Ла-Пальма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ла-Пальма
Острів. Вигляд з космосу
Острів. Вигляд з космосу
Карта

Canarias-rotulado.png

Місце знаходження Атлантичний океан
Координати 28°40′ пн. ш. 17°52′ зх. д. / 28.667° пн. ш. 17.867° зх. д. / 28.667; -17.867Координати: 28°40′ пн. ш. 17°52′ зх. д. / 28.667° пн. ш. 17.867° зх. д. / 28.667; -17.867
Площа 708,32 км²
Найвища точка Роке-де-лос-Мучачос
2 423 м
Країна ІспаніяІспанія
Адм. одиниця Канарські острови
Населення (2007) 85 933
Топографічна мапа острова

Ла-Пальма ( ісп. La Palma) - п'ятий за розмірами острів на заході архіпелагу Канарські острови (площа 708 км²), відноситься до провінції Санта-Крус-де-Тенеріфе. Цей острів прочани називали Ісла Боніта - «Красивий острів», або Ісла Верде - «Зелений острів». Ці назви вказують на надзвичайну красу і пишну рослинність. Буйні зарості папороті і лаврові ліси в поєднанні з садами місцевих жителів, найкращими на архіпелазі, дозволяють цьому острову вважатися найзеленішим. Острів Ла-Пальма схожий контурами на кам'яну сокиру. Найвища точка острова - гора Роке-де-лос-Мучачос заввишки 2 423 м над рівнем моря, на якій розташована астрофізична обсерваторія. Як і весь архіпелаг, острів вулканічного походження, що не вщух остаточно. Останнє виверження відбулося в 1971 році на півдні острова. Чорні лавові поля і червонувато-коричневі вулканічні скелі контрастують з буйною рослинністю решти частини острова. Існують різні прогнози щодо часу наступного виверження.

Геологія та рельєф[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Буйна рослинність Ла-Пальми великою мірою пояснюється найбільшою кількістю опадів на Канарах. Весною і восени сонце приховано хмарами в середньому 63 дні, і рослини одержують оптимальні умови для зростання.

Природа[ред.ред. код]

Національний парк Ла-Кальдера-де-Табур'єнте[ред.ред. код]

Національний парк

Ла-Кальдера-де-Табур'єнте, гігантський кратер діаметром 8 км і глибиною до 2 км, утворений декількома могутніми виверженнями вулкана. Він став природною фортецею і притулком для останніх бенахоарес під час іспанського вторження XV столітті. Кратер, що став четвертим Національним Парком Іспанії, був відкритий в 1954, має багато пішохідних маршрутів. Він складається з масивної вулканічної скелі, близько 10 км в діаметрі, та "Ущелини жаху", що лежить на південному заході. Стіни ущелини в деяких місцях сягають 2 000 м, а на його схилах ростуть канарські сосни. Парк охоплює 4 690 га. Обвалів тут практично не буває. Хоча «кальдерас» є вулканічними кратерами, Кальдера-де-Табур'єнте - результат процесів ерозії, що відбулася декілька мільйонів років тому. До Парку можна з легкістю добратися на машині або автобусі з Санта-Крус-де-ла-Пальма.

Пишна рослинність, багато видів якої ендемічна для цього регіону, поєднується з голими верхів'ями гір. Парк часто оповитий легким серпанком туману, що полонить любителів природи. Уздовж крутої гірської дороги навкруг піку Мучачос встановлено 6 башт з телескопами. Піко-де-ла-Крус - одна з найвищих вершин парку. Стежка до піку Мучачос відкриває краєвид на приголомшливу крутизну стін кратера.

Лос-Тілос[ред.ред. код]

Лос-Тілос

В глибокій ущелині Барранко-дель-Агуа, потопаючій в тумані, - вічнозелений тропічний ліс, найбільше на острові місце стародавнього лаврового лісу Laurisilva, а також лип, мирта і папоротті. В 1983 році Лос-Тілос був проголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником. На площі 5 км² існує кілька пішохідних маршрутів, де можна помилуватися мальовничими водоспадами.

Рута-де-лос-Вулканес[ред.ред. код]

Піший перехід вздовж гірського ланцюга Кумбре-В'єха з Рефухіо-дель-Пілар (1 450 м) до Фуентекальєнте. Стежка проходить мимо вражаючих геологічних утворень і мальовничих видів на східний і західний береги острова.

Історія[ред.ред. код]

Дивись також Давні канарці.

Петрогліфи[ред.ред. код]

В археологічному районі Ла-Сарса можна побачити свідоцтва існування бенахоарес - стародавніх мешканців Ла-Пальма. Вони залишили петрогліфи, висічені на скелях в декількох місцях північної частини острова, включаючи Долю Фаро, Дон Педро і Хуан Адалід. Ці малюнки складаються головним чином із спіралей, кіл і лінійних фігур, значення їх залишається невідомим. В Інформаційному центрі є музей, присвячений побуту бенахоарес. Експозиція доповнена 20-хвилинним відеофільмом. Коли в 1941 році тут були знайдені петрогліфи, вони відразу стали сенсацією в археології. Стародавні мешканці острова також залишили два зображення в стилі ацтеків: чоловіка і абстрактну фігуру жінки з головою комахи. В печері Де Бельмако існують написи епохи гуанчі.

Населені пункти[ред.ред. код]

Санта-Крус-де-Ла-Пальма[ред.ред. код]

Адміністративний центр острова Санта-Крус-де-Ла-Пальма (ісп. Santa Cruz de la Palma) розташований у бухти, яку гуанчі називали Тімібукар. З давніх пір місто грало значну роль в економічному і політичному житті Іспанії. В XVI столітті це був третій по значущості порт у всій іспанської імерії, після Севільї і Антверпена, а також найкращий кораблебудівний центр на Канарах. Багатства міста привертали піратів: кілька разів вони грабували його, особливо жорстокий набіг відбувся в 1553 році під командою Жан-Поля де Біланкуру, що прозивався "Дерев'яна нога". Проте місту завжди вдавалося відбудовуватись, і сьогодні він - столиця острова.

Санта-Крус - маленьке містечко визначні пам'ятки якого розташовані в межах декількох кварталів від набережної Авеніда Марітіма. Серцем старого міста і найкрасивішою його частиною є Площа Іспанії і вулиця Далі. На вулиці Далі знаходиться Палац Салазара XVII століття, де зараз розташовується туристичний центр. На піднесенні за Площею Конституції знаходиться Церква Святого Світла XVI століття, одна з декількох маленьких церков міста. Декілька красивих старих будинків з балконами розташовано на набережній, в серці старого міста знаходиться аюнтам'єнто (ратуша) XVI століття. Стелі холу оброблені чайним деревом, також як і розташована неподалеку церква де Сан Себастьяно, що датується тим же періодом. В Будинку Тютюну музей сигар. Центр розвивався протягом невеликого відрізка часу і тому вельми гармонійний.

Лос-Льянос-де-Арідане[ред.ред. код]

Лос-Льянос-де-Арідане(ісп. Los Llanos de Aridane)найбільше місто Ла-Пальми (20 тис. мешканців) сучасне і діловите, за винятком площі Пласа-де-Еспанья. На одному боці площі знаходиться будівля мерії, навпроти - Іглесія-де-Нуестра-Сеньйора-де-лос-Ремедіос - біла церква XVI століття побудована в канарському колоніальному стилі. Барочний вівтар прикрашений статуєю святого покровителя роботи голландського майстра XVI століття. Парк Параїсо-де-лас-Авес - поєднання ботанічного саду і маленького зоопарку, притулок екзотичних птахів з багатьох куточків землі.

Лас-Ньєвес[ред.ред. код]

Село, що лежить серед зелених пагорбів над Санта-Крус-де-Ла-Пальма, - центр паломнцтва і найважливіша святиня на острові. Церква збудована в 1657 році на місці каплиці. Історичний комплекс, що включає Будівлю прочанина XVII століття, Приходський будинок початку XVIII століття і декілька будівель, які свого часу належали членам місцевої аристократії. Церква - типовий зразок колоніальної канарської архітектури з дерев'яним балконом на фасаді, побіленими стінами і чарівним зведенням в стилі «мудехар», виконаним з канарської сосни. Центральне місце на позолоченном барочному вівтарі займає 82-см теракотова статуя XIV століття Снігової Мадонни, святої покровительки острова, зробленої у Фландрії і встановленої на срібний мексиканський постамент. Це зображення пов'язано з дивною появою Мадонни під час серпневої завірюхи, що одного разу звалилась на Рим. Стіни прикрашені рядом полотен, принесених в дарунок.

Сан-Андрес[ред.ред. код]

В центрі цього прибережного селища розташована одна з найстаріших церков на Канарських островах - Іглесія-де-Сан-Андрес-Апостол (XV - XVII сторічч). Інтер'єр цікавий головним вівтарем і ретаблем (вівтарною граткою) у стилі бароко і зведенням в стилі «мудехар». На стінах картини.

Лос-Саусес[ред.ред. код]

В Лос-Саусес велика церква Іглесія-Нуестра-Сеньйора-де-Монсеррат - найбільша церква на острові, збудована в 1515 році. Її нинішній неороманський стиль - результат реконструкції 1960 року. В церкві зберігається зображення Мадонни пензля нідерландського майстра Пітера Поубруса.

Барловенто[ред.ред. код]

Барловенто цікавий вівтарем 1767 року в Іглесія-де-Нуестра-Сеньйора і декількома іспанськими статуями XVI і XVIII століть, а також фієстою, що проводиться тут раз на два роки в серпні, коли місцеві жителі відтворюють криваві сцени битви при Лепанто (1571). За 6 км на північний схід знаходиться Піськінас де Фахана з гірським озером, заповненим прохолодною водою. Розташований поряд маяк Пунта Кумпліда працює безперервно з 1860 року.

Тасакорте[ред.ред. код]

Це маленьке містечко, оточене банановими плантаціями. В 1492 році Алонсо Фернандес де Луго почав захоплення острова з Тасакорте. Сьогодні в його контурах домінує церква XVI століття Іглесія-де-Сан-Мігель-Архангел (закінчена в 1992 році) з віконними вітражами.

Пуерто-Наос[ред.ред. код]

Невеликий курорт Пуерто-Наос. Головна привабливість для туристів 330 сонячних годин щорічно. Пляж з чорним піском, найдовший на острові. 4-рі зірковий готель "Ла-Пальма", відкритий в 1990 році.

Фуентекальєнте-де-Ла-Пальма[ред.ред. код]

Назва цього місця походить від слів ісп. fuente caliente - "гаряче джерело". Проте джерело давно вже був знищено чередою вулканічних вивержень. Маленьке містечко, розташоване серед виноградників. Заснований в 1948 році виноробний завод, найстаріший на острові. Церква Сан-Антоніо-Абад 1730 року заснування. Пунта Фуентекальєнте, найпівденніша точка Ла-Пальми з маяком і заводом по опрісненню води.

Масо[ред.ред. код]

Масо відомий своїми сигарами ручного виготовлення (ісп. puros), плетеними корзинами і мереживами, виготовленими в Школі острівних ремесел. В Кераміко Моліно роблять копії чорних амфор гуанчей.

Економіка[ред.ред. код]

Населення острова зайнято, головним чином, сільським господарством. Достатні запаси води гарантують добрі врожаї винограду, авокадо, бананів і тютюну. Останній використовується для виробництва сигар, які, за висновком експертів, дорівнюють по якості кубинським. Ла-Пальма відомий також виробництвом меду; в той же час, як і на інших островах, риболовецький промисел грає важливу роль в місцевій економіці. Масовий туризм не став ще характерною рисою життя острова в основному через нестачу зручних пляжів уздовж скалистої берегової лінії острова. Проте на західному і східному узбережжі вже існують гарні туристичні центри.

Транспорт[ред.ред. код]

Аеропорт острова

Ла-Пальма має повітряне сполучення з Тенеріфе, Гран-Канарія, а також з деякими містами материкової Іспанії. Існують і чартерні рейси в декілька західноєвропейських аеропортів. Літаки приземлюються в аеропорту на східному узбережжі, зв'язаному автомобільним шосе (8км) з Санта-Крус-де-Ла-Пальма. Поромне поєднання з Тенеріфе і Ла-Гомера здійснюється через порт. Більшість населених пунктів острова має автобусний транспорт.

Міжнародна астрофізична обсерваторія[ред.ред. код]

Телескоп ім. Вільяма Гершеля

Ясна погода Канарських островів створює сприятливі умови для космічних спостережень. В 1985 році неподалік від Роке-де-лос-Мучачос у присутності короля Хуана Карлоса була відкрита Міжнародна астрофізична обсерваторія. Північна частина астрономічної обсерваторії SuperWASP[1]. Шість телескопів, включаючи найбільший англо-голландский, названий на честь Вільяма Гершеля (420 см в діаметрі), використовуються для нічних спостережень[2]. Тому з 20 години вечора до 9 години ранку в парку обходяться без світла. Раз на рік на острові вимикають всі джерела світла, щоб провести експерименти.

24 липня 2009 на острові Ла-Пальма відбулася церемонія введення в лад найпотужнішого телескопа у світі. Він має дзеркало діаметром 10,4 м і найновішу технологією спостереження за космічними тілами. Телескоп розташований на висоті понад 2 тис. м і входить до складу обсерваторії «Роке-де-лос-Мучачос». На спорудження телескопа було витрачено €104 млн, 90% з яких внесла Іспанія, а ще 10% залишилися Мексиці й США.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.superwasp.org/(англ.)
  2. http://www.superwasp.org/wasp_planets.htm Відкриття екзопланет(англ.).
  3. http://www.gazeta.ru/news/lenta/2009/07/24/n_1386235.shtml В Испании введен в строй самый мощный телескоп в мире

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Gonzalez Vazquez, Salvador: "«La Semana Roja en La Palma. 18-25 de julio, 1936»". Santa Cruz de Tenerife, 2004. (ісп.)
  • Hernandez Luis, Jose Angel. «Transportes y comunicaciones en La Palma: Una imagen desde la pre nsa (1850-1936)». Las Palmas de Gran Canaria:Anroart Ediciones, 2006. ISBN 84-96577-36-8 (ісп.)
  • Martin, Ernesto, «La Palma y los Auaritas». Centro de la Cultura Popular Canaria. Santa Cruz de Tenerife. 1992. (ісп.)
  • Paz Sánchez, Manuel de, «La Ciudad: Una historia ilustrada de Santa Cruz de La Palma». Vizcaya:Centro Popular de la Cultura Canaria, 2003. ISBN 84-7926-427-6 (ісп.)
  • Urtilla Navarro, Luis, «Volando a benahoare: Historia de Los aeropuertos de Palma». Madrid:AENA, 2004. ISBN 84-95135-82-5 (ісп.)
  • VVAA. "«Natura y Cultura de las Islas Canarias»". Santa Cruz de Tenerife. 1977. (ісп.)
  • VVAA. «Tenerife, La Palma , La Gomera y el hierro (guia total)». Madrid:Anaya Touring Club, 2007. ISBN 84-9776-404-8 (ісп.)