Книга приказок Соломонових

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Книга приказок (або Приповістей) Соломонових (іврит - משלי, латинська - Parabolae Salomonis, грецька - παροιμιαι σαλωμωντος) [1] - двадцята книга Старого Заповіту, яка належить до навчальних поетичних книг поряд з Книгою Йова, Книгою Псалмів, Книгою Еклезіястовою і Піснею над Піснями (наведені назви біблійних книг, цитати у статті - згідно з перекладом І. Огієнка [2]), за юдейським розподілом книг Святого Письма (див. Танах) - Sifrei Emet, 2 - га книга Ктувім. Завершена у 20 - их роках VIII століття до нашої ери (близько 717 року до нашої ери). Оригінальна єврейська назва книги перекладається як "Притчі Соломона". Септуагінта подає назву "paroimai paroimiae", а Вульгата - "proverbia". В деяких перекладах, зокрема в Огієнка, книга розділена на п'ять частин (відповідно до авторства або часу впорядкування приказок). Книга приказок є однією з найбільш цитованих книг Біблії.

Гюстав Доре «Цар Соломон у похилому віці».
Іконографічне зображення царя Соломона із сувоєм у руці (Кирило - Білозерський монастир).

Частина перша (1 - 9 розділи)[ред.ред. код]

Розділ 1[ред.ред. код]

Розповідає про мету написання книги ("...щоб пізнати премудрість... щоб прийняти напоумлення"), вказує на "початок премудрости" - "страх Господній" (вірші 1 - 7); застерігає від намов грішних людей ("...з ними не згоджуйся ти... не ходи ти дорогою з ними.."), натомість радить слухати "напучення батька..." і не відкидати "науки матері своєї"; подає монолог мудрості, що "на площах..., на шумливих місцях..., у місті при входах до брам..." звертається до нерозумних, насмішників та безглуздих. Закінчується розділ обітницею: «А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!» (Приповістей 1:33).

Розділ 2[ред.ред. код]

Закликає шукати Богопізнання, розуму, як "...срібла, ...як тих схованих скарбів..." у Господніх словах (вірші 1 - 6); запевняє в благословеннях ("...мудрість ввійде до серця..., розважність... пильнуватиме") і майбутній нагороді для праведних, які змогли врятуватись від злих доріг ("...замешкають праведні землю..."), застерігає "від блудниці, ...що покинула друга юнацтва свого", оскільки "ніхто, хто входить до неї, не вернеться.." (вірші 7 - 22).

Розділ 3[ред.ред. код]

Ще один заклик надіятись "на Господа всім своїм серцем", і не покладатись "на розум свій" (вірші 1 - 6); шанувати Бога і не відкидати його картання (вірші 7 - 12); опис мудрої людини, яка стала "блаженною", отримавши знання від Бога (вірші 13 - 26).

Розділ 4[ред.ред. код]

Не вбивай

Розділ 5[ред.ред. код]

Розділ 6[ред.ред. код]

Розділ 7[ред.ред. код]

Розділи 8, 9[ред.ред. код]

Частина друга (10:1 - 22:16)[ред.ред. код]

Розділ 10[ред.ред. код]

Розділ 11[ред.ред. код]

Розділ 12[ред.ред. код]

Розділ 13[ред.ред. код]

Розділ 14[ред.ред. код]

Розділ 15[ред.ред. код]

Розділ 16[ред.ред. код]

Розділ 17[ред.ред. код]

Розділ 18[ред.ред. код]

Розділ 19[ред.ред. код]

приказок царя

Розділ 20[ред.ред. код]

Розділ 21[ред.ред. код]

22:1 - 22:16[ред.ред. код]

Частина третя (22:17 - 24:34)[ред.ред. код]

22:17 - 22:29[ред.ред. код]

Розділ 23[ред.ред. код]

24:1 - 24:34[ред.ред. код]

Частина четверта (25 - 29 розділи)[ред.ред. код]

Розділ 25[ред.ред. код]

Розділ 26[ред.ред. код]

Розділ 27[ред.ред. код]

Розділ 28[ред.ред. код]

Розділ 29[ред.ред. код]

Частина п"ята (30, 31 розділи)[ред.ред. код]

Розділ 30[ред.ред. код]

Розділ 31[ред.ред. код]

Авторство та історія написання[ред.ред. код]

Частини 1 - 3 приписуються безпосередньо Соломонові. Біблія детально розповідає про отримання цим ізраїльським царем мудрості. По смерті Давида ізраїльський престол перейшов до його сина, Соломона, і через деякий час до нього уві сні явився Господь. Соломон, відмовившись від багатства і довголіття, обрав "серце розумне, щоб судити народ..., розрізняти добре від злого..." (1 Царів 3:9). Як відомо з 1 книги Царів 5:12, Соломон "проказав три тисячі приказок", які і послужили, скоріш за все, основою Книги приказок (або Приповістей). Щодо четвертої у самому тексті вказано: "І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя" (Приповісті 25:1). А кожен з розділів п"ятої частини належить окремим авторам (30 розділ - "слова Агура, Якеєвого сина, массеянина...", 31 розділ - "слова Лемуїла, царя Масси..."). Якщо говорити про Лемуїла, то він був царем Масси, нащадків Ізмаїла, сина Авраама, згаданих ще в Буття 25:14 [3] [4]. Агур же - особа повністю невідома. Припускають, що це один зі східних мудреців або брат Лемуїла [5].

Книга приказок і месіанство[ред.ред. код]

Збірки афоризмів, засновані на висловах з Книги приказок[ред.ред. код]

Дерманський монастир, в якому з грецької мови вченими монахами на чолі з Кипріяном була перекладена "Пчола".

В середньовіччі на українських землях великою популярністю користувалися збірки афоризмів, відомих під назвою "Бджола" [6]. Крім виразів грецьких філософів, Отців Церкви, апостолів, в ній були і деякі з Книги приказок. Наприклад:

  • "Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові."
  • "Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї. Хто камінь кидає на друга, в себе кидає."
  • "Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам."
  • "Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога."

Деякі відомі вірші з Книги приказок (за перекладом Огієнка)[ред.ред. код]

Розділ 1, вірші 8,9 - "Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою."

Розділ 2, вірші 3 - 5 - "Якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання."

Розділ 3, вірші 5,6 - "Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки."

Розділ 6, вірші 6 - 11 - "Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!.." Вірші 16 - 19 - "Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

Розділ 10, вірш 1 - "Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його."

Розділ 11, вірш 1 - "Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба." Вірш 24 - " Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє."

Розділ 12, вірш 15 - "Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради."

Розділ 14, вірші 12, 13 - "Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Розділ 15, вірш 1 - "Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає."

Розділ 16, вірш 18 - " Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність."

Розділ 17, вірш 8 - "Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому."

Розділ 18, вірш 24 - " Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний."

Розділ 20, вірш 1 - "Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий." Вірш 29 - "Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина."

Розділ 21, вірш 30 - "Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа."

Розділ 22, вірші 1, 2 - "Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото. Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив." Вірш 6 - "Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї."

Розділ 23, вірші 22, 23 - "Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум."

Розділ 24, вірш 3 - "Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно."

Розділ 25, вірш 11 - "Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого."

Розділ 26, вірш 11Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак."

Розділ 30, вірші 24 - 28 - "Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!"

Розділ 31, вірш 30 - "Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!"

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Параллельная русская Библия
  2. Переклад Книги Приповістей І. Огієнка
  3. Логос - Библейские Словари и Энциклопедии. Библейская энциклопедия Брокгауза
  4. Лемуил. Библейская энциклопедия арх. Никифора
  5. Стаття "Агур" у "Православной энциклопедии..."
  6. БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)


Свиток Це незавершена стаття з біблеїстики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.