Гомосексуалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гомосексуалі́зм (грец. homois — подібний і лат. seksus — стать) — психосексуальна орієнтація, спрямованість статевого ваблення і форм його реалізації до осіб своєї статі, статевих відносин між особами своєї статі. Формування психосексуальної орієнтації охоплює пубертатний (12–18 років) і перехідний (16–26 років) періоди сексуальності. Становлення психосексуальної орієнтації є завершуючим етапом психосексуального розвитку, на якому відбувається формування платонічного, еротичного і сексуального лібідо.

Термін «гомосексуал» уперше запропонував угорський журналіст та захисник прав людини Карл-Марія Бенкерт у 1869 році. Цей термін з'явився у двох памфлетах, у яких Бенкерт висловлював протест проти пруського закону, що забороняв содомію.

Гомосескуальність відкрито у більше ніж у 400 видів ссавців та птахів. Тому практично всі вчені схиляються до думки, що сексуальна орієнтація має генетичні причини.^{[Джерело?]}

Карна відповідальність за добровільні гомосексуальні акти знята в Україні з 1991 року (у Російський Федерації — з 1993 року).

[ред.] Теорії

• Неврогенна теорія стверджує, що до зміни сексуальної орієнтації призводять деякі захворювання: пухлини, крововиливи у певні частини мозку, енцефаліт, травми черепа, деякі види отруєнь, наркоманія.

• Прихильники умовно-рефлекторної теорії вважають, що гомосексуалізм виникає під впливом соціального клімату в сім'ї: дівчинка, що виростає при злому батькові, потім відчуває страх до чоловіків, хоче захистити всіх жінок і бере на себе чоловічу роль у сексуальній парі; подібний синдром повторюється у хлопчиків зі злою матір’ю. До вродженого гомосексуалізму науковці відносять і ті випадки, коли в основі явища лежать нейроендокринні порушення внутрішньоутробного періоду. Наприклад, якщо плід (хлопчик) відчуває на 4-6 місяці вагітності матері брак андрогенів, то в нього порушується статева диференція, отже він матиме жіночі риси і проявлятиме гомосексуальну схильність. Коли плодом є дівчинка, рубіж ризику виникає у тому самому терміні вагітності. Лесбійські схильності проявляються у тих дівчат, які піддавалися впливу підвищеної концентрації жіночих і чоловічих гормонів.

• Генетична теорія. Фахівець з молекулярної біології Гаммер стверджує, що схильність до гомосексуалізму успадковується від матері, тому ген, відповідальний за це, необхідно шукати в Х-хромосомі, яку дитина успадковує від матері.

1973 р. АПА (Американська Психіатрична Асоціація) визначила, що гомосексуалізм не є хворобою. Проте в Україні не всі психіатри погоджуються з висновками АПА^{[Джерело?]}.

[ред.] Зовнішні посилання

• Володимир Кравець. Ґендерна педагогіка. Сексуальність як характеристика статі. [1]
• Сюзен Фарр. Гомофобія – знаряддя сексизму [2]