Здоровий спосіб життя: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Додано рекомендації ВООЗ, зображення і посилання на релевантні джерела.
Рядок 36: Рядок 36:


=== Фізичні навантаження ===
=== Фізичні навантаження ===
[[Файл:Youth-soccer-indiana.jpg|альт=фізична активність, здоровий спосіб життя|міні|Фізична активність є однією з основ здорового способу життя]]
⚫
''Осн. статті'': [[Фізичне виховання]], [[Спорт]], [[Туризм]], [[Гіподинамія]][[Файл:Youth-soccer-indiana.jpg|альт=фізична активність, здоровий спосіб життя|міні|Фізична активність є однією з основ здорового способу життя]]Люди, які регулярно виконують фізичні вправи здоровіші<ref>{{Cite news|title=Health Benefits of Exercise|url=http://perspectivesinmedicine.cshlp.org/content/8/7/a029694|work=Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine|date=2018-07-01|accessdate=2022-08-03|issn=2157-1422|pmid=28507196|doi=10.1101/cshperspect.a029694|pages=a029694|volume=8|issue=7|language=en|first=Gregory N.|last=Ruegsegger|first2=Frank W.|last2=Booth}}</ref>, щасливіші<ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5928534/|title=The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review|first=Julia C. Basso and Wendy A. Suzuki|date=2017 2(2)|publisher=Center for Neural Science, New York University, New York, NY, USA}}</ref>, живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюванності, у тому числі, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Ті хто регулярно тренуються частіше мають здорову вагу тіла ([[Індекс маси тіла|індекс маси-тіло]]), більше м'язової тканини та менше жирової.
[[Файл:Justin Timberlake Running.jpg|міні|Регулярні фізичні вправи мають значний плив на покращення здоров'я<ref name=":8">{{Cite web|url=https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/physical-activity|title=Physical activity|first=World Health Organization (WHO)|date=26 листопада 2020|publisher=World Health Organization (WHO)|language=eng}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1402378/|title=Health benefits of physical activity: the evidence|first=Darren E.R. Warburton, Crystal Whitney Nicol, and Shannon S.D. Bredin|date=14.03.2006|publisher=Canadian Medical Association Journal|language=eng}}</ref>.]]
[[ВООЗ]] виділяє такі ключові позитивні фактори [[Фізична активність|фізичної активності]] на [[здоров'я]]<ref name=":8" />:

* Фізична активність має значні переваги для здоров’я серця, тіла та розуму.
* Фізична активність сприяє профілактиці та лікуванню неінфекційних захворювань.
* Фізична активність зменшує симптоми депресії та тривоги.
* Фізична активність покращує навички [[мислення]], [[навчання]] та прийнятті рішень.
* Фізична активність забезпечує здоровий ріст і розвиток молоді.
* Фізична активність покращує загальне самопочуття.

⚫
Люди, які регулярно виконують фізичні вправи здоровіші<ref>{{Cite news|title=Health Benefits of Exercise|url=http://perspectivesinmedicine.cshlp.org/content/8/7/a029694|work=Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine|date=2018-07-01|accessdate=2022-08-03|issn=2157-1422|pmid=28507196|doi=10.1101/cshperspect.a029694|pages=a029694|volume=8|issue=7|language=en|first=Gregory N.|last=Ruegsegger|first2=Frank W.|last2=Booth}}</ref>, щасливіші<ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5928534/|title=The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review|first=Julia C. Basso and Wendy A. Suzuki|date=2017 2(2)|publisher=Center for Neural Science, New York University, New York, NY, USA}}</ref>, живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюванності, у тому числі, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Ті хто регулярно тренуються частіше мають здорову вагу тіла ([[Індекс маси тіла|індекс маси-тіло]]), більше м'язової тканини та менше жирової.


Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з нульовою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19&nbsp;%, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень&nbsp;— на 24&nbsp;%.<ref>{{Cite news|title=Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://academic.oup.com/ije/article-lookup/doi/10.1093/ije/dyq104|work=International Journal of Epidemiology|date=2011-02-01|accessdate=2022-06-23|issn=0300-5771|doi=10.1093/ije/dyq104|pages=121–138|volume=40|issue=1|language=en|first=J.|last=Woodcock|first2=O. H.|last2=Franco|first3=N.|last3=Orsini|first4=I.|last4=Roberts}}</ref>
Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з нульовою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19&nbsp;%, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень&nbsp;— на 24&nbsp;%.<ref>{{Cite news|title=Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://academic.oup.com/ije/article-lookup/doi/10.1093/ije/dyq104|work=International Journal of Epidemiology|date=2011-02-01|accessdate=2022-06-23|issn=0300-5771|doi=10.1093/ije/dyq104|pages=121–138|volume=40|issue=1|language=en|first=J.|last=Woodcock|first2=O. H.|last2=Franco|first3=N.|last3=Orsini|first4=I.|last4=Roberts}}</ref>
Рядок 44: Рядок 55:
Сидіння, особливо без частих перерв, пов'язане з підвищенням смертності від усіх причин, до того ж фізична активність не покриває шкоду від сидіння<ref>{{Cite news|title=A cut-off of daily sedentary time and all-cause mortality in adults: a meta-regression analysis involving more than 1 million participants|url=https://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-018-1062-2|work=BMC Medicine|date=2018-12|accessdate=2022-06-23|issn=1741-7015|doi=10.1186/s12916-018-1062-2|pages=74|volume=16|issue=1|language=en|first=Po-Wen|last=Ku|first2=Andrew|last2=Steptoe|first3=Yung|last3=Liao|first4=Ming-Chun|last4=Hsueh|first5=Li-Jung|last5=Chen}}</ref>.
Сидіння, особливо без частих перерв, пов'язане з підвищенням смертності від усіх причин, до того ж фізична активність не покриває шкоду від сидіння<ref>{{Cite news|title=A cut-off of daily sedentary time and all-cause mortality in adults: a meta-regression analysis involving more than 1 million participants|url=https://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-018-1062-2|work=BMC Medicine|date=2018-12|accessdate=2022-06-23|issn=1741-7015|doi=10.1186/s12916-018-1062-2|pages=74|volume=16|issue=1|language=en|first=Po-Wen|last=Ku|first2=Andrew|last2=Steptoe|first3=Yung|last3=Liao|first4=Ming-Chun|last4=Hsueh|first5=Li-Jung|last5=Chen}}</ref>.


Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання [[крокомір]]ів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей<ref>{{Cite news|title=Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review|url=http://jama.jamanetwork.com/article.aspx?doi=10.1001/jama.298.19.2296|work=JAMA|date=2007-11-21|accessdate=2022-06-23|issn=0098-7484|doi=10.1001/jama.298.19.2296|pages=2296|volume=298|issue=19|language=en|first=Dena M.|last=Bravata|first2=Crystal|last2=Smith-Spangler|first3=Vandana|last3=Sundaram|first4=Allison L.|last4=Gienger|first5=Nancy|last5=Lin|first6=Robyn|last6=Lewis|first7=Christopher D.|last7=Stave|first8=Ingram|last8=Olkin|first9=John R.|last9=Sirard}}</ref>. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показники.
Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання [[крокомір]]ів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей<ref>{{Cite news|title=Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review|url=http://jama.jamanetwork.com/article.aspx?doi=10.1001/jama.298.19.2296|work=JAMA|date=2007-11-21|accessdate=2022-06-23|issn=0098-7484|doi=10.1001/jama.298.19.2296|pages=2296|volume=298|issue=19|language=en|first=Dena M.|last=Bravata|first2=Crystal|last2=Smith-Spangler|first3=Vandana|last3=Sundaram|first4=Allison L.|last4=Gienger|first5=Nancy|last5=Lin|first6=Robyn|last6=Lewis|first7=Christopher D.|last7=Stave|first8=Ingram|last8=Olkin|first9=John R.|last9=Sirard}}</ref>. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показник.


''Див.також'': [[Фізична активність]], [[Фізичне виховання]], [[Спорт]], [[Туризм]].
⚫
=== Сон ===
⚫
[[Файл:Рівні мелатоніну.png|альт=Погодинні рівні мелатоніну|міні|Погодинні рівні мелатоніну (систематичний огляд 18 досліджень)<ref>{{Cite news|title=Physiological melatonin levels in healthy older people: A systematic review|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022399916302100|work=Journal of Psychosomatic Research|date=2016-07-01|accessdate=2022-08-05|issn=0022-3999|doi=10.1016/j.jpsychores.2016.05.005|pages=20–27|volume=86|language=en|first=Rikie M.|last=Scholtens|first2=Barbara C.|last2=van Munster|first3=Marijn F.|last3=van Kempen|first4=Sophia E. J. A.|last4=de Rooij}}</ref>.]]
Якісний та достатній сон — це основа здоров'я<ref>{{Cite news|title=Rethinking the sleep-health link|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30031526/|work=Sleep Health|date=2018-08|accessdate=2022-08-04|issn=2352-7226|pmid=30031526|doi=10.1016/j.sleh.2018.05.004|pages=339–348|volume=4|issue=4|first=Lisa|last=Matricciani|first2=Yu Sun|last2=Bin|first3=Tea|last3=Lallukka|first4=Erkki|last4=Kronholm|first5=Melissa|last5=Wake|first6=Catherine|last6=Paquet|first7=Dorothea|last7=Dumuid|first8=Tim|last8=Olds}}</ref>.


⚫
=== Сон ===
Основні рекомендації щодо оптимізації сну:
⚫
Якісний та достатній сон — це основа здоров'я<ref>{{Cite news|title=Rethinking the sleep-health link|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30031526/|work=Sleep Health|date=2018-08|accessdate=2022-08-04|issn=2352-7226|pmid=30031526|doi=10.1016/j.sleh.2018.05.004|pages=339–348|volume=4|issue=4|first=Lisa|last=Matricciani|first2=Yu Sun|last2=Bin|first3=Tea|last3=Lallukka|first4=Erkki|last4=Kronholm|first5=Melissa|last5=Wake|first6=Catherine|last6=Paquet|first7=Dorothea|last7=Dumuid|first8=Tim|last8=Olds}}</ref>. [[Файл:Рівні мелатоніну.png|альт=Погодинні рівні мелатоніну|міні|Погодинні рівні мелатоніну (систематичний огляд 18 досліджень)<ref>{{Cite news|title=Physiological melatonin levels in healthy older people: A systematic review|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022399916302100|work=Journal of Psychosomatic Research|date=2016-07-01|accessdate=2022-08-05|issn=0022-3999|doi=10.1016/j.jpsychores.2016.05.005|pages=20–27|volume=86|language=en|first=Rikie M.|last=Scholtens|first2=Barbara C.|last2=van Munster|first3=Marijn F.|last3=van Kempen|first4=Sophia E. J. A.|last4=de Rooij}}</ref>.]]Основні рекомендації щодо оптимізації сну:


* Лягати спати відповідно до циркадних ритмів<ref>{{Cite news|title=Circadian clock control of endocrine factors|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24863387/|work=Nature Reviews Endocrinology|date=2014-05-27|accessdate=2022-08-04|issn=1759-5029|doi=10.1038/nrendo.2014.78|pages=466–475|volume=10|issue=8|language=en|first=Karen L.|last=Gamble|first2=Ryan|last2=Berry|first3=Stuart J.|last3=Frank|first4=Martin E.|last4=Young}}</ref> синтезу гормону сну (мелатоніну). В період з 22:00 до 2:00-4:00 синтезується та виділяється найбільша кількість [[Мелатонін|мелатоніну]]<ref>{{Cite news|title=Melatonin: A review of its potential functions and effects on neurological diseases|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31718830/|work=Revue Neurologique|date=2020-03|accessdate=2022-08-04|issn=0035-3787|pmid=31718830|doi=10.1016/j.neurol.2019.07.025|pages=148–165|volume=176|issue=3|first=M.|last=Gunata|first2=H.|last2=Parlakpinar|first3=H. A.|last3=Acet}}</ref> (гормону сну). Синтез [[Соматотропний гормон|соматотропіну]]<ref>{{Cite web|url=https://www.researchgate.net/figure/Sleep-stimulates-release-of-growth-hormone-GH-and-prolactin-and-reduces-norepinephrine_fig5_6311598|title=Number and Function of Circulating Human Antigen Presenting Cells Regulated by Sleep|last=Stoyan Dimitrov (University of Tuebingen) Tanja Lange (Universität zu Lübeck) Klaus Nohroudi (University of Cologne) Jan Born|date=May 2007|doi=10.1093/sleep/30.4.401}}</ref><ref>{{Cite news|title=Human growth hormone|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8190748/|work=Pharmacological Reviews|date=1994-03|accessdate=2022-08-04|issn=0031-6997|pmid=8190748|pages=1–34|volume=46|issue=1|first=J. S.|last=Strobl|first2=M. J.|last2=Thomas}}</ref> (гормону росту) можливий тільки в фазу глибокого сну, а глибокий сон настає приблизно через годину після засинання. Мелатонін та соматотропін мають широкий спектр дії на різні фізіологічні системи та на баланс інших гормонів, і їх дисбаланс суттєво впливає на рівень здоров'я та самопочуття<ref>{{Cite news|title=Rethinking the sleep-health link|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30031526/|work=Sleep Health|date=2018-08|accessdate=2022-08-04|issn=2352-7226|pmid=30031526|doi=10.1016/j.sleh.2018.05.004|pages=339–348|volume=4|issue=4|first=Lisa|last=Matricciani|first2=Yu Sun|last2=Bin|first3=Tea|last3=Lallukka|first4=Erkki|last4=Kronholm|first5=Melissa|last5=Wake|first6=Catherine|last6=Paquet|first7=Dorothea|last7=Dumuid|first8=Tim|last8=Olds}}</ref>.
* Лягати спати відповідно до циркадних ритмів<ref>{{Cite news|title=Circadian clock control of endocrine factors|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24863387/|work=Nature Reviews Endocrinology|date=2014-05-27|accessdate=2022-08-04|issn=1759-5029|doi=10.1038/nrendo.2014.78|pages=466–475|volume=10|issue=8|language=en|first=Karen L.|last=Gamble|first2=Ryan|last2=Berry|first3=Stuart J.|last3=Frank|first4=Martin E.|last4=Young}}</ref> синтезу гормону сну (мелатоніну). В період з 22:00 до 2:00-4:00 синтезується та виділяється найбільша кількість [[Мелатонін|мелатоніну]]<ref>{{Cite news|title=Melatonin: A review of its potential functions and effects on neurological diseases|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31718830/|work=Revue Neurologique|date=2020-03|accessdate=2022-08-04|issn=0035-3787|pmid=31718830|doi=10.1016/j.neurol.2019.07.025|pages=148–165|volume=176|issue=3|first=M.|last=Gunata|first2=H.|last2=Parlakpinar|first3=H. A.|last3=Acet}}</ref> (гормону сну). Синтез [[Соматотропний гормон|соматотропіну]]<ref>{{Cite web|url=https://www.researchgate.net/figure/Sleep-stimulates-release-of-growth-hormone-GH-and-prolactin-and-reduces-norepinephrine_fig5_6311598|title=Number and Function of Circulating Human Antigen Presenting Cells Regulated by Sleep|last=Stoyan Dimitrov (University of Tuebingen) Tanja Lange (Universität zu Lübeck) Klaus Nohroudi (University of Cologne) Jan Born|date=May 2007|doi=10.1093/sleep/30.4.401}}</ref><ref>{{Cite news|title=Human growth hormone|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8190748/|work=Pharmacological Reviews|date=1994-03|accessdate=2022-08-04|issn=0031-6997|pmid=8190748|pages=1–34|volume=46|issue=1|first=J. S.|last=Strobl|first2=M. J.|last2=Thomas}}</ref> (гормону росту) можливий тільки в фазу глибокого сну, а глибокий сон настає приблизно через годину після засинання. Мелатонін та соматотропін мають широкий спектр дії на різні фізіологічні системи та на баланс інших гормонів, і їх дисбаланс суттєво впливає на рівень здоров'я та самопочуття<ref>{{Cite news|title=Rethinking the sleep-health link|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30031526/|work=Sleep Health|date=2018-08|accessdate=2022-08-04|issn=2352-7226|pmid=30031526|doi=10.1016/j.sleh.2018.05.004|pages=339–348|volume=4|issue=4|first=Lisa|last=Matricciani|first2=Yu Sun|last2=Bin|first3=Tea|last3=Lallukka|first4=Erkki|last4=Kronholm|first5=Melissa|last5=Wake|first6=Catherine|last6=Paquet|first7=Dorothea|last7=Dumuid|first8=Tim|last8=Olds}}</ref>.
* Спати в повній темряві. Навіть дуже тускле світло (100 lux) може погіршити якість сну та вплинути на роботу серцево-судинної та ендокринної систем<ref>{{Cite news|title=Light exposure during sleep impairs cardiometabolic function|url=https://pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.2113290119|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|date=2022-03-22|accessdate=2022-08-03|issn=0027-8424|pmc=PMC8944904|pmid=35286195|doi=10.1073/pnas.2113290119|pages=e2113290119|volume=119|issue=12|language=en|first=Ivy C.|last=Mason|first2=Daniela|last2=Grimaldi|first3=Kathryn J.|last3=Reid|first4=Chloe D.|last4=Warlick|first5=Roneil G.|last5=Malkani|first6=Sabra M.|last6=Abbott|first7=Phyllis C.|last7=Zee}}</ref>.
* Спати в повній темряві. Навіть дуже тьмяне світло (100 lux) може погіршити якість [[Сон|сну]] та вплинути на роботу серцево-судинної та ендокринної систем<ref>{{Cite news|title=Light exposure during sleep impairs cardiometabolic function|url=https://pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.2113290119|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|date=2022-03-22|accessdate=2022-08-03|issn=0027-8424|pmc=PMC8944904|pmid=35286195|doi=10.1073/pnas.2113290119|pages=e2113290119|volume=119|issue=12|language=en|first=Ivy C.|last=Mason|first2=Daniela|last2=Grimaldi|first3=Kathryn J.|last3=Reid|first4=Chloe D.|last4=Warlick|first5=Roneil G.|last5=Malkani|first6=Sabra M.|last6=Abbott|first7=Phyllis C.|last7=Zee}}</ref>.
* Спати при температурі 18-22 градуси Цельсія<ref>{{Cite news|title=Sleep environments and sleep physiology: A review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30509635/|work=Journal of Thermal Biology|date=2018-12|accessdate=2022-08-04|issn=0306-4565|pmid=30509635|doi=10.1016/j.jtherbio.2018.09.012|pages=192–203|volume=78|first=Olga|last=Troynikov|first2=Christopher G.|last2=Watson|first3=Nazia|last3=Nawaz}}</ref>, тримаючи ноги в теплі та при доступі свіжого повітря.
* Спати при доступі свіжого повітря, при температурі 18-22 градуси Цельсія<ref>{{Cite news|title=Sleep environments and sleep physiology: A review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30509635/|work=Journal of Thermal Biology|date=2018-12|accessdate=2022-08-04|issn=0306-4565|pmid=30509635|doi=10.1016/j.jtherbio.2018.09.012|pages=192–203|volume=78|first=Olga|last=Troynikov|first2=Christopher G.|last2=Watson|first3=Nazia|last3=Nawaz}}</ref>, тримаючи ноги в теплі.
* Після заходу Сонця та, особливо, за кілька годин до сну уникати синього спектру світла (екрани, монітори, телефон, "холодне" світло ламп). Синій спектр світла блокує виділення мелатоніну<ref name=":1">{{Cite news|title=Blue light from light-emitting diodes elicits a dose-dependent suppression of melatonin in humans|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21164152/|work=Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md.: 1985)|date=2011-03|accessdate=2022-08-04|issn=1522-1601|pmid=21164152|doi=10.1152/japplphysiol.01413.2009|pages=619–626|volume=110|issue=3|first=Kathleen E.|last=West|first2=Michael R.|last2=Jablonski|first3=Benjamin|last3=Warfield|first4=Kate S.|last4=Cecil|first5=Mary|last5=James|first6=Melissa A.|last6=Ayers|first7=James|last7=Maida|first8=Charles|last8=Bowen|first9=David H.|last9=Sliney}}</ref><ref name=":2">{{Cite news|title=The inner clock-Blue light sets the human rhythm|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31433569/|work=Journal of Biophotonics|date=2019-12|accessdate=2022-08-04|issn=1864-0648|pmc=7065627|pmid=31433569|doi=10.1002/jbio.201900102|pages=e201900102|volume=12|issue=12|first=Siegfried|last=Wahl|first2=Moritz|last2=Engelhardt|first3=Patrick|last3=Schaupp|first4=Christian|last4=Lappe|first5=Iliya V.|last5=Ivanov}}</ref> і дуже сильно погіршує якість сну<ref>{{Cite news|title=Blocking nocturnal blue light for insomnia: A randomized controlled trial|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29101797/|work=Journal of Psychiatric Research|date=2018-01|accessdate=2022-08-04|issn=1879-1379|pmc=5703049|pmid=29101797|doi=10.1016/j.jpsychires.2017.10.015|pages=196–202|volume=96|first=Ari|last=Shechter|first2=Elijah Wookhyun|last2=Kim|first3=Marie-Pierre|last3=St-Onge|first4=Andrew J.|last4=Westwood}}</ref>. Особливо важливо не вмикати світло та не дивитись на екрани посеред ночі, бо це різко знизить рівень мелатоніну<ref name=":1" /> і порушить нормальну секрецію адреналіну в мозку<ref>{{Cite news|title=Sleep and stressor exposure in relation to circadian rhythms in catecholamine excretion|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/465621/|work=Biological Psychology|date=1979-02|accessdate=2022-08-04|issn=0301-0511|pmid=465621|doi=10.1016/0301-0511(79)90005-x|pages=69–80|volume=8|issue=1|first=T.|last=Akerstedt|first2=J. E.|last2=Fröberg}}</ref>, що вкрай погіршить якість сну. За потреби користування світлом вночі краще використовувати лампи червоного спетру<ref>{{Cite news|title=Red light: A novel, non-pharmacological intervention to promote alertness in shift workers|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022437520300694|work=Journal of Safety Research|date=2020-09-01|accessdate=2022-08-04|issn=0022-4375|doi=10.1016/j.jsr.2020.06.003|pages=169–177|volume=74|language=en|first=Mariana G.|last=Figueiro|first2=David|last2=Pedler}}</ref> та фільтри сильного спектру на екранах пристроїв<ref>{{Cite news|title=Blue-Light Filtering Spectacle Lenses: Optical and Clinical Performances|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28045969/|work=PloS One|date=2017|accessdate=2022-08-04|issn=1932-6203|pmc=5207664|pmid=28045969|doi=10.1371/journal.pone.0169114|pages=e0169114|volume=12|issue=1|first=Tsz Wing|last=Leung|first2=Roger Wing-Hong|last2=Li|first3=Chea-Su|last3=Kee}}</ref>.
* Після заходу Сонця та, особливо, за кілька годин до сну уникати [[Видиме світло|синього]] спектру [[Світло|світла]] (екрани, монітори, телефон, "холодне" світло ламп). Синій спектр світла блокує виділення мелатоніну<ref name=":1">{{Cite news|title=Blue light from light-emitting diodes elicits a dose-dependent suppression of melatonin in humans|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21164152/|work=Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md.: 1985)|date=2011-03|accessdate=2022-08-04|issn=1522-1601|pmid=21164152|doi=10.1152/japplphysiol.01413.2009|pages=619–626|volume=110|issue=3|first=Kathleen E.|last=West|first2=Michael R.|last2=Jablonski|first3=Benjamin|last3=Warfield|first4=Kate S.|last4=Cecil|first5=Mary|last5=James|first6=Melissa A.|last6=Ayers|first7=James|last7=Maida|first8=Charles|last8=Bowen|first9=David H.|last9=Sliney}}</ref><ref name=":2">{{Cite news|title=The inner clock-Blue light sets the human rhythm|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31433569/|work=Journal of Biophotonics|date=2019-12|accessdate=2022-08-04|issn=1864-0648|pmc=7065627|pmid=31433569|doi=10.1002/jbio.201900102|pages=e201900102|volume=12|issue=12|first=Siegfried|last=Wahl|first2=Moritz|last2=Engelhardt|first3=Patrick|last3=Schaupp|first4=Christian|last4=Lappe|first5=Iliya V.|last5=Ivanov}}</ref> і дуже сильно погіршує якість сну<ref>{{Cite news|title=Blocking nocturnal blue light for insomnia: A randomized controlled trial|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29101797/|work=Journal of Psychiatric Research|date=2018-01|accessdate=2022-08-04|issn=1879-1379|pmc=5703049|pmid=29101797|doi=10.1016/j.jpsychires.2017.10.015|pages=196–202|volume=96|first=Ari|last=Shechter|first2=Elijah Wookhyun|last2=Kim|first3=Marie-Pierre|last3=St-Onge|first4=Andrew J.|last4=Westwood}}</ref>. Особливо важливо не вмикати світло та не дивитись на екрани посеред ночі, бо це різко знизить рівень мелатоніну<ref name=":1" /> і збільшить рівень адреналіну в мозку<ref>{{Cite news|title=Sleep and stressor exposure in relation to circadian rhythms in catecholamine excretion|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/465621/|work=Biological Psychology|date=1979-02|accessdate=2022-08-04|issn=0301-0511|pmid=465621|doi=10.1016/0301-0511(79)90005-x|pages=69–80|volume=8|issue=1|first=T.|last=Akerstedt|first2=J. E.|last2=Fröberg}}</ref>, що вкрай погіршить якість сну. За потреби користування світлом вночі доцільно використовувати лампи червоного спетру<ref>{{Cite news|title=Red light: A novel, non-pharmacological intervention to promote alertness in shift workers|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022437520300694|work=Journal of Safety Research|date=2020-09-01|accessdate=2022-08-04|issn=0022-4375|doi=10.1016/j.jsr.2020.06.003|pages=169–177|volume=74|language=en|first=Mariana G.|last=Figueiro|first2=David|last2=Pedler}}</ref> та фільтри сильного спектру на екранах пристроїв<ref>{{Cite news|title=Blue-Light Filtering Spectacle Lenses: Optical and Clinical Performances|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28045969/|work=PloS One|date=2017|accessdate=2022-08-04|issn=1932-6203|pmc=5207664|pmid=28045969|doi=10.1371/journal.pone.0169114|pages=e0169114|volume=12|issue=1|first=Tsz Wing|last=Leung|first2=Roger Wing-Hong|last2=Li|first3=Chea-Su|last3=Kee}}</ref>.
* Одразу після пробудження випити склянку води<ref name=":4" /> та в першу годину отримати максимальну кількість сонячного проміння в очі<ref name=":3">{{Cite news|title=Neuroscience: A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32259506/|work=Current biology: CB|date=2020-04-06|accessdate=2022-08-04|issn=1879-0445|pmc=8407369|pmid=32259506|doi=10.1016/j.cub.2020.02.090|pages=R316–R318|volume=30|issue=7|first=Alyssa M.|last=Rivera|first2=Andrew D.|last2=Huberman}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5299389/|title=Timing of light exposure affects mood and brain circuits|last=T A Bedrosian and R J Nelson|date=2017 Jan 7(1)|publisher=Translational Psychiatry}}</ref> (уникати прямого погляду на [[Сонце]]) та на шкіру — це активізує фізіологічні системи тіла<ref name=":2" /> і зарядить енергією на весь день<ref name=":3" /><ref>{{Cite news|title=Biological Effects of Sunlight, Ultraviolet Radiation, Visible Light, Infrared Radiation and Vitamin D for Health|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26977036/|work=Anticancer Research|date=2016-03|accessdate=2022-08-04|issn=1791-7530|pmid=26977036|pages=1345–1356|volume=36|issue=3|first=Michael F.|last=Holick}}</ref>.
* Одразу після пробудження випити склянку води<ref name=":4" /> та в першу годину отримати максимальну кількість сонячного проміння в очі<ref name=":3">{{Cite news|title=Neuroscience: A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32259506/|work=Current biology: CB|date=2020-04-06|accessdate=2022-08-04|issn=1879-0445|pmc=8407369|pmid=32259506|doi=10.1016/j.cub.2020.02.090|pages=R316–R318|volume=30|issue=7|first=Alyssa M.|last=Rivera|first2=Andrew D.|last2=Huberman}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5299389/|title=Timing of light exposure affects mood and brain circuits|last=T A Bedrosian and R J Nelson|date=2017 Jan 7(1)|publisher=Translational Psychiatry}}</ref> (уникати прямого погляду на [[Сонце]]) та на шкіру — це активізує фізіологічні системи тіла<ref name=":2" /> і зарядить енергією на цей день<ref name=":3" /><ref>{{Cite news|title=Biological Effects of Sunlight, Ultraviolet Radiation, Visible Light, Infrared Radiation and Vitamin D for Health|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26977036/|work=Anticancer Research|date=2016-03|accessdate=2022-08-04|issn=1791-7530|pmid=26977036|pages=1345–1356|volume=36|issue=3|first=Michael F.|last=Holick}}</ref>.


== Причини погіршення здоров'я ==
== Причини погіршення здоров'я ==

=== Недостатній та неякісний сон ===


=== Харчування ===
=== Харчування ===
Рядок 68: Рядок 80:
=== Відсутність достатньої фізичної активності ===
=== Відсутність достатньої фізичної активності ===
''Осн. стаття'': [[Гіподинамія]]
''Осн. стаття'': [[Гіподинамія]]

⚫
=== Хронічний стрес та психічні навантаження ===
⚫
''Осн. статті'': [[Стрес]], [[Психічний розлад|Психічні розлади]]; [[Психічне здоров'я]], [[Соціальна психологія]], [[Духовність]]


=== Шкідливі звички ===
=== Шкідливі звички ===
''Осн. статті'': [[Наркоманія]], [[Алкоголізм]], [[Тютюнопаління]]
''Осн. статті'': [[Алкоголізм]], [[Тютюнопаління]], [[Наркоманія]],


До класичних, пов'язаних з надмірним захопленням ЗСЖ, належать зокрема [[булімія]], гемблінг, надмірний серфінг в інтернеті.
До класичних, пов'язаних з надмірним захопленням ЗСЖ, належать зокрема [[булімія]], гемблінг, надмірний серфінг в інтернеті.

⚫
=== Хронічний стрес та психічні навантаження ===
⚫
''Осн. статті'': [[Психічне здоров'я]], [[Соціальна психологія]], [[Духовність]]


=== Старіння організму ===
=== Старіння організму ===
Рядок 97: Рядок 109:


== Розуміння сфер або складових здоров'я ==
== Розуміння сфер або складових здоров'я ==
⚫
{{розділ без джерел|серпень 2022}}[[Файл:2-year-old-jogging(2).gif|thumb|[[Джогінг]] у фізичному вихованні дитини.]]Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як явище, що поєднує принаймні чотири його сфери або складові&nbsp;— фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження здоров'я як явища, наука розрізняє тлумачення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування покажчиків опитування, з урахуванням змісту кожної сфери.
{{розділ без джерел|серпень 2022}}
⚫
Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як явище, що поєднує принаймні чотири його сфери або складові&nbsp;— фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження здоров'я як явища, наука розрізняє тлумачення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування покажчиків опитування, з урахуванням змісту кожної сфери.
[[Файл:Тяга верхнього блоку.jpeg|thumb|235px|У сфері розвитку ''фізичного здоров'я''.]]
[[Файл:Тяга верхнього блоку.jpeg|thumb|235px|У сфері розвитку ''фізичного здоров'я''.]]
До царини ''фізичного здоров'я'' залучають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, [[довкілля]], генетичної спадковості, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.
До царини ''фізичного здоров'я'' залучають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, [[довкілля]], генетичної спадковості, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.
Рядок 106: Рядок 117:
''Духовне здоров'я'' залежить від [[Духовний світ|духовного світу]] особистості, зокрема складових духовної культури людства&nbsp;— освіти, [[Наука|науки]], мистецтва, [[Релігія в Україні|релігії]], моралі, етики. Свідомість людини, її вдача, життєве самовизначення, ставлення до сенсу життя, оцінка справдження своїх здібностей і можливостей щодо власних ідеалів і [[світогляд]]у&nbsp;— все це обумовлює стан духовного здоров'я особистості.
''Духовне здоров'я'' залежить від [[Духовний світ|духовного світу]] особистості, зокрема складових духовної культури людства&nbsp;— освіти, [[Наука|науки]], мистецтва, [[Релігія в Україні|релігії]], моралі, етики. Свідомість людини, її вдача, життєве самовизначення, ставлення до сенсу життя, оцінка справдження своїх здібностей і можливостей щодо власних ідеалів і [[світогляд]]у&nbsp;— все це обумовлює стан духовного здоров'я особистості.


''Соціальне здоров'я'' пов'язано з економічними чинниками, взаєминами людини зі структурними одиницями [[соціум]]у&nbsp;— сім'єю, організаціями, з якими утворюються [[Соціальний зв'язок|соціальні зв'язки]], праця, відпочинок, побут, соціальний захист, [[охорона здоров'я]], безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їхній суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я визначається характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі&nbsp;— економічної, політичної, соціальної, духовної.[[Файл:2-year-old-jogging(2).gif|thumb|[[Джогінг]] у фізичному вихованні дитини.]]
''Соціальне здоров'я'' пов'язано з економічними чинниками, взаєминами людини зі структурними одиницями [[соціум]]у&nbsp;— сім'єю, організаціями, з якими утворюються [[Соціальний зв'язок|соціальні зв'язки]], праця, відпочинок, побут, соціальний захист, [[охорона здоров'я]], безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їхній суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я визначається характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі&nbsp;— економічної, політичної, соціальної, духовної.


Зрозуміло, що у справжньому житті всі чотири складові: соціальна, духовна, фізичні та психічна&nbsp;— діють одночасно і їх поєднаний вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.
Зрозуміло, що у справжньому житті всі чотири складові: соціальна, духовна, фізичні та психічна&nbsp;— діють одночасно і їх поєднаний вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

Версія за 07:46, 7 серпня 2022

Здоровий спосіб життя
CMNS: Здоровий спосіб життя у Вікісховищі

Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — означає розумне використання свого життєвого потенціалу, а також дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Заснований на загальних порадах стосовно харчування, фізичних навантажень, гігієни, загартовування, позбавлення від шкідливих звичок та залежностей, запобігання захворюванням які передаються статевим шляхом, оптимізації сну та покращення соціальної активності.

Визначення здоров'я

Термін «здоров'я» визначенний ВООЗ у 1948 році[1]:

Стан повноцінного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів.

Складові здорового способу життя

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров'я — фізичної, психічної, соціальної і духовної.

Найважливіші з них — харчування (у тому числі споживання якісної питної води, необхідної кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не лише у фізичному, а й психічному аспекті, наявність заохочень і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40000 сімей в Великобританії[2], показало, що регулярне споживання фруктів, овочів, та регулярні фізичні активності достовірно підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, регіону проживання, статі, освіти та вікової групи.

Рекомендації

До основних рекомендацій відносяться розвиток в таких сферах життя — харчування, фізична активність, сон, соціальне благополуччя.

Харчування

Регулярне споживання фруктів, овочів, горіхів, та регулярні фізичні вправи достовірно підвищують рівень щастя[2] та здоров'я[3][4][5].

Осн. статті: Раціональне харчування, Середземноморська дієта[3], Здорове харчування, Вегетаріанство, Інтервальне голодування.

Раціональне харчування є основою здоров'я та профілактики розвитку різноманітних захворювань, та сприяє збільшенню здорової тривалості життя.[6][7]

Раціональне харчування включає споживання достатньої кількості якісної питної води (3-4% від маси тіла за добу[8][9][10]) та необхідної кількості білків, жирів[11], вуглеводів[12], вітамінів, мікроелементів, клітковини[12].

Під час харчування важливо дотримуватись корисного співвідношення жирних кислот які містяться в їжі[13]. Регулярне споживання горіхів зменшує ризики багатьох хронічних захворювань[4].

В Сполучених Штатах Америки протягом 19 років офіційною рекомендацією зі здорового харчування була харчова піраміда. Її широко розповсюджували і копіювали. Вона була замінена у 2011 році харчовою тарілкою, яка означає внесення до раціону приблизно 30 % зернових, 40 % овочів, 10 % фруктів та 20 % тваринної їжі.

Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % українців старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, 1990 року, зайву вагу в Україні мало — 48,9 % населення.[14]

Натомість, Інститут Вейцмана в Ізраїлі досліджував 800 осіб протягом кількох років, і довів, що оптимальне харчування для кожної людини є унікальними.[15]

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40000 сімей в Великобританії[2], показало, що регулярне споживання фруктів, овочів та регулярні фізичні активності достовірно підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, регіону проживання, статі, освіти та вікової групи.

Фізичні навантаження

фізична активність, здоровий спосіб життя
Фізична активність є однією з основ здорового способу життя
Регулярні фізичні вправи мають значний плив на покращення здоров'я[16][17].

ВООЗ виділяє такі ключові позитивні фактори фізичної активності на здоров'я[16]:

  • Фізична активність має значні переваги для здоров’я серця, тіла та розуму.
  • Фізична активність сприяє профілактиці та лікуванню неінфекційних захворювань.
  • Фізична активність зменшує симптоми депресії та тривоги.
  • Фізична активність покращує навички мислення, навчання та прийнятті рішень.
  • Фізична активність забезпечує здоровий ріст і розвиток молоді.
  • Фізична активність покращує загальне самопочуття.

Люди, які регулярно виконують фізичні вправи здоровіші[18], щасливіші[19], живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюванності, у тому числі, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Ті хто регулярно тренуються частіше мають здорову вагу тіла (індекс маси-тіло), більше м'язової тканини та менше жирової.

Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з нульовою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19 %, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень — на 24 %.[20]

До того-ж довільна фізична активність (фізичні вправи, прогулянки, активний транспорт) пов'язана з нижчим рівнем смертності від усіх причин, натомість важка фізична активність на роботі, не має такого здорового впливу на організм[21] або обумовлена вищим рівнем фізичної завантаженості[22], що може бути пов'язано з меншим вкладом аеробного навантаження під час фізичної роботи[23]. Таким чином, дозвільна фізична активність потрібна і для людей, зайнятих фізичною працею.

Сидіння, особливо без частих перерв, пов'язане з підвищенням смертності від усіх причин, до того ж фізична активність не покриває шкоду від сидіння[24].

Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання крокомірів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей[25]. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показник.

Див.також: Фізична активність, Фізичне виховання, Спорт, Туризм.

Сон

Якісний та достатній сон — це основа здоров'я[26].

Погодинні рівні мелатоніну
Погодинні рівні мелатоніну (систематичний огляд 18 досліджень)[27].

Основні рекомендації щодо оптимізації сну:

  • Лягати спати відповідно до циркадних ритмів[28] синтезу гормону сну (мелатоніну). В період з 22:00 до 2:00-4:00 синтезується та виділяється найбільша кількість мелатоніну[29] (гормону сну). Синтез соматотропіну[30][31] (гормону росту) можливий тільки в фазу глибокого сну, а глибокий сон настає приблизно через годину після засинання. Мелатонін та соматотропін мають широкий спектр дії на різні фізіологічні системи та на баланс інших гормонів, і їх дисбаланс суттєво впливає на рівень здоров'я та самопочуття[32].
  • Спати в повній темряві. Навіть дуже тьмяне світло (100 lux) може погіршити якість сну та вплинути на роботу серцево-судинної та ендокринної систем[33].
  • Спати при доступі свіжого повітря, при температурі 18-22 градуси Цельсія[34], тримаючи ноги в теплі.
  • Після заходу Сонця та, особливо, за кілька годин до сну уникати синього спектру світла (екрани, монітори, телефон, "холодне" світло ламп). Синій спектр світла блокує виділення мелатоніну[35][36] і дуже сильно погіршує якість сну[37]. Особливо важливо не вмикати світло та не дивитись на екрани посеред ночі, бо це різко знизить рівень мелатоніну[35] і збільшить рівень адреналіну в мозку[38], що вкрай погіршить якість сну. За потреби користування світлом вночі доцільно використовувати лампи червоного спетру[39] та фільтри сильного спектру на екранах пристроїв[40].
  • Одразу після пробудження випити склянку води[8] та в першу годину отримати максимальну кількість сонячного проміння в очі[41][42] (уникати прямого погляду на Сонце) та на шкіру — це активізує фізіологічні системи тіла[36] і зарядить енергією на цей день[41][43].

Причини погіршення здоров'я

Недостатній та неякісний сон

Харчування

  • Неякісне
  • Неповноцінне
  • Надлишкове чи недостатнє

Відсутність достатньої фізичної активності

Осн. стаття: Гіподинамія

Хронічний стрес та психічні навантаження

Осн. статті: Стрес, Психічні розлади; Психічне здоров'я, Соціальна психологія, Духовність

Шкідливі звички

Осн. статті: Алкоголізм, Тютюнопаління, Наркоманія,

До класичних, пов'язаних з надмірним захопленням ЗСЖ, належать зокрема булімія, гемблінг, надмірний серфінг в інтернеті.

Старіння організму

Старіння і здоров'я взаємопов'язані. Погане здоров'я призводить до старіння організму, а старіння організму призводить до ще більшого погіршення здоров'я.

Основні механізми старіння і, як наслідок, погіршення здоров"я[44]:

  • епігенетичні альтерації
  • геномна нестабільність (пошкодження ДНК та помилки при експресії)
  • вкорочення теломер
  • втрата протеостазу
  • мітохондріальна дисфункція
  • порушення метаболізму нутріентів (інсулінорезистентність)
  • виснаження стволових клітин
  • сенесценція клітин
  • порушення міжклітинної комунікації
    • хронічний стрес
    • хронічне запалення

На кожен з цих механізмів старіння пожливо позитивно вплинути, що вивчає геронтологія, епігенетика, нутрігеноміка.

Розуміння сфер або складових здоров'я

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Джогінг у фізичному вихованні дитини.

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як явище, що поєднує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження здоров'я як явища, наука розрізняє тлумачення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування покажчиків опитування, з урахуванням змісту кожної сфери.

У сфері розвитку фізичного здоров'я.

До царини фізичного здоров'я залучають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадковості, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

На стан психічного здоров'я впливають індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя особистості складається з потреб, інтересів, бажань, заохочень, установок, мети, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров'я людини пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві події, ймовірність нервових зривів, надмірного збудження.

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її вдача, життєве самовизначення, ставлення до сенсу життя, оцінка справдження своїх здібностей і можливостей щодо власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я особистості.

Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, взаєминами людини зі структурними одиницями соціуму — сім'єю, організаціями, з якими утворюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їхній суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я визначається характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.

Зрозуміло, що у справжньому житті всі чотири складові: соціальна, духовна, фізичні та психічна — діють одночасно і їх поєднаний вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

Люди які сформували бачення здорового образу життя у суспільства

  • Амосов Микола Михайлович — український хірург, академік, новатор і винахідник в сферах торакальної та кардіохірургії, біокібернетики, геронтології, профілактичної медицини та валеології, соціальної медицини, соціальної інженерії.
  • Пол Брегг — американський дієтолог, ініціатор руху за здорове харчування. Розробник оригінальних технік дихання, голодування і дієти.
  • Гіппократ — грецький лікар (близько 460 до н. е. — бл. 370 до н. е.), який вважається одним з основоположником медицини В основі здоров'я та його відновлення Гіппократ бачив саме здоровий спосіб життя (цілісний й бережливий підхід, здорове харчування, психічне здоров'я, фізичну активність).
  • Герберт Шелтон[en] — дієтолог і автор книг по здоровому харчуванню.
  • Дональд Вотсон — британський громадський діяч, засновник «веганського суспільства» і автор терміна веган.
  • Жданов Володимир Георгійович — лектор і пропагандист, відомий своїми лекціями про здоровий спосіб життя, шкідливість тютюнопаління та алкоголю.
  • Шаталова Галина Сергіївна — лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук; вчитель здорового способу життя, автор Системи Природного Оздоровлення (СПО). Лауреат премії імені Бурденко.
  • Углов Федір Григорович — російський хірург. Лауреат Ленінської премії, Першої національної премії найкращим лікарям Росії, премії Андрія Первозваного, премії ім. А. Н. Буклєва. Академік РАМН.
  • Іванов Порфирій Корнійович — творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей.
  • Діпак Чопра (en)
  • Денис Мінін — пропагандист здорового способу життя. Популяризує «Street WorkOut».
  • Євгеній Слободян — український проповідник та популяризатор здорового способу життя. Веде свій власний інтернет-ресурс, спеціально присвячений цій темі, висвітлює теми правильного та збалансованого харчування, описує методи оздоровлення та поширює заняття чималим комплексом фізичних вправ.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Здоровий спосіб життя

Примітки

  1. ↑ Конституція Всесвітньої організацї охорони здоров'я (World Health Organization (WHO) Constitution). https://www.who.int/ (англійською) . 1948. Процитовано 24 грудня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. ↑ а б в Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (: 2 August 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratifcation (PDF). Journal of Happiness Studies.
  3. ↑ а б Ventriglio, Antonio; Sancassiani, Federica; Contu, Maria Paola; Latorre, Mariateresa; Di Slavatore, Melanie; Fornaro, Michele; Bhugra, Dinesh (2020). Mediterranean Diet and its Benefits on Health and Mental Health: A Literature Review. Clinical practice and epidemiology in mental health: CP & EMH. Т. 16, № Suppl-1. с. 156—164. doi:10.2174/1745017902016010156. ISSN 1745-0179. PMC 7536728. PMID 33029192. Процитовано 5 серпня 2022.
  4. ↑ а б Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ Manferdelli, Giorgio; La Torre, Antonio; Codella, Roberto (2019-05). Outdoor physical activity bears multiple benefits to health and society. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness. Т. 59, № 5. с. 868—879. doi:10.23736/S0022-4707.18.08771-6. ISSN 1827-1928. PMID 30650943. Процитовано 5 серпня 2022.
  6. ↑ Kuanrong Li, Anika Hüsing, Rudolf Kaaks. Lifestyle risk factors and residual life expectancy at age 40: a German cohort study // BMC Medicine. — 2014-04-07. — Т. 12, вип. 1. — ISSN 1741-7015. — DOI:10.1186/1741-7015-12-59.
  7. ↑ Correction to: Impact of Healthy Lifestyle Factors on Life Expectancies in the US Population. 14 січня 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 20 травня 2028.
  8. ↑ а б DeAnn Liska, Eunice Mah, [...], and Lawrence L. Spriet (2019 Jan). Narrative Review of Hydration and Selected Health Outcomes in the General Population. Nutrients.
  9. ↑ EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for water. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1459. Процитовано 4 серпня 2022.
  10. ↑ DIETARY REFERENCE INTAKES FOR Water, Potassium, Sodium, Chloride, and Sulfate. The National Academies Press. 2005. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  11. ↑ EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for fats, including saturated fatty acids, polyunsaturated fatty acids, monounsaturated fatty acids, trans fatty acids, and cholesterol. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1461. Процитовано 4 серпня 2022.
  12. ↑ а б Scientific Opinion on Dietary Reference Values for carbohydrates and dietary fibre. EFSA Journal (італ.). Т. 8, № 3. 2010-03. doi:10.2903/j.efsa.2010.1462. ISSN 1831-4732. Процитовано 4 серпня 2022.
  13. ↑ Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. Т. 12, № 1. с. 107—107. doi:10.1177/014860718801200122. ISSN 0148-6071. Процитовано 23 червня 2022.
  14. ↑ Велика країна: 39% людей в світі мають зайву вагу, в Україні - 58%. www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
  15. ↑ Израильские ученые доказали, что здорового питания не существует. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  16. ↑ а б Physical activity (eng) . World Health Organization (WHO). 26 листопада 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  17. ↑ Health benefits of physical activity: the evidence (eng) . Canadian Medical Association Journal. 14.03.2006. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  18. ↑ Ruegsegger, Gregory N.; Booth, Frank W. (1 липня 2018). Health Benefits of Exercise. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine (англ.). Т. 8, № 7. с. a029694. doi:10.1101/cshperspect.a029694. ISSN 2157-1422. PMID 28507196. Процитовано 3 серпня 2022.
  19. ↑ The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review. Center for Neural Science, New York University, New York, NY, USA. 2017 2(2). {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  20. ↑ Woodcock, J.; Franco, O. H.; Orsini, N.; Roberts, I. (1 лютого 2011). Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies. International Journal of Epidemiology (англ.). Т. 40, № 1. с. 121—138. doi:10.1093/ije/dyq104. ISSN 0300-5771. Процитовано 23 червня 2022.
  21. ↑ Bahls, Martin; Groß, Stefan; Baumeister, Sebastian E.; Völzke, Henry; Gläser, Sven; Ewert, Ralf; Markus, Marcello R. P.; Medenwald, Daniel; Kluttig, Alexander (2018-12). Association of domain-specific physical activity and cardiorespiratory fitness with all-cause and cause-specific mortality in two population-based cohort studies. Scientific Reports (англ.). Т. 8, № 1. с. 16066. doi:10.1038/s41598-018-34468-7. ISSN 2045-2322. Процитовано 23 червня 2022.
  22. ↑ Coenen, Pieter; Huysmans, Maaike A; Holtermann, Andreas; Krause, Niklas; van Mechelen, Willem; Straker, Leon M; van der Beek, Allard J (2018-10). Do highly physically active workers die early? A systematic review with meta-analysis of data from 193 696 participants. British Journal of Sports Medicine (англ.). Т. 52, № 20. с. 1320—1326. doi:10.1136/bjsports-2017-098540. ISSN 0306-3674. Процитовано 23 червня 2022.
  23. ↑ Gram, Bibi; Holtermann, Andreas; Søgaard, Karen; Sjøgaard, Gisela (2012-09). Effect of individualized worksite exercise training on aerobic capacity and muscle strength among construction workers – a randomized controlled intervention study. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health (англ.). Т. 38, № 5. с. 467—475. doi:10.5271/sjweh.3260. ISSN 0355-3140. Процитовано 23 червня 2022.
  24. ↑ Ku, Po-Wen; Steptoe, Andrew; Liao, Yung; Hsueh, Ming-Chun; Chen, Li-Jung (2018-12). A cut-off of daily sedentary time and all-cause mortality in adults: a meta-regression analysis involving more than 1 million participants. BMC Medicine (англ.). Т. 16, № 1. с. 74. doi:10.1186/s12916-018-1062-2. ISSN 1741-7015. Процитовано 23 червня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  25. ↑ Bravata, Dena M.; Smith-Spangler, Crystal; Sundaram, Vandana; Gienger, Allison L.; Lin, Nancy; Lewis, Robyn; Stave, Christopher D.; Olkin, Ingram; Sirard, John R. (21 листопада 2007). Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review. JAMA (англ.). Т. 298, № 19. с. 2296. doi:10.1001/jama.298.19.2296. ISSN 0098-7484. Процитовано 23 червня 2022.
  26. ↑ Matricciani, Lisa; Bin, Yu Sun; Lallukka, Tea; Kronholm, Erkki; Wake, Melissa; Paquet, Catherine; Dumuid, Dorothea; Olds, Tim (2018-08). Rethinking the sleep-health link. Sleep Health. Т. 4, № 4. с. 339—348. doi:10.1016/j.sleh.2018.05.004. ISSN 2352-7226. PMID 30031526. Процитовано 4 серпня 2022.
  27. ↑ Scholtens, Rikie M.; van Munster, Barbara C.; van Kempen, Marijn F.; de Rooij, Sophia E. J. A. (1 липня 2016). Physiological melatonin levels in healthy older people: A systematic review. Journal of Psychosomatic Research (англ.). Т. 86. с. 20—27. doi:10.1016/j.jpsychores.2016.05.005. ISSN 0022-3999. Процитовано 5 серпня 2022.
  28. ↑ Gamble, Karen L.; Berry, Ryan; Frank, Stuart J.; Young, Martin E. (27 травня 2014). Circadian clock control of endocrine factors. Nature Reviews Endocrinology (англ.). Т. 10, № 8. с. 466—475. doi:10.1038/nrendo.2014.78. ISSN 1759-5029. Процитовано 4 серпня 2022.
  29. ↑ Gunata, M.; Parlakpinar, H.; Acet, H. A. (2020-03). Melatonin: A review of its potential functions and effects on neurological diseases. Revue Neurologique. Т. 176, № 3. с. 148—165. doi:10.1016/j.neurol.2019.07.025. ISSN 0035-3787. PMID 31718830. Процитовано 4 серпня 2022.
  30. ↑ Stoyan Dimitrov (University of Tuebingen) Tanja Lange (Universität zu Lübeck) Klaus Nohroudi (University of Cologne) Jan Born (May 2007). Number and Function of Circulating Human Antigen Presenting Cells Regulated by Sleep. doi:10.1093/sleep/30.4.401.
  31. ↑ Strobl, J. S.; Thomas, M. J. (1994-03). Human growth hormone. Pharmacological Reviews. Т. 46, № 1. с. 1—34. ISSN 0031-6997. PMID 8190748. Процитовано 4 серпня 2022.
  32. ↑ Matricciani, Lisa; Bin, Yu Sun; Lallukka, Tea; Kronholm, Erkki; Wake, Melissa; Paquet, Catherine; Dumuid, Dorothea; Olds, Tim (2018-08). Rethinking the sleep-health link. Sleep Health. Т. 4, № 4. с. 339—348. doi:10.1016/j.sleh.2018.05.004. ISSN 2352-7226. PMID 30031526. Процитовано 4 серпня 2022.
  33. ↑ Mason, Ivy C.; Grimaldi, Daniela; Reid, Kathryn J.; Warlick, Chloe D.; Malkani, Roneil G.; Abbott, Sabra M.; Zee, Phyllis C. (22 березня 2022). Light exposure during sleep impairs cardiometabolic function. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 119, № 12. с. e2113290119. doi:10.1073/pnas.2113290119. ISSN 0027-8424. PMC 8944904. PMID 35286195. Процитовано 3 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  34. ↑ Troynikov, Olga; Watson, Christopher G.; Nawaz, Nazia (2018-12). Sleep environments and sleep physiology: A review. Journal of Thermal Biology. Т. 78. с. 192—203. doi:10.1016/j.jtherbio.2018.09.012. ISSN 0306-4565. PMID 30509635. Процитовано 4 серпня 2022.
  35. ↑ а б West, Kathleen E.; Jablonski, Michael R.; Warfield, Benjamin; Cecil, Kate S.; James, Mary; Ayers, Melissa A.; Maida, James; Bowen, Charles; Sliney, David H. (2011-03). Blue light from light-emitting diodes elicits a dose-dependent suppression of melatonin in humans. Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md.: 1985). Т. 110, № 3. с. 619—626. doi:10.1152/japplphysiol.01413.2009. ISSN 1522-1601. PMID 21164152. Процитовано 4 серпня 2022.
  36. ↑ а б Wahl, Siegfried; Engelhardt, Moritz; Schaupp, Patrick; Lappe, Christian; Ivanov, Iliya V. (2019-12). The inner clock-Blue light sets the human rhythm. Journal of Biophotonics. Т. 12, № 12. с. e201900102. doi:10.1002/jbio.201900102. ISSN 1864-0648. PMC 7065627. PMID 31433569. Процитовано 4 серпня 2022.
  37. ↑ Shechter, Ari; Kim, Elijah Wookhyun; St-Onge, Marie-Pierre; Westwood, Andrew J. (2018-01). Blocking nocturnal blue light for insomnia: A randomized controlled trial. Journal of Psychiatric Research. Т. 96. с. 196—202. doi:10.1016/j.jpsychires.2017.10.015. ISSN 1879-1379. PMC 5703049. PMID 29101797. Процитовано 4 серпня 2022.
  38. ↑ Akerstedt, T.; Fröberg, J. E. (1979-02). Sleep and stressor exposure in relation to circadian rhythms in catecholamine excretion. Biological Psychology. Т. 8, № 1. с. 69—80. doi:10.1016/0301-0511(79)90005-x. ISSN 0301-0511. PMID 465621. Процитовано 4 серпня 2022.
  39. ↑ Figueiro, Mariana G.; Pedler, David (1 вересня 2020). Red light: A novel, non-pharmacological intervention to promote alertness in shift workers. Journal of Safety Research (англ.). Т. 74. с. 169—177. doi:10.1016/j.jsr.2020.06.003. ISSN 0022-4375. Процитовано 4 серпня 2022.
  40. ↑ Leung, Tsz Wing; Li, Roger Wing-Hong; Kee, Chea-Su (2017). Blue-Light Filtering Spectacle Lenses: Optical and Clinical Performances. PloS One. Т. 12, № 1. с. e0169114. doi:10.1371/journal.pone.0169114. ISSN 1932-6203. PMC 5207664. PMID 28045969. Процитовано 4 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. ↑ а б Rivera, Alyssa M.; Huberman, Andrew D. (6 квітня 2020). Neuroscience: A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain. Current biology: CB. Т. 30, № 7. с. R316—R318. doi:10.1016/j.cub.2020.02.090. ISSN 1879-0445. PMC 8407369. PMID 32259506. Процитовано 4 серпня 2022.
  42. ↑ T A Bedrosian and R J Nelson (2017 Jan 7(1)). Timing of light exposure affects mood and brain circuits. Translational Psychiatry.
  43. ↑ Holick, Michael F. (2016-03). Biological Effects of Sunlight, Ultraviolet Radiation, Visible Light, Infrared Radiation and Vitamin D for Health. Anticancer Research. Т. 36, № 3. с. 1345—1356. ISSN 1791-7530. PMID 26977036. Процитовано 4 серпня 2022.
  44. ↑ Cohen, Alan A.; Ferrucci, Luigi; Fülöp, Tamàs; Gravel, Dominique; Hao, Nan; Kriete, Andres; Levine, Morgan E.; Lipsitz, Lewis A.; Olde Rikkert, Marcel G. M. (2022-07). A complex systems approach to aging biology. Nature Aging (англ.). Т. 2, № 7. с. 580—591. doi:10.1038/s43587-022-00252-6. ISSN 2662-8465. Процитовано 2 серпня 2022.

Джерела

  • Венедиктов Д. Д., Чернух А. М., Лисицын Ю. П. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. — 1979. -№ 7. — С. 102—113; Дильман В. М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288 с; Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ «Київ. ун-т», 1993. — С. 54-56; Смирнов И. Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопр. философии. — 1985. — № 7. — С. 83-93; Патогенез болезней цивилизации / И. Шош, Т. Готи, Л. Чалаи и др. — Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976. — С. 154.
  • Мамардашвили М. Сознание и цивилизация // Мамардашвили М. Как я понимаю философию.- М.: Прогресс, 1990. — С. 107—121.
  • Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Вернадский В. И. Начало и вечность жизни.- М.: Сов. Россия, 1989. — С. 166—188.
  • Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. — СПб.: МГП «Петрополис», 1992. — 123 с.
  • Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб'язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. — 192 с.
  • О политике Всемирной организации здравоохранения. «Здоровье для всех до 2000 года» // Медицинские вести. — 1997. — № 1. — С. 22-23.
  • Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.]. О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
  • Здоровий спосіб життя — практичні поради [Архівовано 12 березня 2011 у Wayback Machine.]. Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
  • Здоровье и здоровый образ жизни [Архівовано 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]. И. И. Никберг (рос.)
  • Головаха Є. І., Паніна Н. В. Соціальне самопочуття населення України / Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / Під ред. М. О. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. — С. 398—409.
  • Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б. Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
  • Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
  • Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н. Н. Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
  • HSE Health Promotion Website from the Health Service Executive [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.], Republic of Ireland (англ.)
  • Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009. — 400 с. ISBN 978-966-680-434-4 [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  • Здоровий спосіб життя — фізична культура, харчування, здоров'я. Євгеній Слободян. Україна.
  • Скумин В. А., Бобина Л. А. Пропедевтика культуры здоровья [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]. Новочебоксарск: Терос, 1994. — 192 с. ISBN 5-88167-002-7 (рос.)
  • Скумин В. А. Культура здоровья. Избранные лекции [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — Чебоксары, 2002. — 264 с. ISBN 5-88167-019-1 (рос.)
  • Нестеренко В. В. Підготовка майбутніх педагогів до виховання у дошкільників навичок здорового способу життя: Автореферат дисертації… кандидата педагогічних наук. — Одеса: ПДПУ, 2003. — 20 с.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Здоровий_спосіб_життя&oldid=36769101