Деніел Дей-Льюїс

Деніел Дей-Льюїс Daniel Day-Lewis
Деніел Дей-Льюїс у 2007 році
Народження	29 квітня 1957(1957-04-29) (56 років) Грінвіч, Лондон, Великобританія
Громадянство	Велика Британія  Ірландія
IMDb	ID 0000358
Нагороди
«Оскар» (1989, 2007, 2012) «Золотий глобус» (2007) BAFTA (1989, 2002, 2007)

Деніел Дей-Льюїс у 2008 році

Де́ніел Ма́йкл Бле́йк Дей-Лью́їс (англ. Daniel Michael Blake Day-Lewis, *29 квітня 1957, Лондон, Великобританія) — англійський актор, що має ірландське і британське громадянство. Тричі лауреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль.

Ранні роки

Дей-Льюїс народився в Лондоні в єврейській родині з ірландськими і прибалтійськими корінням і належав до еліти англійського суспільства: батько — національний поет-лауреат, мати — актриса, дочка керівника найстарішої кіностудії у світі. Тим не менш, вже у 13 років майбутній актор був виключений зі школи. Він рано зрозумів, в чому полягає його покликання, і вступив до лав Королівської шекспірівської трупи. За вирахуванням епізодичної появи у фільмі «Неділя, кривава неділя», кінодебют Дей-Льюїса відбувся в оскароносної стрічки «Ганді» в 1982.

Чотири роки по тому всі критики заговорили про Дей-Льюїса як про відкриття року і самого багатообіцяючого актора свого покоління: в один день відбулася прем'єра двох фільмів з його участю. В історичному фільмі «Кімната з видом» він зіграв манірного аристократа едвардіанської епохи, а у «Моїй прекрасній пральні» його пряму протилежність — вуличного хулігана-гея.

Слава

У світлі захоплених відгуків практично всіх спостерігачів Дей-Льюїсу було вперше довірено виконання головної ролі — в екранізації роману Мілана Кундери «Нестерпна легкість буття» (1988). Проте справжнім тріумфом актора стала наступна стрічка, «Моя ліва нога» (1989), в якій він зіграв хворого на церебральний параліч. Його гра удостоїлася найвищих почестей, включаючи премії Британської (BAFTA) і Американської («Оскар») кіноакадемій.

Після трирічної паузи Дей-Льюїс істотно набрав м'язову масу і повернувся на кіноекрани найнесподіванішим чином — у ролі головного героя «Останнього з могікан». Він був знову номінований на основні кінонагороди за роль терориста мимоволі в політичній стрічці «В ім'я батька». У 1993 зіграв з Мішель Пфайфер і Вайноною Райдер в кіноверсії роману «Епоха невинності» (режисер — Мартін Скорсезе) .

Приватне життя

Прийнявши в тому ж році ірландське громадянство, Дей-Льюїс став з'являтися у фільмах все рідше. Його зв'язок з французькою актрисою Ізабель Аджані закінчився тим, що вона повідомила йому факсом про свою вагітність: дитина народилася через шість місяців після розлучення батьків. Кілька років потому стало відомо про шлюб Дей-Льюїса з актрисою і кінорежисером Ребеккою Міллер, донькою відомого драматурга Артура Міллера. Від цього шлюбу в нього є двоє дітей.

Фільмографія

• 2009 — Дев'ять /Nine, Guido Contini
• 2007 — Нафта /There Will Be Blood, Daniel Plainview
• 2005 — Балада про Джека і Роуз /Ballad of Jack and Rose, The, Jack Slavin
• 2002 — Банди Нью-Йорка /Gangs of New York, Bill 'The Butcher' Cutting
• 1997 — Боксер /Boxer, The, Danny Flynn
• 1996 — Суворе випробування /Crucible, The, John Proctor
• 1993 — В ім'я батька /In the Name of the Father, Gerry Conlon
• 1993 — Епоха невинності /Age of Innocence, The, Newland Archer
• 1992 — Останній з могікан /Last of the Mohicans, The, Hawkeye
• 1989 — Моя ліва нога /My Left Foot: The Story of Christy Brown, Christy Brown
• 1989 — Сліпуча посмішка Нью-Джерсі /Eversmile, New Jersey, Dr. Fergus O'Connell
• 1988 — Нестерпна легкість буття /Unbearable Lightness of Being, The, Tomas
• 1985 — Кімната з виглядом /A Room with a View, In England — Cecil Vyse
• 1985 — Моя прекрасна пральня /My Beautiful Laundrette, Johnny
• 1984 — Баунті /Bounty, The, John Fryer
• 1982 — Ганді /Gandhi, Colin, South African street tough
• 1971 — Неділя, кривава неділя /Sunday Bloody Sunday, Child Vandal, в титрах не вказаний

Відхід з кіно

Під кінець 90-тих Дей-Льюїс оголосив про те, що втомився від кіно, і оселився в Італії, де за чутками підробляв шевцем. Стверджують, що Скорсезе, Леонардо Ді Капріо і продюсеру Харві Вейнстайну коштувало чималих зусиль переконати його змінити своє рішення і прийняти участь у зйомках нового фільму Скорсезе — «Банди Нью-Йорка». Хоча і за цю роботу актор був висунутий на здобуття «Оскара», Дей-Льюїс запевняв, що не планує більше зніматися в кіно.

Другий Оскар

У 2007 вийшов фільм «Нафта» режисера Пола Томаса Андерсона з Деніелом у головній ролі, він зіграв жадібного нафтовика Деніела Плейнвью. 24 лютого 2008 за цю роль Дей-Льюїс отримав свій другий «Оскар» як найкращий актор. Дей-Льюїс є єдиним актором, що отримував «Оскар» у цій номінації у 2-ох різних століттях.

Номінації на Оскар

• 1990 — «Моя ліва нога»
• 1994 — «В ім'я батька»
• 2003 — «Банди Нью-Йорка»
• 2008 — «Нафта»

Перемоги

• 1990 — «Моя ліва нога»
• 2008 — «Нафта»
• 2013 — «Лінкольн»

Посилання

• Деніел Дей-Льюїс на сайті Internet Movie Database (англ.)

• LA Weekly interview with Lewis, 19 December 2007(англ.)
• Extensive Biography at Tiscali UK(англ.)
• Peter Stanford, The enigma of Day-Lewis, The Observer, 13 January 2008(англ.)