Мануїл I (візантійський імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мануїл Комнін

Мануї́л I або Мануїл Комнін Великий (грец. Μανουήλ Α' Κομνηνός ο Μέγας; *28 листопада 1118 — †24 вересня 1180) — візантійський імператор між 1143 та 1180 роками.

Мануїл правив у критичний момент для історії Візантії та усього Середземномор'я, коли християнські держави спробували відвоювати території, що були захоплені мусульманами. Мануїл намагався відновити минулу велич Візантії і вів активну зовнішню політику, вступаючи в союзи з римським Папою та хрестоносцями.

Біографія[ред.ред. код]

Зміцнення держави й армії дозволило Комнінам відбити наступ норманів на Балкани, відвоювати в сельджуків значну частину Малої Азії, установити суверенітет над Антіохією. Мануїл І примусив Угорщину визнати суверенітет Візантії (1164) і затвердив свою владу в Сербії. Але загалом положення продовжувало залишатися важким.

У 1176 візантійська армія була розгромлена турками при Міріокефалоні.

Після смерті Мануїла І спалахнуло народне повстання в Константинополі (1181), викликане невдоволенням політикою уряду, що протегував італійським купцям, а також західноєвропейським лицарям, що надходили на службу до імператорів.

Посилання[ред.ред. код]

Andrew Stone: Мануїл у De Imperatoribus Romanis(англ.)

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.