Лютеранська Церква — Синод Міссурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лютеранська Церква — Синод Міссурі

Засновники C. F. W. Waltherd
Дата заснування 1847
Основна юрисдикція  США
Офіційний сайт lcms.org
Сучасний(з 2012 року) логотип Миссурійського синоду

Лютеранська церква — Міссурійський синод (LCMS, ЛЦМС) — заснована в 1847 році в штаті Міссурі, восьма за величиною протестантська деномінація в Сполучених Штатах Америки, і друга за величиною лютеранська церква в США після Американської Лютеранської церкви. Налічує 2,4 мільйона віруючих об'єднаних в 35 округів. На відміну від більшості лютеранських церков не має єпископального управління. Очолюється президентом.

Короткий опис[ред. | ред. код]

Помірно-консервативна лютеранська деномінація, заснована німецькими іммігрантами. Антинімецькі настрої часів Першої світової війни змусили американізувати імідж церкви, відмовитися від залишку служб на німецькій мові. У сповіданні деномінації присутні переконання, що тільки пост пастора встановлений Богом, тоді як решта посад в церкві — це мирські інститути і, відповідно, їх можуть займати жінки. Жінкам дозволяється проповідувати на регулярних зборах поклоніння. Соціологічне опитування показало, що приблизно тисяча священнослужителів ЛЦМС підтримує думку про те, що Біблія не заперечує проти рукоположення жінок[1]. Церква відкидає гомосексуальні шлюби і аборти.

Президенти[ред. | ред. код]

Метью Гаррісон — чинний президент Синоду

Освітні установи[ред. | ред. код]

Церква має велику мережу освітніх установ, в яку входять:

Поширення[ред. | ред. код]

Переважна більшість послідовників Лютеранської церкви — Міссурійський синод живе в США, де їхнє число становить 2,6 млн. Вони переважно сконцентровані в штатах Іллінойс (296 тис.), Мічиган (250 тис.), Вісконсин (249 тис.), Міннесота (216 тис.), Міссурі (146 тис.), Каліфорнія (144 тис.), Техас (134 тис.), Айова (124 тис.), Небраска (115 тис.), Індіана (110 тис.), Нью-Йорк (91 тис.), Огайо (83 тис.), Флорида (68 тис.) і Канзас (63 тис.). Крім того, Лютеранська Церква — Синод Міссурі веде місіонерську діяльність в Канаді, Аргентині, Бразилії, Венесуелі, Мексиці, Панамі, Парагваї, Уругваї, Чилі, Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Данії, Франції, Україні, Гонконзі, Індії, Південної Кореї, Лівані та інших країнах Близького Сходу, в Таїланді, на Тайвані, Філіппінах, в Шрі-Ланці, Японії, Ботсвані, Гані, Ліберії, Нігерії, Сьєрра-Леоне, Того, Австралії, Новій Зеландії, Папуа Новій Гвінеї [2]. Останнім часом Німецька євангелічно-лютеранська церква України почала зміцнювати відносини з Лютеранською Церквою — Синод Міссурі і її партнерами, такими як Лютеранська церква Канади[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чи може жінка стати пастором? Християнка. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 2 квітня 2018.
  2. Энциклопедия народов мира. Лютеранская церковь — Миссурийский синод [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  3. НЕЛЦУ подписала соглашение с тремя лютеранскими Церквями. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  4. Lutheran Church-Missouri Synod (LCMS). American Denomination Profles. Association of Religion Data Archives. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
  5. Baepler, 113, 167, 217
  6. Isenhower, Joe (27 жовтня 2015). LCMS congregations report statistics for 2014. The Lutheran Church—Missouri Synod News and Information. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  7. (Commentary) Annual statistical reporting: beyond the numbers. The Lutheran Church—Missouri Synod News and Information. 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  8. LCMS statistics for 2016: membership down, contributions up. The Lutheran Church—Missouri Synod News and Information. 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 30 січня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]