Феодосій II
Феодосій II (10 квітня 401 — 28 липня 450) — імператор Східної Римської імперії з 402 (разом з батьком, з 408 - одноосібно).
Основні турботи Феодосія і його міністрів складалися у відбитті нападів варварів з півночі (гуни), заходу (вандали) і сходу (перси). В 422 й 447 р. імперія зуміла відбити настання Сасанидів, однак в 429 р. вандали зайняли більшу частину візантійської Північної Африки, а вождь гунів Аттила, незважаючи на примирливу політику Феодосія, в 441-43 й 447 р. спустошив дунайські провінції імперії. Із західним імператором Валентиніаном ІІІ Феодосій намагався підтримувати дружні відносини і видав за нього свою дочку Лицинию Євдоксію.
431 року Феодосій II став ініціатором скликання Ефеського собору християнської церкви, на якому було позбавлено сану Константинопольського патріарха Несторія та засуджено його вчення (несторіанство)
В 450 р. Феодосія на полюванні скинув його кінь, і він умер від ушкодження хребта. На ньому закінчилася династія його діда, Феодосія Великого.
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
|
Візантійські імператори | Візантійська імперія: культура • мистецтво • монети Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |