Ступка
Сту́па[1], зменш. сту́пка[2], ковга́нка[3][4], розм. салото́вка[5], заст. мущи́р[6] — товстостінний посуд, в якому за допомогою товкача подрібнюють харчові продукти, гірські породи, лікарські препарати тощо.
Слово ступка, очевидно, давнє запозичення з германських мов: прасл. *stǫpa («ступа», «товкач», «макогін») порівнюють з давн.в-нім. stampf («знаряддя для товчення»), дав.-англ. stampe («ступа»), сер.-н.-нім. stampe («трамбівка»); малоймовірна версія про питомо слов'янський характер слова[7].
Попередником ступи була неолітична зернотертка. Найдавнішими ступами є так звані скельні ступи[en] — циліндричні заглибини на скелястій поверхні.
Сучасні ступки виготовляють з металу, дерева, каменю.
Ковганка (салотовка) — невелика дерев'яна ступка для приготування товченого часнику чи цибулі, заправки з товченого сала для борщу та юшок. У ковганці товкли рибу чи м'ясо на товченики, подрібнювали печінку. У народі жартували: «Ковганка—салу переводчиця».[8]
У гірництві ступки застосовують при підготовці лабораторних проб руд, вугілля тощо до аналізу.
Ножна ступа складалася з горизонтального масивного обапола, а частіше з обрубаного кореня дерева з видовбаною в ньому заглибиною (ємою, ямою), до якої прикріплені паралельні бруси (підвалини), споряджені на протилежних кінцях підставками (лабками) і з'єднані поперечиною (попругою). На підвалинах лежить вал, до якого прикріплений важіль товкача (клюпач). Дно ями могло зміцнюватися залізним листом — капою[9]. У яму-ступу входить товстий міцний товкач (клюпа), прикріплений до кінця клюпача, на другому кінці якого, що знаходився під попругою, спиралася нога того, хто товче. Під час роботи робітник тримався руками за П-подібну підставку (ручник), закріплену на підвалинах[10].
Дещо іншу будову мала прохідна ступа. По обох боках колоди-ступи замість горизонтальних підвалин кріпились два вертикальні стовпи, з'єднаних нагорі та посередині двома товстими дошками (вишнім і нижнім прави́лами, вишнім і нижнім раменами); разом стовпи й правила називалися єрем («ярмо»). У правилах пророблено отвори, через які проходить чоторигранний товкач (макогін), що має у верхній частині потовщення (голову), а нижньою, оббитою залізом, уходить у заглибину. Унизу товкача є кілочок (клюк), до нього прив'язаний шнур, який іде догори, проходить через блок на верхньому правилі і спускається донизу, де кріпиться до педалі (ступатня), закріпленої в основі (підножях) з підставками (лабками)[10].
У Бразилії використовувався молольний пристрій, у якому товкач у ступі приводив у рух хитний важіль, який гойдався від потоку води, що падав на протилежний кінець з лотоків. Цей прилад відомий як «монжоло»[11].
- Дурний як ступа — про розумово обмежену, тупу людину
- І в ступі не влучити — про людину, яку не можна піймати на брехні, на якомусь учинку
- Носитися, як дурень з ступою — приділяти велику увагу тому, що її не варте
- Товкти воду в ступі — робити що-небудь марно
- Мортира — тип гармати для ведення навісного вогню, назва якої походить від нід. mortier — «ступка». Слово «мущир» має те ж саме походження: від пол. mażdzierz або угор. mozsár, похідних від лат. mortarium[12].
- Ступка (стопка, толпка, топка) — одиниця виміру солі, поширена в Лівобережній Україні, Правобережній Україні та в Польщі в 14—18 ст. Назва походить від назви грудки солі, формованої в процесі солеваріння[13].
- Ступа — один з атрибутів Баби-Яги.
Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який саме присвячений опису ступки:
І ступи, в яких формують тиглі, бувають двох родів – менші та більші. У менших фо-рмують тиглі, в яких срібло або золото відокремлюють від свинцю, що їх увібрав, а у великих – капелі, в яких срібло відокремлюють від міді та свинцю. Обидва роди ступок вигото-вляються з міді й не мають дна для того, щоб з них легко можна було витягувати готові тиглі.
- ↑ Ступа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ступка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ковганка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ М. Уманець, А. Спілка. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр.
- ↑ Салотовка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Мущир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ступа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 458-459. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Артюх Л. Ф. Коментарі до тексту: Ковганка (салотовка) // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / Вид. репр. З вид.: Київ-Львів, 1913 р. — Київ: Час, 1991. — С. 184.
- ↑ Капа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Ступа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Monjolo Equipamento rústico para moagem de grãos custa 200 reais, economiza energia, funciona bem e tem vida longa por Gustavo Laredo — Revista Globo Rural. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 21 квітня 2019.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Герасименко Н. О. Толпка [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні — Львів — 1991-Ст.184
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- СТУПКИ АПТЕЧНІ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |