Іоанн III Дука Ватац
| Іоанн III Дука Ватац | |
| грец. Ἰωάννης Γ' Δούκας Βατάτζης | |
 |
|
| Портрет Іоанна III Дуки Ватаца з манускрипту XV століття | |
| Імператор Візантійської імперії | |
| Початок правління: | 15 грудня 1221 |
|---|---|
| Кінець правління: | 3 листопада 1254 |
| Попередник: | Феодор I Ласкаріс |
| Наступник: | Феодор II Ласкаріс |
| Дата народження: | 1193 |
| Місце народження: | Дідімотіка |
| Дата смерті: | 3 листопада 1254 |
| Місце смерті: | Німфея |
| Діти: | Феодор II Ласкаріс |
| Батько: | Василій Ватац |
Іоанн III Дука Ватац (грец. Ἰωάννης Γ' Δούκας Βατάτζης,* 1193 у Дідімотіка; † 3 листопада 1254 р., Німфея (біля Ізміра ) — імператор Нікейської імперії з 1221 до початку 1254 року.
Правління Іоанна пройшло в турботах про відновлення колишньої Візантійської імперії. Вельми важливе значення мала перемога Іоанна над латинянами при Піманіоні (недалеко від Лампсака) у 1224 році, результатом якої було захоплення Латинської імперії всіх земель в Азії. Потім Іоанном за короткий час були завойовані острови Лесбос, Родос, Хіос, Самос, Кос, але при спробі оволодіти Іракліоном, а також і самим Константинополем у 1235 році, Іоанн зазнав невдачі.
Поки болгарським царем був Асень, Іоанн діяв у союзі з ним проти латинян. Після смерті Асеня почався безлад в Болгарії і Іоанн скористався для того, щоб захопити цілий ряд важливих болгарських міст. Коли рознеслася чутка про напад татар на Малу Азію, Іоанн вступив у союз з Конійським султаном, для спільних дій проти нового ворога. У той же час він продовжував свої завоювання на Заході, з яких найважливішим було приєднання до імперії Салонік у 1246 році. Із папою Іоанн вів переговори про з'єднання церков за умови здачі йому Константинополя латинянами.
Іоанн III Дука Ватац походив по жіночій лінії від однієї з знатних сімей Візантії. Він мав за першу дружину дочку Феодора I Ласкаріса — Ірину, і без труднощів, як талановитий правитель і воєначальник посів імператорський престол, хоча змагавсь за нього з братами Феодора I. По смерті Ірини у 1244 році одружується на дочці Фрідріха II — Анні фон Гогенштауфен.
Посилання [ред.]
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
 Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |
