Михалків (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Михалків
Церква святого Миколая
Церква святого Миколая
Церква святого Миколая
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення 247
Територія 0.116 км²
Густота населення 2129.31 осіб/км²
Поштовий індекс 48747
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°37′37″ пн. ш. 26°05′18″ сх. д. / 48.62694° пн. ш. 26.08833° сх. д. / 48.62694; 26.08833Координати: 48°37′37″ пн. ш. 26°05′18″ сх. д. / 48.62694° пн. ш. 26.08833° сх. д. / 48.62694; 26.08833
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
33 км8
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Місцева влада
Адреса ради 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Михалків. Карта розташування: Україна
Михалків
Михалків
Михалків. Карта розташування: Тернопільська область
Михалків
Михалків
Мапа
Мапа

CMNS: Михалків у Вікісховищі

Миха́лків — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півдні району. До 2015 підпорядковане Устянській сільраді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]

Населення — 247 осіб (2001).

Село Михалків відоме золотим скарбом, виявленим частинами у 18781897 роках. Він складається з двох діадем, кількох тисяч намистин та «крилатих» пронизок, золотих чаш, зооморфних і лучкових фібул, блях, гривень, браслетів, чотирьох золотих зливків довжиною 20 см. Загальна вага золотих речей становила близько 7 кг. Вітчизняна археологічна наука відзначає, що за кількістю речей, рівнем виконання і цінністю Михалківський скарб не має собі рівних у всьому Карпато-Дунайському басейні.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 378 км від Києва, 109 км — від обласного центру міста Тернополя та 19 км від міста Борщів.

Клімат[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Михалків розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Михалкова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,6 1,2 6,6 15,1 20,8 23,8 24,9 24,3 20,4 14,2 6,8 1,8 13
Середня температура, °C −4,1 −2,3 2,4 9,6 15,2 18,4 19,7 18,9 15,0 9,4 3,5 −1,2 8
Середній мінімум, °C −7,5 −5,8 −1,7 4,2 9,6 13,0 14,5 13,5 9,7 4,6 0,3 −4,1 4
Норма опадів, мм 31 30 31 52 72 97 95 61 52 34 34 36 625
Джерело: climate-data.org

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

Місцевості села та околиць:

  • урочище Крем'яна;
  • урочище Поле Пилипчанське;
  • Золота гора — називається так, тому що там був знайдений Михалківський скарб.

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

Поблизу Михалкова виявлено археологічні пам'ятки середнього та пізнього палеоліту, мезоліту, трипільської культури, ранньої залізної доби та давньоруської культури.

Пам'ятка Михалків І розташована в урочищі Крем'янка — поряд із окремими виробами мустьєрської доби[2] зустрічаються злегка патиновані кремені мікролітичної техніки виробництва, які можуть датуватись мезолітичним часом[3]. Багатошарова пам'ятка Михалків ІІ — розташована на привершинному схилі лівого берега Нічлави, поблизу ґрунтового шляху, що розмежовує землі сіл Михалків і Пилипче, в урочищі Поле Пилипчанське. Поряд з масивними кременями архаїчного вигляду зустрічаються крем'яні вироби пізньопалеолітичного часу і кераміка ранньої залізної доби[2].

Польський період[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1439.

Австрійський період[ред. | ред. код]

У 1878 та 1897 роках поблизу Михалкова виявлено золоті скарби (див. Михалківський скарб).

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.

Період Незалежності[ред. | ред. код]

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[4].

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святого Миколая (1772), капличка (2004).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (2003).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пов'язані із селом[ред. | ред. код]

Археологічні дослідження проводили Карел Гадачек і В. Пшибиславський.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. а б Ситник О. Середньопалеолітичні пам'ятки Борщівщини // Літопис Борщівщини. — 1992. — Випуск перший. — С. 15
  3. Ситник Олександр. Нові пам'ятки мезоліту Західного Поділля / О. Ситник // Археологічні дослідження Львівського університету . — 2009 . — Вип.12 . — С. 131.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]