Бінг Кросбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кросбі в фільмі Дорога до Сінгапуру

Бінг Кросбі (англ. Harry Lillis "Bing" Crosby, * 3 травня 1903 — 14 жовтня 1977) — американський співак і актор кіно, відомий своїм бас-баритоном, один із найпопулярніших співаків 20 століття з понад півмільярдом проданих платівок.

Біографія[ред.ред. код]

Кар'єра[ред.ред. код]

Кросбі був лідером за кількістю проданих платівок, рейтингами на радіо та касовими зборами кінофільмів у період з 1934 по 1954 роки. Початок його кар'єри збігся в часі зі значним поступом у технології звукозапису. Це дозволило йому виробити інтимний стиль співу, що значно вплинув на співаків наступних поколінь, таких як Перрі Комо, Френк Сінатра та Дін Мартін. Журнал Yank визнав Кросбі людиною, що зробила найбільше для підтримання бойового духу американських солдатів під час Другої світової війни. Опити громадської думки, проведені в 1948, оголосили його людиною, що викликає найбільше захоплення серед сучасників. При цьому він опередив Джекі Робінсона та папу Римського Пія XII. У тому ж 1948 за оцінками Music Digest пісні Біла Кросбі заповнили більш, ніж на половину, ефірний час музичних радіопередач.

Бін Кросбі значно вплинув на післявоєнну індустрію звукозапису. У ті часи від працював на NBC і бажав записувати свої виступи, чого більшість радіомереж у ті часи не робили через низьку якість тогочасного звукозапису. Виступаючи під час війни в Європі, Кросбі познайомився з технікою запису на магнітну стрічку. Заснована ним компанія The Crosby Research Foundation отримала багато патентів на магнітофонний запис. У 1947 Кросбі вклав 50 тис. доларів у компанію Ampex, яка першою в Північній Америці почала виготовляти комерційні магнітофони. Він перейшов із NBC, яка в той час не цікавилася звукозаписом, в ABC, що сприйняла його ідеї. Кросбі став першим виконавцем, який став попередньо записувати свої передачі і монтувати їх на магнітній стрічці. Він подарував один із перших магнітофонів Ampex Model 200 своєму приятелю Лесу Полу, і, як наслідок, Лес Пол винайшов багатотрековий запис. Кросбі разом із Френком Сінатрою стояли за утворенням знаменитої студії United Western Recorder у Лос-Анджелесі.

У «золоту еру радіо» виконавцям часто доводилося виступати двічі: один раз для східного побережжя, і ще раз для західного. Використовуючи звукозапис, Косбі організував свої радіопрограми за виробничими принципами кіно із застосуванням монтажу, дублів, репетицій, що стало стандартною методикою роботи в індустрії.

Як актор Кросбі отримав «Оскара» за найкращу чоловічу роль у 1944 році за фільм «Йти своїм шляхом» (Going My Way), в якому він зіграв отця Чака О'Маллі. Наступного року він знову отримав номінацію за цю ж роль у фільмі «Дзвони святої Марії» (The Bells of St. Mary's). Таким чином він став першим із чотирьох акторів двічі номінованих за ту ж роль. У 1963 Кросбі отримав Греммі за досягнення впродовж кар'єри. Він належить до 22 людей, які мають три зірки на Голлівудській Алеї слави.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]

Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.