Піт Мондріан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піт Мондріан
нід. Piet Mondriaan
Piet Mondrian 2.jpg
Піт Мондріан (1922)
Ім'я при народженні Пітер Корнеліс Мондріан
нід. Pieter Cornelis Mondriaan
Дата народження 7 березня 1872(1872-03-07)
Місце народження Амерсфорт, Нідерланди
Дата смерті 1 лютого 1944(1944-02-01) (71 рік)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Національність нідерландець
Навчання Академія мистецтв в Амстердамі
Напрямок авангардизм: абстракціонізм, неопластицизм
Твори див. тут

Піт Мондріан (нід. Piet Mondriaan; повне ім'я Пітер Корнеліс Мондріан (нід. Pieter Cornelis Mondriaan, МФА: [ˈpit ˈmɔndrijaːn]), від 1912 року — Mondrian; *7 березня 1872, Амерсфорт, Нідерланди1 лютого 1944, Нью-Йорк, США) — нідерландський художник, один із зачинателів і провідників абстракціонізму в світовому мистецтві

Мистецтво Мондріана багато в чому вплинуло на сучасні живопис, архітектуру та дизайн.

З життя і творчості[ред.ред. код]

Будинок у Амерсфорті, де народився Мондріан, нині музей

Пітер Корнеліс Мондріан народився 7 березня 1872 року в Амерсфорті поблизу Утрехта (Нідерланди). Він був другою дитиною в родині директора християнської початкової школи[1].

У 189297 роках[2] навчався у Державній академії мистецтв в Амстердамі (одна з попередниць Академії Рітвельда).

Починав Мондріан викладачем малювання у початковій школі. Ранні його роботи виконані в манері старих голландських майстрів («Лісовий струмок», 1888), хоча дедалі відчутнишим ставав вплив імпресіонізму. Популярність молодому художнику власне й принесли не академічні сюжети, а так звані «вечірні пейзажі». У сутінках, в променях західного сонця Голландія — її дюни, дерева, вітряки — постає в мондріанівських картинах цього етапу загадково-поетичною («Вечір на березі Гейна», 1906). Один з перших критиків творчості Мондріана зауважив, що його пейзажі «перевертають душу, чіпають до самих її глибинних закутків».

У 1911 році в Амстердамі Мондріан взяв участь у Міжнародній виставці сучасних художників, де були представлені також кубістичні твори Пабло Пікассо, Андре Дерена, Жоржа Брака. Познайомившись з роботами кубістів, Мондріан і сам почав експериментувати з формами, спрощувати їх. По-різному поєднуючи площини зображуваних предметів, він домагався враження структурної, ритмічної ясності («Пейзаж. Дерева», 1911/1912).

У 1912 році митець переїхав у Париж, де на знак початку нового життя остаточно змінив написання власного прізвища на «Мондріан». Роки Першої світової війни провів на батьківщині, активно продовжуючи писати. Поступово з його робіт зник навіть натяк на реальну форму. Композиції серії «Море» (1914) по суті вже були абстрактними. Враження від відблисків світла на морському плесі художник виразив механічним чергуванням горизонтальних і вертикальних штрихів, іноді хрестоподібно пересічних.

У 1915 році Мондріан зблизився з архітектором, скульптором і живописцем Тео ван Дусбургом, з яким у 1917 році став одним із засновників групи «Стиль» (нід. De Stijl) — об'єднання митців та архітекторів, куди входили архітектори Якоб Ауд, Герріт Рітвельд, скульптор Жорж Вантонгерло та інші митці. Метою групи «Стиль» було створення форм, очищених від усього випадкового і довільного. Архітектори відмовилися від замкнутої коробки будівлі і замінили її комплексом взаємопов'язаних обсягів. Свої теоретичні погляди «Стиль» прагнув поширити і на інші галузі мистецтва, пропонуючи скрізь і всюди наслідувати порядок, простоту і ясність.

У першому ж числі часопису «стилістів», названого за іменем артгрупи, Мондріан опублікував свою статтю «Неопластицизм в живописі» — так з'явився термін «неопластицизм». У цій та в інших теоретичних роботах (наприклад, в книзі «Мистецтво і життя. Нове мистецтво - нове життя», 1931) митець обстоював думку, що гармонію світу можна відобразити лише за допомогою прямокутних абстрактних композицій.

«Композиція червоного, жовтого, синього і чорного» (1930)

Цей нефігуративний напрямок Мондріан скрупульозно і послідовно розвивав у Франції, куди переїхав у 1919 році (і проживав до 1938 року). У його тогочасних, так званих «яскравих полотнах» насичені кольором гладкі площини укладаються в жорстку чорну сітку, що створює враження сяйва, мерехтіння кольору («Композиція червоного, жовтого, синього і чорного», 1930). Своїми кольоровими «ґратами» майстер оформив також інтер'єр власної паризької майстерні.

У 1930-х роках художник розривав або подвоював чорну лінію, прагнучи до різкіших контрастів. При цьому на відміну від «яскравих» робіт він обмежувався двома, а частіше одним кольором («Композиція з синім», 1937). Наприкінці десятиліття жив у Великобританії.

Весь цей час, попри увагу публіки до неопластичних робіт Мондріана та регулярну участь художника у виставках, засоби до існування йому давали акварельні натюрморти з квітами. Лише за 10 років практикування у абстракції ці полотна Мондріана почали знаходити попит у арт-покупців.

Однак справжнє матеріальне благополуччя, успіх і славу «найзнаменитішого іммігранта» Піту Мондріану пощастило здобути лише незадовго до смерті, за океаном — в Сполучених Штатах, куди митець перебрався в 1940 році. У 1942 році з успіхом пройшла його перша в житті персональна виставка.

В американський період своєї творчості Мондріан працював над обсяжними композиціми, у яких спробував пристосувати принципи неопластицизму для передачі динамічних ефектів («Нью-Йорк-сіті», 1941/42; «Бродвей бугі-вугі», 1942 р.), «Перемога бугі-вугі», 1943). Тепер лінії, ніби підкоряюючись ритмам джазу і бугі-вугі, дробляться маленькими кольоровими квадратиками, чорна сітка вже не була обов'язковою.

Оформлення нью-йоркської студії Мондріана, в якій він пропрацював лише декілька місяців, і яке було ретельно відтворено його друзями і послідовниками на фото-і кіноплівці, стало наче останньою роботою майстра, цей «Стінопис» демонструвався потому на виставках у Нью-Йорку, Лондоні, Токіо, Сан-Паулу, Берліні.

Піт Мондріан помер 1 лютого 1944 року від запалення легенів.

Перелік робіт[ред.ред. код]

(перелік є неповним)

  • Molen Mill (1908)
  • Avond (1908)
  • Chrysanthemum (1908)
  • Windmill by the Water (1908)
  • Landscape (1909)
  • The Red Tree (19091910)
  • Amaryllis (1910)
  • Evolution (19101911)
  • The Red Mill (19101911)
  • Gray Tree (1911)
  • Horizontal Tree (1911)
  • Still Life with Ginger Pot I (1911)
  • Still Life with Ginger Pot II (1912)
  • Apple Tree in Bloom (1912)
  • Trees (19121913)
  • Scaffoldings (19121914)
  • Composition No. II; Composition in Line and Color (1913)
  • Ocean 5 (1915)
  • Composition III with Color Planes (1917)
  • Composition with Color Planes and Gray Lines 1 (1918)
  • Composition with Gray and Light Brown (1918)
  • Composition with Grid VII (1919)
  • Composition: Checkerboard, Dark Colors (1919)
  • Composition A: Composition with Black, Red, Gray, Yellow, and Blue (1920)
  • Composition with Black, Red, Gray, Yellow, and Blue (1920)
  • Tableau I (1921)
  • Lozenge Composition with Yellow, Black, Blue, Red, and Gray (1921)
  • Composition with Large Blue Plane, Red, Black, Yellow, and Gray (1921)
  • Composition with Red, Yellow and Blue (1921)
  • Composition with Blue, Yellow, Black, and Red (1922)
  • Composition #2 (1922)
  • Lozenge Composition with Red, Black, Blue, and Yellow (1925)
  • Lozenge Composition with Red, Gray, Blue, Yellow, and Black (1925)
  • Composition with Red, Yellow and Blue (1927)
  • Fox Trot; Lozenge Composition with Three Black Lines (1929)
  • Composition with Yellow Patch (1930)
  • Composition with Yellow (1930)
  • Composition with Blue and Yellow (1932)
  • Composition No. III Blanc-Jaune (19351942)
  • Rhythm of Straight Lines (19351942)
  • Rhythm of Black Lines painting) (19351942)
  • Composition blanc, rouge et jaune or Composition in White, Black and Red (1936)
  • Vertical Composition with Blue and White (1936)
  • Abstraction (19371942)
  • Composition No. 8 (19391942)
  • Painting #9 (19391942)
  • Composition No. 10 (19391942)
  • New York City I (1942)
  • Broadway Boogie-Woogie (19421943)
  • Place de la Concorde (1943)
  • Victory Boogie-Woogie (19431944)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Deicher, Susanne (1995). Piet Mondrian, 1872–1944: Structures in Space. Cologne: Benedikt Taschen. ISBN 3-8228-8885-0. — с. 93 (фр.)
  2. Мондріан Піт // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 7. — Київ, 1982. — с. 107

Джерела, посилання, література[ред.ред. код]