинок протягом цілого дня.
У 2000 році актор спробував себе в режисурі, в результаті чого на екрани вийшов короткометражний фільм «Кімната» (The Room), що одержав в наступному році Приз глядацьких симпатій на Паризькому кінофестивалі (Paris Film Festival) як «найкращий короткометражний фільм».
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1968 | ф | Месьє Гаварден | Monsieur Hawarden | |
1969 | с | Флоріс | Floris | Флоріс |
1972 | с | Землепроходці | The Pathfinders | Пітер Ван Пірсен |
1973 | с | Waaldrecht | Роже де Йонг | |
1973 | ф | Рахат-Лукум | Turks fruit | Ерік Вонк, скульптор |
1973 | ф | Репельштельтье | Repelsteeltje | король |
1974 | ф | Кульбаба | Pusteblume | Рік |
1975 | ф | Змова Вілбі | The Wilby Conspiracy | Блейн Ван Нікірк |
1975 | ф | Кіті-вертихвістка | Keetje Tippel | Хьюго |
1975 | ф | Амулет смерті | Das Amulett des Todes | Кріс |
1975 | ф | Рік рака | Het jaar van de kreeft | П'єр |
1975 | с | Флоріс фон Роземунд | Floris von Rosemund | Флоріс |
1975 | тф | Сірано де Бержерак | Cyrano de Bergerac | Де Валверт |
1976 | ф | Макс Гавелар | Max Havelaar | Дулкарі |
1976 | ф | Донощиця | La donneuse | |
1977 | ф | Помаранчевий солдат | Soldaat van Oranje | Ерік Ланшоф |
1978 | тф | Свята Жанна | Heilige Jeanne | Дуноіс |
1978 | ф | Пастораль 1943 | Pastorale 1943 | Август Шульц |
1978 | ф | Містерії | Mysteries | Йохан Нагель |
1979 | ф | Жінка між собакою і вовком | Een vrouw tussen hond en wolf | Адріан |
1979 | ф | Фатальна помилка | Grijpstra & De Gier | Рінус де Гіер |
1979 | тф | Наставник | Es begann bei Tiffany | Райдер |
1979 | с | Дуель на глибині | Duel in de diepte | Джон ван дер Вельде |
1980 | ф | Лихачі | Spetters | Герріт Віткамп |
1981 | ф | Нічні яструби | Nighthawks | Хеймар Вулфгар Рейнхардт |
1981 | ф | Самотня Коко Шанель | Chanel Solitaire | Етьєн де Бальзан |
1982 | тф | Всередині Третього Рейху | Inside the Third Reich | Альберт Шпеер |
1982 | ф | Той, хто біжить по лезу | Blade Runner | Рой Беті |
1983 | ф | Еврика | Eureka | Клод Майлло Ван Горн |
1983 | ф | Вихідні Остермана | The Osterman Weekend | Джон Таннер |
1984 | ф | Рідкісна порода | A Breed Apart | Джим Молден |
1985 | ф | Леді-яструб | Ladyhawke | Етьєн Наваро |
1985 | ф | Плоть і кров | Flesh and Blood | Мартін |
1986 | ф | Попутник | The Hitcher | Джон Райдер |
1987 | ф | Взяти живим або мертвим | Wanted: Dead or Alive | Нік Рендалл |
1987 | тф | Втеча з Собібора | Escape from Sobibor | Олександра Печерський |
1988 | ф | Легенда про святого пияка | La leggenda del santo bevitore | Андреас Картак |
1989 | ф | Шукачі з Бродвею | Bloodhounds of Broadway | Мозок |
1989 | ф | Сліпа лють | Blind Fury | Нік Паркер |
1989 | ф | У місячну ніч | In una notte di chiaro di luna | Джон Нотт |
1989 | ф | Кров героїв | The Blood of Heroes | Жовтяник |
1989 | тф | На краю | The Edge | шериф Еміль Абель |
1991 | ф | Смертельні узи | Wedlock | Френк Воррен |
1991 | ф | Після опівночі | Past Midnight | Бен Джордан |
1991 | ф | Правосуддя безсиле | Beyond Justice | Том Бартон |
1992 | ф | Лічені секунди | Split Second | Гарлі Стоун |
1992 | ф | Баффі — винищувачка вампірів | Buffy the Vampire Slayer | Лотос |
1993 | тф | Наосліп | Blind Side | Джейк Шелл |
1993 | тф | Подорож | Voyage | Морган Норвелл |
1993 | ф | Крижана безмовність | Arctic Blue | Бен Корбетт |
1994 | ф | Гра на виживання | Surviving the Game | Томас Бернс |
1994 | ф | Нострадамус | Nostradamus | чернець-містик |
1994 | ф | Єгипетські боби | The Beans of Egypt, Maine | Рубен Бін |
1994 | тф | Останній політ Амелії Ергарт | Amelia Earhart: The Final Flight | Фред Нунан |
1994 | тф | Фатерлянд | Fatherland | штурмбанфюрер Ксавьє Марш |
1995 | тф | Містер Стітч | Mr. Stitch | доктор Рю Вейкман |
1995 | ф | Прощення немає | Blood of the Innocent | доктор Лем |
1996 | в | Перехрестя світів | Crossworlds | Ей Ті |
1996 | ф | Дорогоцінна знахідка | Precious Find | Армонд Крілл |
1996 | ф | Солдат апокаліпсису | Omega Doom | Омега Дум |
1996 | ф | Марієтта в захваті | Mariette in Ecstasy | капелан |
1997 | ф | Достукатись до небес | Knockin' On Heaven's Door | Куртіс |
1997 | ф | Вибух | Blast | Лео |
1997 | ф | Гемоглобін | Bleeders | доктор Марлоу |
1997 | ф | Червоний слід | Deathline | Джон Андерсон Вейд |
1997 | с | Лексс | Lexx | Бодж |
1997 | тф | Лексс: Темна зона | Lexx: The Dark Zone | Бодж |
1997 | тф | Поклик предків | The Call of the Wild: Dog of the Yukon | Джон Торнтон |
1997 | тф | Ворожі води | Hostile Waters | капітан Британов |
1997 | тф | Кільце з рубіном | The Ruby Ring | Патрік Коллінз |
1998 | тф | Великий Мерлін | Merlin | Король Вортигерн |
1998 | в | Тактичний напад | Tactical Assault | капітан Джон «Док» Голідей |
1998 | ф | Збирач кісток | Bone Daddy | Палмер |
1999 | ф | Саймон Магус | Simon Magus | граф Альберт, Сквайр |
1999 | ф | Новий світовий безлад | New World Disorder | Девід Маркс |
2000 | ф | Напарники | Partners in Crime | Джин Рирдон |
2000 | с | Десяте королівство | The 10th Kingdom | мисливець |
2000 | ф | Скажена | Wilder | доктор Сем Денніс Чарні |
2001 | ф | Кома | Lying in Wait | Кейт Міллер |
2001 | в | Турбулентність 3: Важкий метал | Turbulence 3: Heavy Metal | другий пілот Макінтош |
2001 | кф | Кімната | The Room | Гаррі |
2001 | кф | Останні слова Голландця Шульца | The Last Words of Dutch Schultz | Голландець Шульц |
2001 | ф | Літаючий вірус | Flying Virus | Єзекіїль |
2002 | ф | Банкіри Бога | I banchieri di Dio | Кардинале Марцинкус |
2002 | ф | Спекотливий день | Scorcher | президент Нельсон |
2002 | ф | Воїни | Warrior Angels | Греккор |
2002 | ф | Сповідь небезпечної людини | Confessions of a Dangerous Mind | Кілер |
2003 | с | Шпигунка | Alias | Ентоні Ґайґер |
2003 | с | Таємниці Смолвіля | Smallville | Морган Едж |
2004 | ф | Темпеста: Порочна пристрасть | Tempesta | Ван Бенінген |
2004 | ф | Наставник | Camera ascunsa | Себастьян |
2004 | ф | У тіні кобри | In the Shadow of the Cobra | Галло |
2004 | с | Салемз Лот | 'Salem's Lot | Курт Барлоу |
2005 | тф | Пригоди «Посейдона» | The Poseidon Adventure | єпископ Август Шмідт |
2005 | ф | Місто гріхів | Sin City | кардинал Рорк |
2005 | ф | Бетмен: Початок | Batman Begins | Ерл |
2005 | ф | Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше | Зеркальные войны. Отражение первое | Mysterious Man |
2005 | в | Дракула 3: Спадщина | Dracula III: Legacy | Дракула III |
2006 | в | Місія порятунку | The Hunt for Eagle One | генерал Френк Льюїс |
2006 | ф | Мінотавр | Minotaur | Кірнан |
2006 | ф | Ментор | Mentor | Сенфорд Поллард |
2007 | ф | Гол 2: Життя як мрія | Goal II: Living the Dream | Руді ван дер Мерві |
2007 | ф | Убити за 75 секунд | 7eventy 5ive | детектив Джон Крітон |
2007 | ф | Макаллістер біжить | Moving McAllister | Максвелл Макаллістер |
2007 | кф | Мила Бетті | Sweet Betty | психіатр |
2007 | тф | Початок кінця | Starting Over | Пітер Росен |
2008 | тф | Король Мотор Сіті | The Prince of Motor City | Вільям Гамільтон |
2008 | ф | Чарівні щоденники флейти | Magic Flute Diaries | доктор Річард Нагель |
2008 | ф | Втеча нареченої | Bride Flight | Старий Френк |
2008 | кф | Рапсодія | The Rhapsody | |
2009 | кф | 3 | 3 | Батько |
2009 | ф | Oogverblindend | ||
2009 | ф | Барбаросса | Barbarossa | Федеріко Барбаросса |
2010 | ф | Щастя що вислизає | Happiness Runs | Інслі |
2010 | ф | Медовий місяць | Life's a Beach | Жан-Люк |
2010 | ф | Ключ Саламандри | Пятая казнь (Ключ Саламандры) | Хант |
2011 | ф | Ложка | Spoon | Віктор |
2011 | кф | Реквієм 2019 | Requiem 2019 | |
2011 | ф | Бомж із дробовиком | Hobo with a Shotgun | Бомж |
2011 | ф | Млин і хрест | The Mill and the Cross | Пітер Брейгель |
2011 | ф | Обряд | The Rite | Іштван Ковак |
2011 | ф | Чорні метелики | Black Butterflies | Авраам Йонкер |
2011 | ф | Всі за одного | Alle for én | Німейєр |
2011 | ф | Портативне життя | Portable Life | Антоніо |
2011 | ф | Картонне село | Il villaggio di cartone | пономар |
2011 | ф | Преподобний | The Reverend | Withstander |
2011 | ф | Викрадення Гайнекен | De Heineken ontvoering | Альфред Гейнекен |
2012 | ф | Дракула 3D | Dracula 3D | Ван Хелсінг |
2012 | ф | Агент Ранжід рятує світ | Agent Ranjid rettet die Welt | Ван Дайк |
2012 | с | Військова хроніка | Metal Hurlant Chronicles | Керн |
2012 | тф | Мікеланджело — серце і камінь | Michelangelo - Il cuore e la pietra | Мікеланджело |
2013 | тф | Політ лелек | Flight of the Storks | Сондерман |
2013 | ф | Майбутнє | Il futuro | Масісте |
2013 | ф | Небезпечна гра | Real Playing Game | Стів Баттер |
2013 | кф | Isip the Warrior | католицький священик | |
2013—2014 | с | Справжня кров | True Blood | Найл Брігант |
2014 | с | Вілфред | Wilfred | доктор Груммонс |
2014 | ф | 2047 — Загроза смерті | 2047 - Sights of Death | полковник Азімов |
2014 | ф | Drawing Home | Карл Рунгіс | |
2014 | кф | Клони | Clones | доктор Річардс |
2015 | в | Цар скорпіонів 4 | The Scorpion King: The Lost Throne | Король Закор |
2015 | тф | Франческо | Francesco | Падре ді Франческо |
2015 | ф | Добрі вісті | The Letters | Бенджамін Преег |
2015 | ф | Мішель де Рейтер | Admiral | Маартен Тромп |
2015 | ф | Імператор | Emperor | Джон |
2015 | ф | Мата Харі | Mata Hari | Столбаккен |
2015 | ф | Віддача | Kickback | Сергій |
2015 | ф | Переможниця | Victrix | Деклан |
2017 | ф | Ґанґстердам | Gangsterdam | Дольф ван Таннен |
2017 | ф | 24 години на життя | 24 Hours to Liv | Френк |
2017 | вг | Observer | Observer | Детектив Даніель Лазарскі |
2018 | ф | Брати Сістерс | The Sisters Brothers | Коммодор |
2019 | вг | Kingdom Hearts III | Kingdom Hearts III | Ксеанорт |
1. «Oogverblindend» (2009)
2. «Містер Стітч» (ТВ) (Mr. Stitch, 1995)
3. «Крижана безмовність» (рос. — Ледяное безмолвие, англ. — Arctic Blue, 1993)
4. «Submitting» (1989)
1. «Starfish Tango» (відео) (2006)
2. «Кімната» (Room, The, 2001)
1. «У місячну ніч» (In una notte di chiaro di luna, 1989)
- 2005 — За кар'єрні досягнення (Кінофестиваль в Сарасоте)
- 2004 — За кар'єрні досягнення (Montecatini Filmvideo — МКФ короткометражних фільмів)
- 2001 — Найкращий короткометражний фільм — «Кімната» (Паризький кінофестиваль)
- 1997 — Приз глядацьких симпатій («Рембрандт»)
- 1989 — Найкращий актор — «La Leggenda del santo bevitore» (МКФ в Сієтлі)
- 1988 — Найкраща роль другого плану в серіалі — «Втеча з Сабіборна» («Золотий глобус»)
- 1981 — Найкращий актор — За всі фільми в цілому («Золотий тілець» Нідерландський кінофестиваль)
- Рутгера Гауера називають «нідерландський Пол Ньюман».
- Зріст актора — 1,85 м.
- Він — дальтонік. Цю ваду успадкував від свого прадіда.
- За заявою Енн Райс, коли вона писала «Інтерв'ю з вампіром», Лестата уявляла у вигляді Рутгера Гауера. Однак для екранізації пропонувала Джуліана Сендзу, бо Гауер був вже занадто старий для цієї ролі. Але врешті вампіра зіграв Том Круз.
- Спочатку Пол Верговен хотів, щоб саме Гауер зіграв головну роль у фільмі «Робокоп».
- Його ім'я й прізвище закінчується на «er». Він зіграв в 13 фільмах, назви яких закінчуються на «er» або «ers» і вісім персонажів, чиї імена закінчуються на «er».
- Рутгер Гауер — захисник довкілля. Боровся за звільнення співзасновника організації «Грінпіс» Пола Вотсона, засудженого за затоплення бракон'єрського норвезького судна-китобоя.
- Заснував фонд із дослідження СНІДу — "Фонд Рутгера Хауера «Морська зірка».
- Перш ніж присвятити себе акторській кар'єрі, п'ять років провів у трупі пантоміми.
- У липні 2010 року Рутгер Гауер відвідав Україну, ставши спеціальним гостем Першого одеського міжнародного кінофестивалю, який відбувся з 16 по 24 липня в Одесі. На фестивалі актор взяв участь у церемонії відкриття у Одеському оперному театрі, а також провів два майстер-класи для учасників «Літньої кіношколи». Відео з майстер-класів Рутгера Гауера в Одесі- відеоканал Одеського міжнародного кінофестивалю на You Tube [1] [Архівовано 17 липня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #13275357X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Rutger Hauer, ‘Blade Runner’ Co-Star, Dies at 75 — 2019.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ https://nos.nl/artikel/2294924-acteur-rutger-hauer-75-overleden.html
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Morris, Chris; Morris, Chris (24 липня 2019). Rutger Hauer, ‘Blade Runner’ Co-Star, Dies at 75. Variety (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ Помер актор Рутгер Хауер. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ Зірка «Того, хто біжить лезом» Рутгер Хауер помер у віці 75 років. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ а б Про Рутгера Хауера на сайті www.kinofilms.com.ua(укр.)
- Рутгер Гауер на сайті IMDb (англ.)
- Рутгер Гауер на сайті All Movie Guide (англ.)
- Про Рутгера Гауера на сайті www.kinofilms.com.ua (укр.)
- Про Рутгера Гауера на сайті www.kinopoisk.ru [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)