Гастарбайтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bundesarchiv Bild 183-1990-1030-006, Gera, vietnamesischer Straßenhändler.jpg

Гастарбайтер (нім. Gastarbeiter, дослівно: гість-працівник (нім. Gast + Arbeiter)) — жаргонізм, що означає іноземця, що працює за тимчасовим наймом.

Слово запозичене у кінці 1990-х років з німецької мови, набуло широкого поширення у ЗМІ на території Росії, спочатку у Москві та Санкт-Петербурзі, а потім увійшло у розмовну мову росіян та громадян колишнього СРСР.

На відміну від таких слів, як «гастроль» (виступ у гостях), «гаст-професор» (запрошений для читання курсу лекцій в іншому вузі), що прийшли в російську з німецької, слово «гастарбайтер» — не нейтральне, і має негативне забарвлення.

У німецькій мові термін «гастарбайтер» спочатку мав дещо інший сенс. Він був введений в ужиток з метою заміни існуючого до цього терміна «Фремдарбайтер» (нім. Fremdarbeiter), що існував з нацистських часів і яким називали працівників, привезених з метою примусових робіт у Німеччині. Новий термін не ніс негативного забарвлення старого терміну, і позначав працівників, що добровільно приїхали для роботи в Німеччину на запрошення німецького уряду.

Ситуація з гастарбайтерами — громадянами України[ред.ред. код]

За межами України працює 6,5 мільйона громадян країни, що становить більше 14 відсотків українського населення, повідомляє УНІАН з посиланням на інформаційні матеріали, поширені представництвом Міжнародної організації по міграції (МОМ) в Україні.

Найчастіше українці вибирають для трудової міграції Росію, Німеччину, США, Ізраїль, Чехію, Угорщину і Польщу. При цьому з 6,5 мільйонів мігрантів 67 відсотків складають чоловіки, а 33 відсотки - жінки[1].

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]