Андронік I Комнін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андронік І Комнін
грец. Ανδρόνικος Α' Κομνηνός
ByzantineBillonTrachy.jpg
Монета часів Андроніка І Комніна
Імператор Візантійської імперії
Початок правління: 1183
Кінець правління: 1185
Попередник: Олексій II Комнін
Наступник: Ісаак II Ангел
Дата народження: 1120
Місце народження: Константинополь
Дата смерті: 12 вересня 1185
Діти: Євдокія, Філіппа, Феодора
Батько: Ісаак Комнин, син Олексія I Комнена
Мати: Ірина, донька Володаря Ростиславича

Андронік І Комнін (грец. Ανδρόνικος Α' Κομνηνός) (*бл. 1120 — † 12 вересня 1185) — імператор Візантії (1183 — 1185) з династії Комнінів, племінник імператора Іоанна II Комніна, син севастократора Ісаака та Ірини, доньки Володаря Ростиславича, князя перемиського та звенигородського і одного з засновників Галицького князівства. У пошуках союзника в боротьбі з імператором Мануїлом I Комніним перебував в 1163 — 1165 роках в Галичі при дворі свого брата в перших Ярослава Володимировича Осмомисла. Мануїл I, сполоханий можливим союзом Галицького князівства, Угорщини та половців з внутрішньою опозицією, змушений був вдатися до значних поступок. В 1165 до Галича прибуло візантійське посольство на чолі з двома митрополитами. Ярослав уклав угоду з греками, розірвавши союз з Угорщиною, а Андронік I став правителем провінції Кілікія. Разом з ним до Візантії вирушило галицьке посольство на чолі з єпископом Кузьмою.

В 1182 Андронік I підняв повстання проти імператора Олексія II Комніна, захопив Константинополь. За його наказом Алексія II разом з його сім’єю було вбито, розпочалися масові репресії. Андронік I провів низку адміністративних та економічних реформ, сприяв розвиткові мистецтв. Невдоволена реформами аристократія, скориставшися норманською агресією у Південній Італії, скинула Андроніка I, якого було страчено.

Джерела [ред.]

  • Плахонін А. Г. Андронік І Комнін // Енциклопедія історії України — К., 2003. — с. 86 [1]

Література [ред.]

  • Шестаков С. П. Византийский посол на Русь Мануил Комнин. В кн.: Сборник в честь Д. А. Корсакова. Казань, 1913
  • Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. М., 1968
  • Jurewicz O. Andronik I. Warszawa, 1971.