Іраклій

Іраклій і його сини Костянтин III і Іраклон.

Іраклій (лат. Heraklius, грец. Ηράκλειος) (*575 — †11 лютого 641) — візантійський імператор (610—641), засновник так званої династії Іраклія. Іраклій був вірменином, сином екзарха Африки Іраклія. Покликаний візантійськими вельможами проти імператора Фоки, Іраклій-старший озброїв великі сили і доручив Іраклієві керівництво над ними. Іраклій скинув Фоку і був проголошений імператором.

Війни

Перси продовжували війну з Візантією, що почалась за Фоку. Перси завоювали Сирію і Єгипет і утвердилися в 617 в самому Халкидоні. Іраклій повинен був відмовитися від більшої частини, а потім і від всіх іспанських володінь. Авари в 619 досягли навіть околиць Константинополю, і Іраклій був змушений купити у аварів мир (620), після чого вступив в стосунки з болгарами, що жили між Дністром і Дунаєм, щоб знайти в них противагу проти аварів; він примушений був безмовно погодитися і на поселення хорватів і сербів між побережжям Далмації і західними Балканами.

Іраклію вдалося з 622 в цілому ряду блискучих походів відбити нашестя персів і відкинути їх (не зважаючи на новий напад аварів в 626 на Константинополь, що закінчилося для них повною поразкою) у 628 році до Месопотамії.

Іраклій захворів після його тріумфу над персами, і більш не виступав в похід. Коли арабські мусульмани напали на Сірію і Палестину в 634, він був не в змозі очолити армію особисто, і його генерали його підвели. Битва при Ярмуке в 636 привела до нищівної поразки для більшої візантійської армії і в наступні три роки Сирія і Палестина були втрачені знову. Під кінець царювання Іраклія більшість Єгипту була також втрачена.

Спадщина

У приблизно 620 році Іраклій змінив офіційну мову Східної Римської імперії з латинської на грецьку. З 629 почав називати себе «басилевс» (грец. Βασιλεύς). Цім титулом називались візантійські імператори ще протягом 800 років.

З ім'ям Іраклія зв'язуються крупні військово-адміністративні реформи, зокрема створення системи фем.