Дніпровський район (Дніпропетровська область, 1928—2020): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Зображення:Dnepropetrovskiy_rayon_gerb.GIF замінене на Зображення:Dnepropetrovskiy_rayon_gerb.png за вказівкою користувача GifTagger. Причина: Replacing GIF b... |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| прапор = Dnepropetrovskiy rayon prapor.gif |
| прапор = Dnepropetrovskiy rayon prapor.gif |
||
| опис прапора = Прапор Дніпропетровського району |
| опис прапора = Прапор Дніпропетровського району |
||
| герб = |
| герб =Dnepropetrovskiy_rayon_gerb.png |
||
| опис герба = Герб Дніпропетровського району |
| опис герба = Герб Дніпропетровського району |
||
| розташування = Dnipropetrovskyi-Raion.png |
| розташування = Dnipropetrovskyi-Raion.png |
Версія за 22:56, 4 січня 2015
Дніпропетровський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Дніпропетровська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1221400000 | ||||
Утворений: | 4 січня 1965 р. | ||||
Населення: | ▲ (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 1388 км² | ||||
Густота: | 60.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-562 | ||||
Поштові індекси: | 49490—52072 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Дніпропетровськ | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 14 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 34 | ||||
Селища: | 6 | ||||
Мапа району | |||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Приймаченко Валентина Василівна | ||||
Голова РДА: | Підлубний Едуард Станіславович | ||||
Адреса: | 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 5 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Дніпропетровський район у Вікісховищі |
Дніпропетро́вський райо́н — район навколо обласного центру Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — місто Дніпропетровськ, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района. Створено у 1965 році. Населення становить 83 926 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Географія
Загальна площа району — 1435 км².
Район межує з Магдалинівським, Новомосковським, Синельниківським, Солонянським, Криничанським и Петриківським районами Дніпропетровської області.
Через територію району протікають такі річки — Дніпро, Самара, Оріль (колишним руслом Протовчи), Кільчень, Мокра Сура. Ґрунт — чорноземний.
Історія
На території району знайдено поселення пізнього палеоліту, могильник та поселення часів мезоліту. Досліджені поселення епохи неоліту, знайдено предмети черняхівської культури.
Історія Дніпропетровського району бере початок з 1920 року, коли на базі заводських підсобних господарств міста Дніпропетровська був організований Приміський район. Основним завданням цього району було забезпечення мешканців обласного центру та м. Дніпродзержинська овоче-молочною продукцією. Район ліквідований у 1959 році, а всі населені пункти віднесено до сусідніх районів. У 1965 році, відновлюється існування району.
Адміністративно-територіальний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську ради, 2 селищні ради та 14 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти та підпорядковані Дніпропетровській районній раді. Адміністративний центр — місто Дніпропетровськ, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района[1].
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2001[2]) |
---|---|---|
1 | Підгородне | 17 778 |
2 | Ювілейне | 11 528 |
3 | Кіровське | 8 266 |
4 | Новоолександрівка | 4 502 |
5 | Сурсько-Литовське | 4 264 |
6 | Олександрівка | 2 799 |
7 | Балівка | 2 777 |
8 | Любимівка | 2 610 |
9 | Партизанське | 2 591 |
10 | Дослідне | 2 126 |
Населення
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 83 388 осіб[3]. Густота населення — 60 чол./км².
Поселення
Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
---|---|---|---|
10000-19999 | |||
Підгородне | 3328 | 19500 | 18119 |
Ювілейне | — | 10640 | 11528 |
5000-9999 | |||
Кіровське | 1930+660 | 8100 | 8266 |
2000-4999 | |||
Новоолександрівка | 4600 | 4502 | |
Сурсько-Литовське | 4700 | 4264 | |
Олександрівка | 379 | 2400 | 2799 |
Балівка | 2700 | 2777 | |
Любимівка | 789 | 2700 | 2610 |
Партизанське | 2600 | 2591 | |
Дослідне | — | 2000 | 2126 |
1000–1999 | |||
Чумаки | — | 1780 | 1977 |
Орджонікідзе | 720 | 1751 | |
Старі Кодаки | 1600 | 1619 | |
Горянівське | 1400 | 1443 | |
Степове | — | 1400 | 1375 |
Волоське | 1500 | 1362 | |
Новомиколаївка | 1400 | 1314 | |
Миколаївка | 3800 | 1266 | |
Зоря | — | 1100 | 1071 |
500–999 | |||
Горького | — | 940 | 975 |
Шевченко | 1100 | 904 | |
Степове | 850 | 669 |
Економіка
Промисловість
У районі діють 12 будівельних організацій та 16 промислових підприємств, зокрема такі як СП «Дніпропромбудекспорт», Балівський комбінат хлібопродуктів, ВАТ «Гарант», облкооппромторг облспоживспілки, завод дерев'яних виробів, комплектації та збуту, ВАТ «Новоолександрівський завод керамічних виробів», «Агровест», «Дніпроагропромбудматеріали», Східне підприємство електричних мереж, транспортне спецавтопідприємство.
Сільське господарство
Сьогодні район об'єднує всі приміські господарства і недаремно придбав славу сільськогосподарського «цеху» двох потужних індустріальних центрів — Дніпропетровська та Дніпродзержинська, забезпечуючи ці міста овочевою та молочною продукцією. Це, у свою чергу, і визначило овоче-молочний напрям у спеціалізації сільгосппідприємств.
Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 235 сільськогосподарських формувань.
Загальна площа сільськогосподарських земель становить 112,4 тис. га, у тому числі сільгоспугідь 111,3 тис. га, із них 92,7 тис. га — рілля. Площі, виділені під посіви сільгоспкультур, становлять 83,5 тис. га, у тому числі: під зернові культури — 43,3 тис. га, технічні — 11,0 тис. га, овочево-баштанні — 7,2 тис. га, кормові — 22,0 тис. га.
Господарства району спеціалізуються: у землеробстві — на вирощуванні зерна, особливо озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків; у тваринництві — на виробництві молока, м'яса, яєць.
Найкращими є такі підприємства як ВАТ «Чумаки», науково-дослідна агрофірма «Наукова», ЗАТ АФ «Дніпро». Вищезазначені господарства мають можливість зрошувати поля завдяки Фрунзенській зрошувальній системі, яка складається з двох магістральних каналів довжиною 55 кілометрів, а також 10 міжгосподарських розподілювачів. Загальна довжина зрошувальної, викидної та колекторно-дренажної мережі — 1025 кілометрів.
Соціальна сфера
До послуг населення району — 37 лікувальних закладів. Найбільші — центральна районна лікарня та Підгородненська міська лікарня. Відповідають сучасним вимогам також такі лікарні як Любимівська, Миколаївська, Сурсько-Литовська та Новоолександрівська. Крім того, у сільській місцевості працюють 16 фельдшерсько-акушерських пунктів, 13 амбулаторій, 4 дільничні лікарні, 2 профілакторії, 5 оздоровчих пунктів.
Діють 28 шкіл, 4 позашкільні установи: еколого-виробниче об'єднання дітей та учнівської молоді, Будинок дитячої творчості, центр технічної творчості та дозвілля школярів і молоді, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки.
Для потреб населення в районі функціонують 2 стадіони, 16 спортзалів, 43 спортивні майданчики, 15 клубів, кінотеатр, 2 музеї, 25 бібліотек.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровський район (Дніпропетровська область, 1928—2020) |
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ За даними із сайту ВРУ
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області
Посилання
- adm.dp.ua Сторінка на сайті ОДА
- Адміністративно-територіальний склад району
- Дніпропетровський район - Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
|
|