Кулемет MG-42

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
MG 42
Кулемет MG 42
Роликова система затвору MG 42/MG 3

Кулемет MG-42[ред.ред. код]

До початку Другої світової війни Вермахт підійшов, маючи в якості єдиного кулемета створений на початку 1930-х років MG-34. При всіх його плюсах він мав багато недоліків - він досить часто забруднювався в механізмах, був занадто дорогим у виготовленні, що не дозволяло виконувати постійно зростаючі об'єми замовлень для армії. Тому в 1939 році почалася розробка нового кулемета на заміну MG-34. Розробкою зайнявся інженер Грунов з фірми Metall und Lackierwarenfabrik Johannes Grossfuss AG. В 1942 році на озброєння Вермахту надійшов новий єдиний кулемет MG-42, який був запущений у виробництво на цій фірмі. MG-42 розроблювався під конкретні вимоги: це мав бути єдиний кулемет, максимально дешевий у виробництві, максимально надійний та з високою вогневою міццю, яка має досягатися високою скорострільністю. Хоча в конструкції MG-42 і використовувались деякі деталі MG-34 (що полегшило перехід до виготовлення нової моделі кулемета в умовах війни), та в цілому він являє собою оригінальну систему з високими бойовими характеристиками. Більш висока технологічність кулемета досягнута завдяки широкому використанню штампування. Дешевизна та швидкість виготовлення досягалася завдяки цілому ряду нововведень. По-перше, широкого використання штампування та точкового зварювання: ствольна коробка разом з кожухом ствола виготовлялися штампування з єдиної заготовки, в той час як в MG-34 це були дві різні деталі зброї, виготовлених на металоріжучих станках. По-друге, з метою спрощення відмовилися від можливості подачі набоїв з будь-якої сторони та від можливості магазинного живлення та можливості перемикання режимів стрільби. По-третє, зменшення кількості деталей до 200. в результаті, ціна на кулемет MG-42 зменшилась на 30%, а металоємність на 50%.

Патрон[ред.ред. код]

Стрільба з кулемета ведеться гвинтівковими патронами Маузера 7,92х57-мм з легким та важким набоєм.

Принцип роботи автоматики[ред.ред. код]

Як і в MG-34 автоматика кулемета працює за принципом віддачі ствола (короткий відхід).

Ведення вогню[ред.ред. код]

Спусковий механізм дозволяє вести лише автоматичний вогонь.

Скорострільність[ред.ред. код]

1200 - 1300 пострілів за хвилину, що досить погано відбивається на стійкості кулемета при стрільбі. Для забезпечення високої точності при стрільбі рекомендовано вести вогонь короткими чергами по 5 - 7 пострілів.

Приціл[ред.ред. код]

Секторний, дозволяє вести прицільний вогонь на відстань до 2000 метрів. Зенітний для стрільби по літаках. Є можливість також використовувати оптичний приціл до 2200 метрів.

Запобіжник[ред.ред. код]

Запобіжник кнопкового типу, розташований на пістолетній ручці. Вмикається при натисканні кнопки з правої сторони ручки до клацання, при цьому з лівої сторони ручки мала б стати видна буква "S". Вимикається при натисканні на кнопку з лівої сторони ручки (також до клацання), до отримання буви "F".

Живлення[ред.ред. код]

Має лише один варіант: кулеметна стрічка. Живлення патронів лише з гнучкої не розипної стрічки на 50 або 250 патронів. Стрічки виконані у вигляді секцій по 50 патронів. Секції стрічки можуть з'єднуватися одна з одною за допомогою патрона. Конструкція подавального механізму дозволяє подавати стрічку лише зліва направо.

Заміна ствола[ред.ред. код]

Через високий темп стрільби MG-42 потребував частої заміни стволів, рішення розроблене інженерами фірми Metall und Lackierwarenfabrik Johannes Grossfuss AG дозволяло здійснювати заміну стволів лише однією людиною за 6 - 10секунд, що дозволяло вести практично непереривний вогонь. Заміну стволів при інтенсивному вогні потрібно було здійснювати практично кожні 250 - 300 пострілів.

Плюси[ред.ред. код]

В цілому даний вид зброї зарекомендував себе на всіх фронтах та у різних кліматичних умовах. MG-42 не потребував такого сильного догляду як MG-34. До безсуперечних плюсів кулемета можна віднести його легкість в обслуговуванні та простоту конструкції, швидкість підготовки до бою, легкість збирання та розбирання, плавна робота автоматики. Все це було досить важливим в умовах ведення бойових дій.

Мінуси[ред.ред. код]

Кулемет MG-42 не був настільки універсальним, як MG-34. Так, магазинне живлення в ньому відсутнє, а порядок направлення стрічки лише зліва на право, а не двостороннє як у MG-34. Також його надлишкова вага та досить швидкий темп стрільби, як для ручного кулемета, що приводило до швидкого нагрівання ствола.

Комплектація та статистика[ред.ред. код]

За штатами 1944 року піхотний полк повинен був мати 118 ручних та 24 станкових кулемета MG-42. Кулемет MG-42 випускався до кінця Другої Світової війни. За неповними оцінками, за 1943-44 рр. було виготовлено близько 350000 кулеметів даного виду.

Тактико-технічні характеристики MG-42.[ред.ред. код]

Калібр - 7,92; Початкова швидкість кулі - 710 м/с; Вага кулемета з сошкою - 11.4 кг; Вага кулемета на легкій тринозі для стрільби по літаючих цілях - 18 кг; Вага кулемета зі станком та оптичним прицілом - 32.4 кг; Довжина - 1220 мм; Довжина ствола 530 - мм; Місткість кулеметної стрічки - 50 - 250 патронів; Швидкість стрільби - 1200 - 1300 пострілів за хвилину; Практична швидкість стрільби - 250 - 300 пострілів за хвилину; Прицільна дальність - 2000 м.

Джерела[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Відео на YouTube logo 2013.svg