Кримські гори: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Pasteli (обговорення | внесок) |
Pasteli (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
=== Гірські масиви === |
=== Гірські масиви === |
||
* [[Ай-Петринська яйла]] |
* [[Ай-Петринська яйла]] |
||
* [[Бабуган-яйла]] |
|||
* [[Ялтинська яйла]] |
|||
* [[Нікітська яйла]] |
|||
* [[Гурзуфська яйла]] |
|||
* [[Чатирдаг-яйла]] |
|||
* [[Карабі-яйла]] |
|||
* [[Долгоруківська яйла]] |
|||
=== Вершини === |
=== Вершини === |
||
Версія за 17:24, 13 вересня 2009
Кримські гори
| ||||
| крим. Qırım dağları | ||||
| Кримські гори біля Балаклави | ||||
| Країна | Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Республіка | Крим | |||
| Довжина | 160 км | |||
| Ширина | 50 км | |||
| Найвища точка | Роман-Кош | |||
| - розташування | Бабуган-Яйл | |||
| - висота | 1545 м | |||
 Кримські гори у Вікісховищі | ||||
.jpg){kind=link}
Кримські гори — гори на крайньому півдні Кримського півострова.
Загальна інформація
КРИМСЬКІ ГОРИ — гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Переважні висоти 700—1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.
Географія
Кримські гори тягнуться з заходу на схід на 180 км від миса Айя в околицях Балаклави на заході до Феодосії на сході. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами до 550—750 м (найвища веришна — г. Агармиш, 750м) і Зовнішнє з висотами 250—350 м. Головне пасмо — найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір — гора Роман-Кош(1 545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму.
Гірські масиви
- Ай-Петринська яйла
- Бабуган-яйла
- Ялтинська яйла
- Нікітська яйла
- Гурзуфська яйла
- Чатирдаг-яйла
- Карабі-яйла
- Долгоруківська яйла
Вершини
| гора | Висота над рівнем моря (м) |
|---|---|
| Роман-Кош | 1545 |
| Демір-Капу | 1540 |
| Зейтин-Кош | 1537 |
| Кемаль-Егерек | 1529 |
| Еклізі-Бурун | 1527 |
Геологія
На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області) Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки. Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося в кінці крейди та еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. В неогені вони набули сучасних рис ассиметричної будови
Клімат
Клімат нижньої частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1—+4°С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше.
На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °C), зима м'яка (-1— −4 °C), річна сума опадів — до 1200 мм, на сході — 500—700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході — взимку, на сході — влітку.
Флора
Рослинність Криму розташована у чотирьох поясах: пояс можжевелово-дубових лісів і кущів, пояс сосни кримської, пояс букових лісів, граба і сосни і пояс гірських лугових степів.
В долинах рік, в нижній частині схилів ростуть дубові ліси. Дуб звичайний, пухнастий та скельний. Зустрічаються також липа, ясень, граб, бук. В узліссях багато кизилу, ліщини, гльоду, ягідних, фруктових дерев.
На висоті 600—700 метрів переважають бук (кавказький та європейський, на думку інших — самостійний вид — тавричний), граб, сосна (переважно на гірських кручах, виділяють окремий вид — кримську сосну); В горах серед ущелин росте тис.
Вище лісів простягається нагір'я — яйла. Яйла в основному безліса, що пояснюється вертикальною зональністю. Тут ростуть шафрани, горицвіт, півники, фіалка, вероніка, перстач, таволга, деревій, звіробій, материнка, сон-трава, ясколка Біберштейна (кримський едельвейс). Трави яйли: типчак, степова осочка, конюшина, приворотень, тирса, мятлики, костриця, пирій, тимофіївка… Не менш п'ятисот видів рослин налічується на Демерджі-яйлі. Сорок п'ять видів рослин є ендеміками.
Контрольно-рятувальна служба
Контрольно-рятувальні загони:
м. Алушта: +38 06560 3-50-10 м. Сімферополь: +38 0652 25-31-58 м. Судак: +38 06566 9-43-80 м. Севастополь: +38 0692 54-33-97
Контрольно-рятувальні пости:
Ай-Петрі: +38 063 82-08-162 Карабі-яйла: +38 050 155-72-99 Кизил-Коба: +38 067 740-48-83 Ангарський перевал: +38 067 650-13-41
Корисні посилання
- Гірський Крим. Гео-інформаційні дані, треки туристичних маршрутів, фотографії
- топографічні карти Кримських гір online
- карта Криму online
- топографічна карта Криму online
- Подорож по кримських горах (враження вікіпедиста)
- Подорожі Кримськими горами на Кримській стежинці
Див. також
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mountains of Crimea |
Джерела:
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- [1]
- [2]
- Большая советская энциклопедия
- Шаблон:Російська вікі
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |