Жан-Люк Годар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-Люк Годар
Jean-Luc Godard
Фото
Жан-Люк Ґодар (фото Девіда Горвіца)
Ім'я при народженні: Жан-Люк Годар
Дата народження: 3 грудня 1930(1930-12-03) (83 роки)
Місце народження: Париж, Франція
Професія: кінорежисер, сценарист
Кар'єра: 1954 — наш час
IMDb: ID 0000419

Жан-Люк Ґода́р (фр. Jean-Luc Godard, народився 3 грудня 1930 року у Парижі) — французький кінорежисер, актор, сценарист та продюсер; один з найвидатніших представників напрямку «французької нової хвилі» у кінематографі.

Біографія[ред.ред. код]

Жан-Люк Годар народився 3 грудня 1930 року у Парижі. Його батько був лікарем, а мати походили із сім'ї швейцарських банкірів. Початкову освіту отримав у Ньйоні (Швейцарія), згодом навчався у ліцеї «Ромер», а у 1949 році вступив до Сорбони, де певний час вивчав антропологію.

Під час навчання у Сорбонні Годар багато часу проводить у кінематографічних клубах, зокрема у синематеці у Парижі. У ній він знайомиться з митцями (Андре Безен, Жак Ріветт, Клод Шаброль, Франсуа Трюффо, Жак Демі), які разом із ним і розробили нову естетику кінематографу, названу «новою хвилею». У 1951 році Жан-Люк Годар починає писати статті у кіножурнали, зокрема у «Cahiers du cinéma» (заснований Андре Безеном).

Звинувачення в антисемітизмі[ред.ред. код]

У 2010 році ряд американських та ізраїльських видань закликали Американську кіноакадемію не вручати 13 листопада «Оскар» Жан-Люку Годару, нагадавши про його антисемітизм. На їхню думку, „якщо 13 листопада академіки вручать «Оскара» Годару, вони віддадуть шану людині, яка захищає палестинських терористів і регулярно порівнює Ізраїль з нацистською Німеччиною[1]“. Режисер відомий своїми заявами про те, що «Ізраїль є раковою пухлиною на карті Близького Сходу», і «історичними припущеннями», суть яких зводиться до того, що «Голокост - це самогубство євреїв, який привернув до них симпатії і сприв створенню Ізраїлю»[1].

У 1970 році Годар знявся в короткометражному документальному фільмі, який вийшов на німецькому телебаченні. Режисер, розмахували плакатами «NazIsrael», заявив оператору: «Нехай німецьке телебачення, фінансоване сіоністами і ідіотським соціал-демократом Віллі Брандтом, випише нам чек — ми купимо на ці гроші зброю для палестинців, з цією зброєю вони атакують сіоністів»[1]. Виступаючи в 1978 році в Монреалі з лекцією, режисер розповів, що його родичі симпатизували нацистам і вірили в перемогу гітлерівської Німеччини. «Мій дід не був антисіоністом, але був ярим антисемітом. Я так само гаряче виступаю проти сіонізму, як мій дід свого часу виступав проти євреїв», — заявив тоді Годар.

У 2009 році в газеті «Le Monde» була опублікована стаття «Годар та єврейське питання», в якій наводилося таке висловлювання Годара: «Євреї пішли в газові камери, як вівці на забій, щоб, пожертвувавши собою, сприяти створенню Ізраїлю». Нью-йоркське видання The Jewish Daily Forward нагадало про те, що в 1960 році Годар назвав «брудним євреєм» режисера П'єра Бронберже[1].

Фільмографія[ред.ред. код]

Постер фільму Жан-Люка Годара «На останньому подиху» (1960)
  • 1954 — Операція бетон / Opération béton (короткометражний)
  • 1955 — Кокетка / Une femme coquette (короткометражний)
  • 1959 — Всіх хлопців звуть Патрік / Tous les garçons s'appellent Patrick (короткометражний)
  • 1960 — На останньому подиху / À bout de souffle
  • 1960 — Шарлотта та її коханець/ Charlotte et son Jules (короткометражный)
  • 1960 — Маленький солдат / Le Petit Soldat
  • 1961 — Історія води (чпільно з Ф. Трюффо) / Une histoire d'eau
  • 1961 — Жінка є жінка / Une femme est une femme
  • 1962 — Сім смертних гріхів (епізод «Лінь») / Les Sept Péchés capitaux (sketch La Paresse)
  • 1962 — Жити своїм життям / Vivre sa vie
  • 1962 — РоГоПаГ (епізод «Новий світ») / Ro.Go.Pa.G. (sketch Il nuovo mondo)
  • 1963 — Карабіньєри / Les Carabiniers
  • 1963 — Зневага / Le Mépris
  • 1964 — Сторонні / Bande à part
  • 1964 — Найкрасивіші шахраї у світі / Les Plus Belles Escroqueries du monde (sketch Le Grand Escroc)
  • 1964 — Заміжня жінка / Une femme mariée
  • 1964 — Репортаж у Орлі / Reportage sur Orly
  • 1965 — Альфавіль / Alphaville, Une étrange aventure de Lemmy Caution
  • 1965 — Париж очима… (епізод «Монпарнас-Леваллуа») / Paris vu par… (sketch Montparnasse-Levallois)
  • 1965 — Божевільний П'єро / Pierrot le fou
  • 1966 — Чоловіче — Жіноче / Masculin, féminin
  • 1966 — Зроблено у США / Made in U.S.A.
  • 1967 — Дві або три речі, які я знаю про неї / 2 ou 3 choses que je sais d'elle
  • 1967 — Найдревніша професія у світі (епізод «Передбачення, або яким буде кохання у 2000 році») / Le Plus Vieux Métier du monde (sketch Anticipation, ou l'amour en l'an 2000)
  • 1967 — Китаянка / La Chinoise
  • 1967 — Далеко від В'єтнама / Loin du Vietnam (sketch Caméra-œil)
  • 1967 — Вікенд / Week end
  • 1968 — Симпатія до Диявола / Sympathy for the Devil
  • 1968 — Фільм, як фільм / Un film comme les autre
  • 1968 — Cinétracts
  • 1969 — Радість пізнання / Le Gai Savoir
  • 1969 — Любов та гнів (епізод «Любов») / Amore e Rabbia (sketch L'Amour)
  • 1969 — Східний прапор / Le Vent d'est
  • 1970 — Володимир та Роза / Vladimir et Rosa
  • 1970 — Правда / Pravda
  • 1970 — Лотта в Італії / Lotte in Italia
  • 1970 — Звуки Британії / British Sounds
  • 1972 — О першій ночі / One P.M.
  • 1972 — Все добре / Tout va bien
  • 1972 — Лист до Джейн / Letter to Jane
  • 1975 — Номер два / Numéro deux
  • 1976 — Тут і завжди / Ici et ailleurs
  • 1977 — Six fois deux / Sur et sous la communication (TV)
  • 1977 — France / tour / détour / deux / enfants (TV)
  • 1978 — Як справи? / Comment ça va?
  • 1980 — Рятуй хто може / Sauve qui peut (la vie)
  • 1981 — Лист Фредді Буаш / Lettre à Freddy Buache (короткометражний)
  • 1982 — Старість / Passion
  • 1983 — Ім'я: Кармен / Prénom Carmen
  • 1984 — Серія нуар / Série noire (TV)
  • 1985 — Вітаю тебе, Марія / Je vous salue, Marie
  • 1985 — Детектив / Détective
  • 1986 — Велич і падіння / Grandeur et décadence d'un petit commerce de cinéma (TV)
  • 1986 — М'яко стелить / Soft and Hard
  • 1986 — Зустріч з Вуді Алленом / Meetin' WA
  • 1987 — Король Лір / King Lear
  • 1987 — Арія (фрагмент «Арміда») / Aria (partie Armide)
  • 1987 — Тримайтеся справа / Soigne ta droite
  • 1988 — Сила слова / Puissance de la parole
  • 1988 — On s'est tous défilé (TV)
  • 1989 — Le Rapport Darty
  • 1990 — Нова хвиля / Nouvelle Vague
  • 1991 — Забуттю наперекір / Contre l'oubli
  • 1991 — Німеччина, дев'ять — нуль / Allemagne 90 neuf zéro
  • 1993 — На жаль мені / Hélas pour moi
  • 1993 — Діти грають в росіян / Les enfants jouent à la Russie
  • 1995 — ЖЛГ — автопортрет у грудні / JLG — Autoportrait de décembre
  • 1995 — Сто років французького кіно / Deux fois cinquante ans de cinéma français
  • 1996 — Моцарт — назавжди / For Ever Mozart
  • 1998 — Старі місця / The Old Place
Жан-Люк Годар (Кадр із фільму «Історія кіно») (1998)
  • 1998 — Історія кіно / Histoire(s) du cinéma (V)
  • 2000 — Заради історії XXI століття / L'Origine du XXIe siècle
  • 2001 — Хвала коханню / Éloge de l'amour
  • 2002 — На Десять Хвилин Доросліше: Віолончель (епізод «У пітьмі часу») / Ten Minutes Older: The Cello (partie Dans le noir du temps)
  • 2004 — Наша музика / Notre musique
  • 2006 — Vrai faux passeport
  • 2010 — Фільм Соціалізм / Film Socialisme

Нагороди[ред.ред. код]

Берлінський кінофестиваль

Категорія Фільм Рік
Золотий ведмідь Альфавіль 1965
Найкращий режисер На останньому подиху 1960
Особлива премія Жінка є жінка 1961


Сезар

Категорія Фільм Рік
Почесна премія Історія кіно 1998


Венеціанський кінофестиваль

Категорія Фільм Рік
Спеціальна премія Китаянка 1967
Спеціальна премія Жити своїм життям 1962
Головний приз Ім'я Кармен 1983

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Кінематографія Це незавершена стаття про кінематографію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.