Ян Снядецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Снядецький
Jan Chrzciciel Władysław Śniadecki
Jan Śniadecki.PNG
Ян Рустем. Портрет (1823)
Народився 29 серпня 1756(1756-08-29)
Жнін
Помер 21 листопада 1830(1830-11-21) (74 роки)
Яшуни під Вільною
Національність поляк
Галузь наукових інтересів астроном, математик, філософ
Заклад Яґеллонський університет, Віленський університет
Alma mater Яґеллонський університет
Посада ректор Віленського університету
Вчене звання професор

Ян Снядецький (пол. Jan Chrzciciel Władysław Śniadecki; 29 серпня 1756(17560829)21 листопада 1830) — польський вчений-енциклопедист, астроном, математик, філософ, педагог. Брат Анджея Снядецького.

Життєпис[ред.ред. код]

Син пивовара і бургомістра містечка Жнін. Навчався в Ягеллонському університеті в Кракові, удосконалювався у Геттінгені, Лейдені, Утрехті. У Парижі в університеті вивчав математику під керівництвом Лапласа і Д'Аламбера. У Парижі йому пропонували зайняти місце астронома-обсерватора в Мадриді, проте він відмовився і повернувся до Польщі.

Брав участь у діяльності Едукаційної комісії. З 1781 року професор математики і астрономії в Кракові. Лекції читав не латиною, а польською мовою, що було новинкою. Пропагував вчення Миколая Коперника, праця якого "De revolutionibus ..." з індексу заборонених книг (лат. Index librorum prohibitorum) був виключений в 1758 році, але представлявся сумнівним.

У 1782 році виступив з ідеєю спорудження в Кракові астрономічної обсерваторії. Через брак коштів ідея була реалізована через десять років (1792). З 1792 по 1803 року був директором Краківської обсерваторії. У 1787 відвідав Англію, де ознайомився з роботами обсерваторій в Гринвічі і Оксфорді. Спільно з Вільямом Гершелем в його обсерваторії в Слау проводив спостереження подвійних зірок, Урана, супутників Сатурна.

У 1784 році разом з колегами проводив вдалі експерименти з повітряною кулею, яка піднімалася на 4700 м і утримувався в повітрі близько півгодини.

Брав участь у національно-визвольному русі під керівництвом Костюшка. У 1803-1805 жив у Франції, Італії. У 1805 повернувся до Кракова.

У 1806-1825 роках професор Віленського університету, ректор (1807-1815); директор астрономічної обсерваторії. Член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1811).

Під час наполеонівського походу 1812 входив до складу контрольованої французами Тимчасової урядової комісії. Вона виконувала функції вищого органу цивільної адміністрації у Віленській, Гродненській, Мінській губерніях (департаментах) і Білостоцькій області.

З зародженням романтизму в польській літературі виступив на захист класицизму, на користь орієнтації на твори класичної давньогрецької і давньоримської літератури. Це сприяло самовизначенню нової течії на чолі з Адамом Міцкевичем.

Вийшовши у відставку, оселився в чотирьох милях від Вільни в Яшунах, в маєтку Міхала Балинського, зятя (Балинський був одружений на сестрі братів Снядецьких Зофії). Там же Ян Снядецький помер і похований.

Науковий внесок[ред.ред. код]

Вважається видатним польським вченим епохи Просвітництва, найбільшим польським астрономом межі XVIII-XIX століть. Наукові роботи відносяться до математики, астрономії, філософії, літератури, мовознавства. Великою заслугою Снядецького була його невтомна працю з організації науки в Польщі

Досліджував питання основ математики, її філософії та історії. Заклав основи польської математичної термінології. Пропонував ввести у вжиток одноманітну систему вимірювання фізичних величин на зразок системи СІ.

Заслугою Снядецького стала його пропаганда вчення Миколая Коперника. Ще до зняття заборони на виклад вчення опублікував книгу про Коперника (1802), яка сприяла поширенню геліоцентричної теорії будови світу. Систематично вів спостереження малих планет, сонячних і місячних затемнень; проводив розрахунки положень Сонця, Місяця і планет. У 1802 році незалежно від Генріха Ольберса відкрив астероїд Паллада. Снядецький проявив себе як старанний спостерігач. Визначав положення нововідкритих малих планет Церери, Паллади і Вести, комети 1811, поспостерігав 4 сонячних та 2 місячних затемнення, спостерігав затемнення супутників Юпітера і покриття зірок Місяцем. Придбав нові інструменти для Віленської обсерваторії.

У 1804 опублікував підручник «Географія, або математичний і фізичний опис Землі», в 1817 і 1820 вийшли в світ два видання його «сферичної тригонометрії», довгий час вважалася кращим підручником з цього предмету.

Виступав проти агностицизму Іммануїла Канта.

Його ім'ям названо кратер на зворотному боці Місяця і планетоїд (Sniadeckia), а такод школи, вулиці і паром.

Праці[ред.ред. код]

Писав праці з математики, філософії, літературно-критичні статті, в тому числі:

  • Rachunku algebraicznego teoria przystosowana do geometrii linii krzywych («Теория алгебраического счёта…», 1783)
  • O Koperniku («О Копернике», 1802)
  • Geografia, czyli opisanie matematyczne i fizyczne ziemi («География, или математическое и физическое описание земли», 1804)
  • O rachunku losów («О случайных величинах», 1817)
  • Trygonometria kulista analitycznie wyłożona (1817; учебник был переведен на немецкий язык и считался лучшим европейским учебником в этой области)
  • O pismach klasycznych i romantycznych („Dziennik Wileński“, 1819)
  • Filozofia umysłu ludzkiego («Философия человеческого разума», 1821)

Посилання[ред.ред. код]