Нічлава

Нічлава
Файл:Nichlava gyrlo.jpg Нічлава біля гирла (село Устя)
49°05′52″ пн. ш. 25°59′09″ сх. д.
Витік	село Крогулець
• координати	49°05′52″ пн. ш. 25°59′09″ сх. д.
Гирло	Дністер
• координати	48°36′21″ пн. ш. 26°05′42″ сх. д.
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна
Прирічкові країни:	Україна *  Тернопільська область
Регіон	Тернопільська область
Довжина	83 км
Площа басейну:	871 км²
Притоки:	Праві: Драпанка, Млинка, Нічлавка. Ліві: Циганська

Файл:Nichlava Strilkivci.jpg

Нічлава поблизу села Стрілківці.

Файл:Niclana HadynKivci.jpg

Гребля на річці в Гадинківцях.

Файл:Nichlava mist.jpg

Підвісний міст через Нічлаву біля впадіння у Дністер (праворуч).

Нічлава — річка в Тернопільській області, Україна. Ліва притока Дністра, впадає поблизу села Устя Борщівського району . Басейн Дністра. Довжина 83 км. Площа водозбірного басейну 871 км². Похил 2,1 м/км. Води річки використовуються для технічного водопостачання.

Бере початок біля села Чагарі . Має головну праву (західну) притоку — Нічлавку, витік поблизу села Яблунів, Гусятинського району. Місце злиття річок Нічлавка та Нічлава знаходиться між селами Колиндяни та Давидківці Тернопільської області, В місці злиття притока більш повноводна ніж Нічлава. Тече територією Гусятинського, Чортківського, Борщівського районів Тернопільської області, в межах Подільської височини.

Геоморфологія басейну

У геоморфологічному відношенні басейн річки неоднорідний. Верхня та середня частини басейну — хвиляста рівнина з широкими вододілами, пологими, в основному прямими, схилами, нечисленними балками — долина коритоподібна. Заплава річки двобіч­на, шириною 100—400 м, тераси відсутні.

Приблизно від с. Жилинці долина річки набуває U-подібної форми, з'являється перша тераса, заплава стає вузькою. До річкової долини виходить багато ярів та балок. Амплітуда висот між руслом та вододілом в нижній течії Нічлави 100—120 м, простежується друга тераса.

В нижній частині басейну зустрічається багато карстових форм рель'єфу.

Здійснюються протиерозійні заходи (лісонасадження, обваловування берегів тощо).

Гідрологічний режим

Нічлава належить до малих річок України, тому для неї типовим є наступний режим: зимова межень, весняний паводок, літня межінь, що переривається невисокими паводками, осіннє підняття води. Річище звивисте, шириною 0,3—5,6, до 22 м, глибиною 0,2-1,7 м. Основне джерело живлення річки — атмосферні опади, меншу роль відіграють талі та підземні води, вплив останніх на стік зростає лише в південній частині басейну.

Зимова межінь триває з середини листопада — початку грудня до середини березня. Льодовий покрив не стійкий, у теплі зими відлиги спричинюють незначні (на 20—30 см) підняття рівня води. Весняний паводок триває з квітня до середини травня; рівень підняття води може сягати 50—70 см. Літня межінь триває з серпня до середини вересня, в цей час уріз води є найнижчим за рік. Осінні дощі спричиняють незначне підняття рівня води.

Хімічний склад води

Хімічний склад річкових вод визначається літологічним складом порід, характером ґрунтів і кількістю атмосферних опадів, а також діяльністю людини. Води Нічлави гідрокарбонатні, у нижній частині русла — гідрокарбонатно-кальцієві (за рахунок впливу підземних вод). Мінералізація у нижній частині басейну сягає 559 г/м³, під час паводків вона дещо зменшується.

Екологія річки

На відміну від 2005 року у 2006 році забруднення спостерігається по всій течії річки. БСК₅ — від 5,74 мг/дм³ (1,7 мг/дм³ у 2005 році) на витоку до 6,3 мг/дм³ нижче Борщева, де відсутні очисні споруди, і до 4,1 мг/дм3 в гирлі. Солевміст від 719 мг/дм³ на витоку до 1 006 мг/дм³ в гирлі.

В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону.

Притоки

Праві: Драпанка, Млинка, Нічлавка.

Ліві: Циганська.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Чагарі, Крогулець, Коцюбинці, Жабинці, Пробіжна, Великі Чорнокінці, Давидківці, Тарнавка, Пилатківці, Жилинці, Ланівці, Верхняківці, Борщів, Висічка, Пищатинці, Стрілківці, Королівка, Сков'ятин, Шишківці, Худіївці, Бабинці, Пилипче, Михалків, Устя.

Література

1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
2. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)