Народився 26 квітня1973 року в місті Чхонджу. Займався футболом в команді сеульського університету Кьонхі.
У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за команду клубу «Сувон Самсунг Блювінгз», в якій грав до 2010 року, взявши за цей час участь у 261 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сувон Самсунг Блювінгз», був основним голкіпером команди, чотири рази вигравав чемпіонат Південної Кореї. Протягом 2000—2001 років також захищав на умовах оренди кольори команди клубу «Санджу Санму».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Чоннам Дрегонс», за команду якого виступав протягом 2011—2012 років.
1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Південної Кореї. Протягом 1990-х залучався до лав національної збірної здебільшого як резвервний воротар. У такому статусі був включений до заявки команди на фінальну частину чемпіонату світу 1994 року у США. На цьому турнірі взяв участь в єдиному матчі — вийшов на поле у перерві останньої гри групового етапу проти збірної Німеччини, після того, як основний голкіпер корейців Чхве Ін Йон пропустив у першому таймі три м'ячі. Лі залишив свої ворота недоторканими протягом другої половини зустрічі, а його партнери по команді натомість двічі відзначалися забитими голами, проте матч корейці врешті-решт програли з рахунком 2:3 і завершили свої виступи на турнірі.
Вже у 2000 році досить досвідчений на той час 27-річний гравець став основним воротарем збірної. Зокрема захищав її ворота у 5 з 6 матчів тогорічного Кубка Азії, на якому південнокорейці стали бронзовими призерами.
За два роки, у 2002, Корея була одним з господарів фінальної частини чемпіонату світу 2002 року, де дійшла до стадії півфіналів і посіла підсумкове четверте місце, а Лі пропустив лише 6 голів у 7 матчах, зокрема залишивши свої ворота «сухими» в матчах проти Польщі, Португалії та Іспанії. У грі з останньою, на стадії чвертьфіналів, основний і додатковий час якої завершився нульовою нічиєю, став чи не головним героєм, відбивши удар Хоакіна Санчеса у серії післяматчевих пенальті і вивівши таким чином свою команду у наступний раунд змагання.
У розіграші кубка Азії з футболу 2004 року, що проходив у Китаї, не пропустив жодного гола протягом трьох матчів групової стадії, проте вже у чвертьфінальній грі чотири рази дозволив забити гравцям збірної Ірану, які перемогли з рахунком 4:3 і вибили Південну Корею з турніру.
За два роки, на чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині, теж був основним воротарем збірної, а також її капітаном. Цього разу корейці припинили боротьбу вже на груповії стадії, а Лі пропустив чотири м'ячі у трьох матчах.
2007 року вдруге став бронзовим призером Кубка Азії, в рамках тогорічного розіграшу трофею пропустив три голи у двох стартових матчах групового етапу, після чого не дозволяв відзначитися нападникам команд суперників і відіграв чотири гри «на нуль». При цьому корейці двічі брали гору над суперниками в серіях післяматчевих пенальті, а також програли одну таку серії — у півфінальній грі проти іракців.
Згодом Лі був основним воротарем в іграх відбору до чемпіонату світу 2010 року і допоміг команді кваліфікуватися для участі у його фінальній стадії. На самому ж мундіалі, що відбувався в ПАР, тренерський штаб збірної віддав перевагу молодшому воротареві Чон Сон Рьону, а 37-річний на той час Лі Ун Дже провів четвертий для себе чемпіонат світу на лаві для запасних.
Південна Корея
Південна Корея
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лі Ун Дже
