Марія Ласкарина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Ласкарина
Народилася 1206
Нікея, Нікейська імперія
Померла 24 червня 1270
Естергом, Естергом[d], Esztergom Countyd, Угорське королівство
Поховання Естергом
Країна Нікейська імперія
 Угорське королівство
Діяльність аристократка
Титул королева[d]
Посада королева-консорт
Рід Laskarisd
Батько Феодор I Ласкаріс
Мати Анна Ангеліна
Брати, сестри Ірина Ласкаріна і Sophia Eudokia Laskarinad
У шлюбі з Бела IV
Діти Кунегунда Угорська[1], Анна Угорська[1], Йолента Польська, Ельжбета Угорська, Стефан V Арпад, Маргарита Угорська, Констанція Угорська і Béla, Duke of Slavoniad[1]

Марія Ласкарина (1206 — липень 1270) — молодша дочка імператора і засновника Нікейської імперії Федора І Ласкаріса і Анни Ангел, дочки імператора Візантії Олексія ІІІ Ангела, чия старша дочка Ірина була дружиною імператора Нікейської імперії Іоанна III Дуки Ватаца.

Життя[ред. | ред. код]

Одруження 12-річної Марії Ласкарини 1218 з 12-річним королевичем Белою повинно було закріпити угорсько-візантійський союз. У жовтні 1235 відбулась коронація Бели IV та Марії. Вони прожили разом 35 років. Бела IV помер у травні 1270 і за два місяці померла Марія Ласкарина. Похована в костелі домініканок, збудованому для її дочки св. Маргарити Угорської.

Діти[ред. | ред. код]

З 10 дітей короля Бели IV дві дочки було зачислено до почту католицьких святих і одну до блаженних.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage