Нагорний Микита Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микита Нагорний
Нагорний Микита Володимирович
Загальна інформація
Прізвиська Лев
Національність росіянин
Громадянство  Росія
Місце проживання Москва, Росія
Народження 12 лютого 1997(1997-02-12) (27 років)
Ростов-на-Дону, Росія
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Дружина Дарія Спірідонова
Спорт
Країна Росія Росія
Вид спорту спортивна гімнастика
Дисципліна багатоборство
Спортивне звання
Майстер спорту Росії міжнародного класу
Майстер спорту Росії міжнародного класу
Клуб «Динамо»
Нац. збірна Росія Росія
Тренери

А. Забелін

О. Нечепуренко
Участь і здобутки
CMNS: Нагорний Микита Володимирович у Вікісховищі
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня
заслужений майстер спорту Росії
Спортивні медалі
Представник Росія Росія
Олімпійські ігри
Срібло Ріо 2016 командна першість
Золото Токіо 2020 командна першість
Бронза Токіо 2020 багатоборство
Бронза Токіо 2020 перекладина
Чемпіонат світу
Срібло Доха 2018 команда
Бронза Доха 2018 багатоборство
Золото Штутгарт 2019 команда
Золото Штутгарт 2019 багатоборство
Золото Штутгарт 2019 опорний стрибок
Чемпіонати Європи
Золото Монпельє 2015 опорний стрибок
Золото Берн 2016 команда
Золото Берн 2016 вільні вправи
Золото Глазго 2018 команда
Золото Щецін 2019 багатоборство
Золото Щецін 2019 паралельні бруси
Золото Базель 2021 багатоборство
Золото Базель 2021 вільні вправи
Срібло Базель 2021 кінь
Срібло Базель 2021 кільця
Бронза Клуж-Напока 2017 паралельні бруси
Юнацькі Олімпійські ігри
Золото Нанкін 2014 кінь
Золото Нанкін 2014 кільця
Золото Нанкін 2014 паралельні бруси
Срібло Нанкін 2014 абсолютна першість
Бронза Нанкін 2014 опорний стрибок

Микита Володимирович Нагорний (нар. 12 лютого 1997, Ростов-на-Дону, Росія) — російський гімнаст, Олімпійський чемпіон 2020, триразовий чемпіон світу 2019[1], восьмикратний чемпіон Європи (2015, 2016, 2018, 2019, 2021), срібний призер літніх Олімпійських ігор 2016 року. Заслужений майстер спорту Росії[2]. Путініст, публічно підтримав напад росії на Україну[3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Юніорські роки[ред. | ред. код]

2014 року на першості Росії серед юніорів Микита стає бронзовим призером у багатоборстві, що дозволило йому поїхати на юніорський чемпіонат Європи, де у складі збірної Росії він став срібним призером, а також виграв золото на опорному стрибку. Був обраний для поїздки на юнацькі олімпійські ігри в Нанкіні, де виграв три золоті, срібну та бронзову медалі.

Доросла кар'єра[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Росії 2015 року Микита виграв бронзу у складі команди Москви, розділив золото з Денисом Аблязіним у фіналах опорного стрибка та вільних вправ, а також став бронзовим призером у вправах на брусах та перекладині. Ці результати дозволили Микиті здобути путівку на чемпіонат Європи в Монпельє, де він виграв золоту медаль в опорному стрибку з результатом 15,099 бала.

29 травня 2016 року у Берні (Швейцарія) на чемпіонаті Європи 2016[4] Микита Нагорний став чемпіоном Європи у вільних вправах із сумою 15,566 бала, а також чемпіоном Європи у командному багатоборстві.

8 серпня 2016 року Микита Нагорний завоював у складі збірної Росії срібну медаль Олімпійських ігор 2016 у Ріо-де-Жанейро, виступивши у командному багатоборстві.

На чемпіонаті Європи 2017 року Микита Нагорний завоював бронзову медаль на брусах.

У 2018 році на чемпіонаті Європи 2018 здобув золоту медаль у командному багатоборстві. Цього ж року на чемпіонаті світу 2018 року Микита Нагорний став срібним призером у командному багатоборстві, а також посів третє місце в особистому багатоборстві.

На чемпіонаті Росії 2019 року в Пензі Нагорний став шестиразовим чемпіоном у всіх видах, крім вільних вправ, поступившись Дмитру Ланкіну.

На чемпіонаті Європи 2019 року Микита став першим в особистому багатоборстві, випередивши абсолютного чемпіона світу Артура Далалояна. Крім того, росіянин виграв золоту медаль континентальної першості у вправі на паралельних брусах.

Через кілька місяців Нагірний тріумфально виступив на чемпіонаті світу 2019 року в Штутгарті. Російський гімнаст піднявся на найвищий щабель п'єдесталу в особистому багатоборстві, зумівши випередити абсолютного чемпіона світу минулого року та товариша за командою Артура Далалояна, а також посів перше місце в опорному стрибку. Знаковим результатом стала перша за 28 років перемога чоловічої збірної Росії зі спортивної гімнастики у командному багатоборстві.

На чемпіонаті Європи 2021 російський гімнаст успішно захистив звання абсолютного чемпіона континенту. Наступного дня Микита виграв свою другу золоту медаль змагань у Базелі, здобувши перемогу у вільних вправах, а також став володарем срібних нагород у вправах на коні та кільцях. У багатоборстві продемонстрував новий технічний елемент — потрійне сальто зігнувшись назад. У вересні 2021 року Міжнародна федерація гімнастики назвала цей елемент на честь Микити Нагорного. Потрійне сальто тому зігнувшись стало третім елементом у чоловічій спортивній гімнастиці, якому технічний комітет надав вищу групу складності[5].

На Олімпіаді 2020 у Токіо (що проходила у 2021 році) Микита Нагорний завоював олімпійське золото у командному багатоборстві у складі збірної Олімпійського комітету Росії (ОКР/ROC). Цю нагороду команда з Росії виборола вперше за 25 років. В особистому багатоборстві спортсмен посів третє місце з результатом 88.031 бала, поступившись китайському гімнасту Сяо Жотену та японцю Дайкі Гашімото (88.065 та 88.465 бала відповідно). Також завоював ще одну олімпійську бронзову медаль на перекладині з результатом 14.533 бали.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Нагорний є путіністом. В грудні 2020 року очолив молодіжну військово-патріотичну мілітарну організацію «Юнармія». Після вторгнення Росії в Україну закликав підтримати російських воєнних[6]. Також очолив «Юнармію» на щорічному Параді Перемоги на Красній площі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народився в українській родині. Дід — футболіст, грав за «Ростсільмаш»[7].

У 2018 році одружився з призером Олімпійських ігор, чемпіонкою світу та Європи зі спортивної гімнастики Дар'ї Спірідонової[8]. Крім спортивної кар'єри, подружжя займається підприємницькою деятельностью[9].

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Ріо 2016 командна першість 2
Ріо 2016 абсолютна першість 28 (q)
Ріо 2016 опорний стрибок 5
Токіо 2020 командна першість 1
Токіо 2020 абсолютна першість 3
Токіо 2020 перекладина 3

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чемпионат мира по спортивной гимнастике - 2019. uniorsport.ru. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  2. Наградные приказы — Министерство спорта Российской Федерации. minsport.gov.ru. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2021.
  3. Додаток до Постанови Верховної Ради України «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до спортсменів із російської федерації, республіки білорусь та інших держав»
  4. Чемпионат Европы по спортивной гимнастике - 2016. uniorsport.ru. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  5. Международная федерация гимнастики назвала элемент в честь Нагорного. ТАСС. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  6. Russian Olympic Champion Gymnast Nikita Nagornyy Offers His Fans To Forward Their Gifts To The Russian Soldiers Invading Ukraine. WOGymnastika. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  7. Никита Нагорный: Дед говорит: стал бы футболистом, побеждал бы сейчас Роналду!. Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  8. Спортивная гимнастика. Призеры ОИ-2016 Нагорный и Спиридонова поженились. news.sportbox.ru (рос.). 18 грудня 2018. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  9. У гимнаста Нагорного больше 20 млн просмотров на ютубе, своя школа в Москве – а теперь еще и золото ЧМ. Sports.ru. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]