Грютвікен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Грютвікен
Grytviken

Координати 54°16′36″ пд. ш. 36°30′41″ зх. д. / 54.27667° пд. ш. 36.51139° зх. д. / -54.27667; -36.51139Координати: 54°16′36″ пд. ш. 36°30′41″ зх. д. / 54.27667° пд. ш. 36.51139° зх. д. / -54.27667; -36.51139

Країна Південна Джорджія і Південні Сандвічеві острови
Регіон Південна Джорджія
Попередні назви Кінг Едуард
Грютвікен (Земля)
Грютвікен
Грютвікен
Грютвікен (Антарктида)
Грютвікен
Грютвікен
Півострів Тетчер з Грютвікеном

Грютвікен (швед. Grytviken, «Котельна затока») — адміністративний центр британської заморської території Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови. Це найпівденніша «столиця» у світі, головне селище країни, яка хоча і залежна, і навіть не має корінного населення, все-таки не є частиною іншої держави. Грютвікен розташований на східному березі півострова Тетчер, біля невеликої затоки Кінг Едуард (так і назвали «Грютвікен» спочатку), частина бухти Східний Камберланд на північно-східному узбережжі острову Південна Джорджія.

Історичні дані[ред.ред. код]

Грютвікен є портом острову, а з 1909 р. тут знаходиться резиденція британського Магістрату і портове, митне, імміграційне, риболовне, поштове керівництво і адміністрація. Адміністративний комплекс Уряду Південної Джорджії розташований разом з науковою станцією Британської антарктичної служби на мисі Кінг Едуард біля входу в одноіменну затоку на відстані всього 800 метрів від китобійного селища (зазвичай також вважається частиною Грютвікена).

Карл А. Ларсен

Китобійну базу збудували в 1904 р. 60 норвезців під керівництвом Карла Антона Ларсена незадовго після прибуття на острів 16 листопада. 24 грудня того ж року був запущений завод з виробництва китового жиру. Ларсен вибрав місце для китобійної бази під час попередніх відвідин цих місць в 1902 р в якості капітана судна «Антарктик» шведської антарктичної експедиції під керівництвом Отто Норденшельда.

Грютвікен був першою китобійною базою в Антарктиці. Спочатку належав Аргентинській рибній компанії, заснованій Ларсеном, і з 1 січня 1906 р. працював з китобійною ліцензією, виданою губернатором Фолклендських островів, яку компанія отримала через британське посольство в Буенос-Айресі. В 1960 р. Грютвікен був проданий компанії Албіон Стар (Південна Джорджія), причому в 1963-64 базу орендувала японська китобійна компанія Кокусай Гьогьо кабусікігайся. Діяльність остаточно завершилася 4 грудня 1964 р. Як і інші китобійні станції на острові, з 1979 р. належить британській компанії Крістіан Сальвесен.

Норвезька церква, Грютвікен

Регулярні метеорологічні спостереження в Грютвікені започаткував Карл Антон Ларсен в 1905 р. З 1907 р. проводились Аргентинською рибною компанією в співпраці з Аргентинським метеорологічним бюро, згідно з вимогами британської китобійної ліцензії, до зміни умов останньої в 1949 р.

Під час Фолклендського конфлікту, Грютвікен і Лейт Харбор були зайняті аргентинськими силами 3 квітня 1982 р. протягом двогодинної битви, в якій був пошкоджений аргентинський фрегат «Геріко» і збитий аргентинський вертоліт. Після 22-денної окупації аргентинський гарнізон капітулював без спротиву 25 квітня 1982 р., коли аргентинський підводний човен «Санта Фе» був пошкоджений і взятий в полон британським флотом біля острову.

Грютвікен, 1914 р.

Після конфлікту Великобританія утримувала на мисі Кінг Едуард невеликий гарнізон морських піхотинців до березня 2001 р., коли Британська антарктична служба відновила контроль над своєю базою в Грютвікені.

В останні роки китобійна станція простоювала, після десятирічного простою була очищена від сміття і забруднення (нафто- і хімпродуктами і азбестом). Ряд споруд реставровані Урядом південної Джорджії для туристичних та інших цілей. Серед них - відома Норвезька церква, збудована в 1913 р., як і менеджерська вілла, віддана під Музей Південної Джорджії. Відремонтована також портова пристань підняті китобійні судна Албатрос і Діас, які до недавніх пір лежали на дні біля пристані. Є проект відновлення виробництва гідроенергетики на розташованому поруч штучному водоймі Гул Лейк.

Грютвікен — один з найпопулярніших туристичних об'єктів в Антарктиці, як з-за вражаючої картини навколишніх гір, льодовиків і фьордів, так через велику кількість історичних пам'яток, китобійної бази, на цвинтарі якої в 1922 р. похований відомий полярний дослідник сер Ернест Шеклтон. В Грютвікені народилась Сольвейг Гунбьорг Якобсен — перша людина, народжена в Антарктиці.

Див. також[ред.ред. код]

Музей Південної Джорджії, Грютвікен

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Otto Nordenskjöld, Johan G. Andersson, Carl A. Larsen, Antarctica, or Two Years Among the Ice of the South Pole, London, Hurst & Blackett, 1905.
  • South Georgia, Topographic map, 1:200000, DOS 610 Series, Directorate of Overseas Surveys, Tolworth, UK, 1958.
  • Robert K. Headland, The Island of South Georgia, Cambridge University Press, 1984.