Ірина Афінська
| Ірина Афінська | |
| грец. Εἰρήνη ἡ Αθηναία | |
| Ірина Афінська - зображення 10 ст. у венеціанському Пала д'Оро. | |
| Імператор Східної Римської імперії | |
| Початок правління: | 797 |
|---|---|
| Кінець правління: | 802 |
| Попередник: | Костянтин VI |
| Наступник: | Никифор I |
| Дата народження: | 752 |
| Місце народження: | Афіни |
| Дата смерті: | 9 серпня 803 |
| Діти: | Костянтин VI |
Ірина Афінська (грец. Εἰρήνη ἡ Αθηναία, * 752 Афіни — † 9 серпня 803, Лесбос) — імператриця Візантії з 797 по 802 рік.
Народилась близько 752 року в Афінах. Була сиротою, виховувалася в родині свого дядька, патриція Костянтина Сарантапекоса, який, ймовірно, був стратегом у місцевому фемі.
У 769 році вона виходить заміж за Лева IV Хозара, який стає імператором Візантії у 775 році. У січні 771 року народжується її син і майбутній імператор Візантії — Костянтин VI.
Після смерті Лева IV у 780 році неповнолітній Костянтин VI стає імператором Візантії і Ірина при ньому є регентшою. Це тривало недовго. Ірина осліплює свого сина та після його смерті у 797 році стає імператрицею Візантії.
Її правління не було успішним. Вона кволо підтримує розбудову армії, міністри поринають у чвари між собою. Ірина знижує податки для завоювання популярності, але це ускладнює фінансову ситуацію держави.
Правління Ірини припадає на епоху іконоборства. Сама Ірина належала до партії шанувальників ікон. У 787 вона скликає Другий Нікейський собор, на якому припинено іконоборство та визначено надавати пошану іконам.
Під час її правління постали також проблеми юридичного плану: за римським правом жінка не могла керувати військами. Оскільки місце командувача військ міг займати лише імператор, то жінка не могла бути імператрицею. Через те офіційно місце римського імператора було вакантним і папа Лев III коронував Карла Великого у 800 році як римського імператора.
Згідно з Феофаном навіть планував Карл одружитися з Іриною, для легалізації свого правління на сході. Однак ці плани не збулися, оскільки Ірину у 802 році усунуто з трону та замінено міністром фінансів Никифором. Михаїл I Рангаве у 812 році підтвердив Карлу титул імператора.
Ірина помирає у 803 році у вигнанні.
Посилання [ред.]
Lynda Garland:Ірина Афінська у De Imperatoribus Romanis (англ.)
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
|
Візантійські імператори | Візантійська імперія: культура • мистецтво • монети Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |

