Юстин II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Солід Юстина II з портретом

Юсти́н II (Флавій Юстин Молодший Август, лат. Flavius Iustinus Iunior Augustus, грец. Ιουστίνος Β', бл. 520—578) — візантійський імператор (565—578), племінник Юстиніана I і чоловік племінниці його дружини.

[ред.] Біографія

Відразу ж після приходу до влади усунув свого найближчого конкурента — Юстина, сина Германа. Потім робив заходи по підвищенню своєї популярності. Не дивлячись на важке положення казни, пробачив недоїмки. Потім розпорядився спалити всі розписки лихварів і відібрати у них всі застави. Намагався примирити православних з монофізитами, але безуспішно. Припинив відкрите заступництво венетам (цирковій партії «зелених»). Проводив широке будівництво в Константинополі.

У зовнішніх справах Юстин не мав успіху. Якщо на Сході вдавалося утримувати настання персів загалом на колишніх межах, то на Заході велика частина завоювань Юстиніана була втрачена. Італія (окрім частини побережжя) була захоплена лангобардами. Втрачено було багато міст в Іспанії і Північній Африці.

Останніми роками життя бездітний Юстін, що страждав психічною хворобою, за порадою дружини призначив співправителем і наступником воєначальника Тіберія Констянтина.