Маневицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маневицький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Волинська область Волинська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Волинська область Волинська область
Код КОАТУУ: 0723600000
Утворений: 17 січня 1940 (з 4 січня 1965 року існує у нинішніх межах)
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 53976 (на 1.1.2019)
Площа: 2265 км²
Густота: 24.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3376
Поштові індекси: 44600—44682
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Маневичі
Селищні ради: 2
Сільські ради: 30
Смт: 2
Села: 69
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Мельник Анатолій Миколайович
Голова РДА: Бурак Андрій Ігорович
(перший заступник голови)[2]
Вебсторінка: Маневицька РДА
Маневицька райрада
Адреса: 44600 Волинська обл., Маневицький район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30
Мапа
Мапа

Маневицький район у Вікісховищі

Мане́вицький район — адміністративна одиниця на сході Волинської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Маневичі. У 2020 році, внаслідок адміністративної реформи район увійшов до Камінь-Каширського району, один з трьох районів, що сформував новостворений район, найпівденніший із них, південна частина району відійшла до новоствореного Луцького району.

Географія[ред. | ред. код]

Район є одним з найбільших в області, його територія становить 2265 км².

Район розташований у східній частині області, межує на півночі з Камінь-Каширським, на заході — Рожищенським і Ковельським, на півдні — Ківерцівським районами, на сході з Володимирецьким районом Рівненської області.

На території району — 18 озер, протікає — 21 річка, найбільші з яких: Стохід та Стир.

Найбільші озера — Тросне, Охнич, Глибоке, Глинське.

62 % або 137 тис. га території району покриті лісом. Це обумовило розвиток лісового господарства. В районі працюють три державні та один міжгосподарський лісгоспи, державне лісомисливське господарство «Борове».

На початку 2002 року на лісових угіддях району створено Черемський природний заповідник.

Транспорт[ред. | ред. код]

Маневицький район зручно розміщений на перетині залізничного та автомобільних шляхів E373 (Київ — Ковель — Варшава) та Р14 (Луцьк — Пінськ), Т 1802 за 130 км від митного переходу Ягодин на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь.

Залізнична лінія Ковель — Сарни, залізничні станції: Троянівка та Чорторийськ. Також низка зупинних пунктів: 397 км, Ведмежка, Майдан, Польська Гора та Рись.

Історія[ред. | ред. код]

Першу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з'їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ.

До найдавніших в районі належать села Городок (XII ст., у писемних джерелах — Чернечгородок), Колки (перша назва Романів).

Містечко Маневичі виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне). У 30-х роках XX ст. швидко розростається завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського фабриканта Ля Шепеля. Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, котрими володіла сім'я Климчуків.

У часи Другої світової війни на території окупованого Маневицького району цивільні органи управління ОУН діяли в 60 % населених пунктів[3].

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Маневицький район утворено у 1940 році, в сучасних межах функціонує з 1965 року. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Холоневичівську сільраду Маневицького району до складу Ківерцівського району, а Галузійську та Серхівську Володимирецького району Рівненської області — до складу Маневицького району Волинської області.[4]

В районі 69 сіл та 2 селища міського типу Маневичі і Колки, які відповідно до адміністративно-територіального устрою утворюють 30 сільських і 2 селищні ради. Найстаріше поселення — село Старий Чорторийськ в 2000 році відмітило своє 900-річчя.

Кількість рад:

  • селищних — 2
  • сільських — 30

Населені пункти[ред. | ред. код]

Кількість населених пунктів:

Всього нараховується 71 населений пункт.

Населені пункти з кількістю вище 1 тисячі жителів
Маневичі 11,8 Старосілля 1,5
Колки 5,0 Рудники 1,4
Прилісне 3,1 Четвертня 1,3
Старий Чорторийськ 1,9 Оконськ 1,3
Чорниж 1,7 Боровичі 1,1
Гораймівка 1,6 Городок 1,0

Демографія[ред. | ред. код]

Населення району становить близько 57,4 тис. осіб (станом на 2005 рік), в тому числі міського населення близько 14 тис. Всього в районі налічується 71 населений пункт.

Населення 55,9 тис. чоловік, що становить 5,40 % від населення області, із них міського населення 14,2 тис. чол. (25 %), сільське населення 41,7 тис. чол. (74,5 %), чоловіків 27,4 тис. чол. (48,7 %), жінок 29,4 тис. чол. (52,1 %)

Економіка[ред. | ред. код]

Серед господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності 27, 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га. На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Природні заповідники[ред. | ред. код]

Черемський (загальнодержавного значення).

Ботанічні заказники[ред. | ред. код]

Вовчицький, Колодіївський, Костюхнівський, Маневицький, Софіянівський (загальнодержавного значення), Урочище Суничник (загальнодержавного значення), Череваський.

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Озеро Болотне, Світлий.

Загальнозоологічні заказники[ред. | ред. код]

Городоцький, Лазнища, Локоття, Маневицький, Рись (загальнодержавного значення), Тельчівський, Соф'янівський резерват, Чорторийський.

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Градиський, Граддівський, Кашівський, Красновільський, Кручене озеро (загальнодержавного значення), Майдан, Осницький, Рудниківський, Стохід (загальнодержавного значення), Урочище Джерела (загальнодержавного значення).

Лісові заказники[ред. | ред. код]

Березовий гай, Березово-Вільховий, Граддівська дубина, Дубина, Заріччя, Карасинський, Маневицький, Рудниківський.

Орнітологічні заказники[ред. | ред. код]

Вовча будка, Вовчецький, Чорна долина, Чорний бусел.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Болітце, Городоцький ялинник, Дуб звичайний, Дуб звичайний-2, Дуб звичайний-3, Журавичівська, Красний дуб, Криничка, Оконський ялинник, Сосна звичайна, Соснова субір, Чорторийський ялинник.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Криничка, Оконські джерела.

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Озеро Глибоцьке.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маневицького району було створено 78 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,83 % (проголосували 31 576 із 40 570 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,35 % (13 371 виборців); Юлія Тимошенко — 25,94 % (8 190 виборців), Олег Ляшко — 16,01 % (5 055 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (1 808 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[5]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Маневицький край належить до цікавих історичних сторінок Волині. В районі нараховується 274 об'єкти культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних — 80, історії та монументального мистецтва — 122, архітектури та містобудування — 24.

Особливе враження складають 48 природно-заповідних об'єктів, з яких 7 набули загальнодержавної ваги.

П'ять об'єктів архітектури та містобудування занесено до Державного реєстру:

Інші[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села.

Персоналії[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 23 серпня 2019 року № 277/2019-рп «Про звільнення А.Линдюка з посади голови Маневицької районної державної адміністрації Волинської області»
  3. Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
  4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.

Література[ред. | ред. код]

  • Маневицький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.517-557, 526-527

Посилання[ред. | ред. код]


Камінь-Каширський район Любешівський район
Ковельський район Рівненська область
(Володимирецький район,
Вараш,
Костопільський район)
Рожищенський район Ківерцівський район