Кінець Вічності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Кінець Вічності
Автор Айзек Азімов
Назва мовою оригіналу англ. The End of Eternity
Переклад Дмитро Грицюк[1]
Країна США США
Мова англійська
Жанр наукова фантастика
Видавництво Україна Україна  — Дніпро[2]
США США  — Doubleday
Публікація 1955
Публікація
українською мовою
1990[1]
Media type друк (оправа)
Сторінки 194[2]

Кінець Вічності (англ. The End of Eternity)  — роман у жанрі наукової фантастики, що був написаний американським письменником Айзеком Азімовим та вперше випущений 1955 року. Українською мовою випущено видавництвом Дніпро 1990 року.

Анотація книги[ред.ред. код]

Україна Україна[ред.ред. код]

Роман «Кінець Вічності» описує діяльність організації під назвою «Вічність», що існує поза часом. До її складу входять спеціально навчені і відібрані люди з різних століть, що дали обітницю безшлюбності. «Вічність» контролює подорожі у часі за допомогою так званих колодязів часу. Досягнувши певного рівня розвитку, наука вирішує завдання подорожі в часі за допомогою використання колосальної енергії вибуху наднової зорі. Завдання організації, на чолі якої стоїть Рада Часів, є коректування долі людства, яке на своїй дорозі весь час скочується до самознищення.

Суворі і аскетичні закони «Вічності» відлагоджені і ніколи не дають збоїв. Але одного дня молодий і геніальний Технік Харлан, зробивши одне з переміщень в часі, закохується у вродливу дівчину Нойс з іншого століття. Харлан стає перед вибором — обов’язок і підпорядкування закону або особисте щастя? Його рішення може привести до парадоксів часу і навіть зникнення самої «Вічності».[1]

Переклади на інші мови[ред.ред. код]

Рік випуску Мова випуску Назва мовою перекладу Примітки
1956 Італійська La Fine dell'Eternità
1958 Німецька Das Ende der Ewigkeit
1966 Російська Конец вечности Радянський переклад, дуже сильно цензурований як через сексуальні сцени, так і соціальні дискусії, що були неприйнятними для радянської ідеології. Переклад було адаптовано для фільму 1987 року. Ще один переклад вийшов у світ 2003 року.
1967 Французька La Fin de l'éternité
1969 Польська Koniec wieczności
Угорська A halhatatlanság halála дослівний переклад українською Смерть безсмертя
1972 Нідерландська Het einde van de Eeuwigheid
1973 Естонська Igaviku lõpp
Шведська Tidens död дослівний переклад українською Смерть часу
1974 Данська Evigheden er forbi дослівний переклад українською Вічність закінчилась
1977 Іспанська El fin de la Eternidad
Словацька Koniec večnosti
1979 Іврит קץ כלזמן Перевидано 2010 року, назва סוף הנצח
Грецька Το τέλος της αιωνιότητας
1981 Болгарська Краят на вечността
1987 Фінська Ikuisuuden loppu
1988 Грузинська მარადისობის აღსასრული
1990 Українська Кінець вічності
1993 Чеська Konec věčnosti
1994 Румунська Sfârşitul eternităţii
1996 Литовська Amžinybės pabaiga
1997 Турецька Sonsuzluğun Sonu
Португальська O fim da eternidade
Чорногорська Kraj vječnosti

Видання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Кінець Вічності. Айзек Азімов на Чтиво (укр.). - Процитовано 9 грудня 2012
  2. а б в Азімов А. Кінець Вічності (1990) на Гуртом (укр.). - Процитовано 9 грудня 2012

Посилання[ред.ред. код]

  1. Азімов А. Кінець Вічності (1990) на Гуртом (укр.). - Процитовано 9 грудня 2012
  2. Кінець Вічності. Айзек Азімов на Чтиво (укр.). - Процитовано 9 грудня 2012


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.