Координати: 48°35′51″ пн. ш. 39°39′33″ сх. д. / 48.59750° пн. ш. 39.65917° сх. д. / 48.59750; 39.65917

Шарів Кут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

48°35′51″ пн. ш. 39°39′33″ сх. д. / 48.59750° пн. ш. 39.65917° сх. д. / 48.59750; 39.65917

Група студентів-екологів на маршруті у заказнику Шарів Кут

Ша́рів Кут — ландшафтний заказник поряд із селом Сизе в Станично-Луганському районі Луганської області України. Заказник знаходиться в міжріччі Сіверського Дінця і Деркула на площі 732 га Станично-Луганського та Піщаного лісництв державного підприємства «Станично-Луганське лісомисливське господарство». Південна межа об'єкту проходить вздовж річища Сіверського Дінця, на півночі територія заказника обмежена залізницею (станція Новоільєнко). Територія охоплює заплаву та борову терасу з характерним для цих ландшафтів тваринно-рослинним комплексом. Заплава плоскорівнинна з добре вираженим мікрорельєфом у вигляді западин з озерами, старицями та заболоченими ділянками. В заказнику розташоване озеро Сизе.

Флора

[ред. | ред. код]

Флора заказнику налічує понад 300 видів судинних рослин, серед яких 8 видів занесені до Червоної книги України. Переважний рослинний покрив: корінні дубові та дубово-в'язові та похідні вербові, осокорові та осикові ліси. Підлісок добре розвинений та представлений кленами польовим і татарським, бруслинами бородавчастою та Черняєва, терном степовим, ожиною сизою.

У складі водно-болотних і прибережних угруповань зустрічається реліктова, внесена до Червоної книги України, водна папороть сальвінія плаваюча, багато рідкісних у Луганській області рослин (глечики жовті, півники болотні, жовтеці багатолистий та язиколистий, калюжниця болотна тощо).

На підвищених ділянках прируслової та центральної заплави розвинуті лучно-степові (з кострицею борознистою та тонконогом вузьколистим), у знижених — типово-лучні угруповання з тимофіївкою лучною, лисохвостом піхвовим тощо.

Борова тераса вкрита сосняками штучного походження із збідненим трав'яним покривом. Досить значні ділянки борових терас, для яких характерні слабогорбисті поверхні з чергуванням піщаних масивів та блюдцеподібних западин, зайняті піщано-степовою рослинністю з домінуванням костриці Беккера, келерії піскової та житняків гребінчастого та Лавренка. На таких місцях можна побачити міцний лишайниковий покрив, створений переважно видами кладонії, до яких домішуються зелені мохи.

В лучних угрупованнях можна побачити рябчик руський та малий, косарики тонкі, зрідка зустрічаються поодинокі представники родини орхідних — зозулинці болотний та блощичний.

Фауна

[ред. | ред. код]

Заказник відрізняється різноманітною фауною: близько 300 видів хребетних тварин, з яких 32 занесені до Червоної книги України. Особливо велике природоохоронне значення заказника для збереження фауни риб (36 видів). Серед них ендемік Дону і Сіверського Дінцю ялець Данилевського та ендемік Чорноморського басейну йорж-носар. У Сіверський Донець та Деркул на нерест із Дону та Азовського моря піднімаються селява, вирезуб, рибець та зрідка азово-чорноморський осетер.

Із ссавців звичайними є заєць-русак, вивірка звичайна, бобер європейський, норка європейська, борсук, сарна європейська, дика свиня, рідкісні — вухатий їжак, вечірниця мала.

Зустрічаються рідкісні види птахів: сірий та степовий журавлі, скопа, сапсан, лежень, чорноголова вівсянка.

Відмічене існування 14 видів безхребетних, внесених до Червоної книги України: жук-олень, махаон, подалірій, поліксена, мнемозина, дубовий бражник, ведмедиця гера та ін.

Охорона

[ред. | ред. код]

Заказник створено рішенням Луганської обласної ради № 3/18 від 4 вересня 1998 року з метою охорони рідкісних видів рослин, звірів, птахів, риб і комах, занесених до Червоної книги України. Землі заповідного об'єкту знаходяться в користування ДП «Станично-Луганське ЛМГ».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Природно-заповідний фонд Луганської області / О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
  • Ребров С., Шепітько В. Навчальні польові практики екологів // Факультет природничих наук: шляхами зростання. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 333—339. — ISBN 978-617-563-117-1.

Посилання

[ред. | ред. код]