Глорія (жанр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Глорія (лат. Gloria, або Gloria in Excelsis Deo) - хвалебний християнський спів, що входить до складу меси Церков західного обряду.

Перший рядок гімну — «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!»[1] взятий із ангельської пісні, що пролунала під час поклоніння пастухів (Лк. 2:14).

У церквах східного обряду (православних а також грекокатолицьких) гімну «Gloria in Excelsis Deo» відповідає Велике славослов'я.

Історія[ред.ред. код]

Гімн виконувався на християнських богослужіннях із глибокої стародавності. Імовірно має грецьке походження. Згідно з Liber Pontificalis першим його увів до складу латинської літургії в 126 році папа Телесфор на різдвяному богослужіння, а папа Сіммах на початку VI століття зробив його обов'язковим елементом недільної меси. В апостольських постановах IV століття гімн названий «Ранковою молитвою», причому наведена форма гімну лише незначно відрізняється від сучасної. Текст «Глорії» також присутній в Олександрійському кодексі V століття і ряді інших документів тієї епохи.

До кінця XI століття встановилася традиція виконувати гімн також і на святкових богослужіннях. Спочатку "Слава в вишніх Богу" вимовлялася тільки єпископами, потім також і священиками, з XI століття в співі гімну став брати участь і прихід.

Богослужбове використання[ред.ред. код]

У месі Глорія виконується після «Kyrie» і передує колекті. «Gloria» звучить лише на недільних та святкових богослужіннях. Натомість в період Великого посту і Адвенту Глорія не виконується. У Великий четвер, Глорія виконується у супроводі органу і дзвона, після чого музичні інструменти й дзвони не використаються до богослужіння навечерия Пасхи, коли Глорія знову звучить під дзвін дзвонів. За рішенням Другого Ватиканського собору було впроваджено переклади Глорії на різні мови, що однак не виключає можливості виконання Глорії латинською мовою.

Текст[ред.ред. код]

Glória in excélsis Deo
et in terra pax homínibus bonae voluntátis.
Laudámus te,
benedícimus te,
adorámus te,
glorificámus te,
grátias ágimus tibi propter magnam glóriam tuam,
Dómine Deus, Rex cæléstis,
Deus Pater omnípotens.
Dómine Fili Unigénite, Iesu Christe,
Dómine Deus, Agnus Dei, Fílius Patris,
qui tollis peccáta mundi, miserére nobis;
qui tollis peccáta mundi, súscipe deprecatiónem nostram.
Qui sedes ad déxteram Patris, miserére nobis.
Quóniam tu solus Sanctus, tu solus Dóminus, tu solus Altíssimus,
Iesu Christe, cum Sancto Spíritu: in glória Dei Patris. Amen.[2]
Слава во вишніх Богу
і на землі мир людям доброї волі.
Прославляємо Тебе,
благословляємо Тебе,
поклоняємось Тобі,
величаємо Тебе.
Подяку Тобі складаємо, бо велика слава Твоя,
Господи Боже, Царю Небесний.
Боже, Отче Всемогутній,
Господи, Сину Єдинородний, Ісусе Христе,
Господи Боже, Агнче Божий, Сину Отця
що береш гріхи світу, помилуй нас;
що береш гріхи світу, прийми благання наші;
що сидиш праворуч Отця, помилуй нас.
Бо лише Ти - Святий, лише Ти - Господь, лише Ти - Всевишній, Ісусе Христе, зі Святим Духом у славі Бога Отця. Амінь.[1]

Глорія в музиці[ред.ред. код]

Сучасні дослідники нарахували більше 200 мелодій, на які покладено текст Глорії[3] місал вказує на різні мелодії Глорії в григоріанському хоралі.

Починаючи з епохи Відродження, до Глорії звертались багато композиторів, включаючи його у свої меси, зокрема Д. Палестрина, Орландо Лассо, Й.-С. Бах, Й. Гайдн, В.-А. Моцарт, Л. ван Бетховен. Як самостійні твори найбільш відомі "Глорія" Вівальді RV 589 та "Глорія" Пуленка.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Український переклад подано згідно з текстом Великого славослов'я українських церков, Чин 12 на сайті віртуальної бібліотеки
  2. Missale Romanum 2002, p. 510 (electronic text)
  3. Definitions for Medieval Christian Liturgy