Бетіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Положення провінції

Бетіка (лат. Hispania Baetica, чи просто лат. Baetica) — давньоримська провінція, яка перебувала на території сьогоднішньої Іспанії і на півдні Піренейського півострова, що відповідала нинішній Андалусії з прилеглими частинами Естремадури і португальської провінції Алентежу (Алту-Алентежу). Вона вважалася найбільш родючою з усіх римських провінцій, з досить розвиненою промисловістю і торгівлею: експортувала масу хліба до Риму. Страбон нараховує в ній до 250 міст, з яких особливо відомі були Гадес (сучасний Кадіс), Кордуба (Кордова), Гіспаліс (Севілья). Мешканці провінції згодом змішалися з прийшлими племенами: турдетанами, бастулами, кельтами, турдулами. До перших особливо швидко прижились римські звичаї і римська цивілізація.

Багато знаменитих римських письменників імператорського періоду були уродженцями Бетіки, наприклад, Сенека, Лукан, Марціана.

Назва провінції походила від річки Ветіс - лат. Baetis, сьогоднішній Гвадалквівір.