Сан-Марко (космодром)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Платформа для запуску з ракетою Скаут на стартовому столі

Сан-Марко (Космічний центр Луїджі Брольи, італ. Centro Spaziale Luigi Broglio) — італійський морський космодром.

Перший «космодром на воді». Складався з двох переобладнаних нафтових платформ («Сан-Марко» і «Санта-Рита») і двох суден матеріально-технічного забезпечення. Платформи було встановлено поблизу узбережжя Кенії. Використовувався для запусків американських ракет «Скаут». Перебував в експлуатації з березня 1964 по березень 1988.

Історія[ред.ред. код]

Платформа Сан-Марко є колишньою нафтовою платформою, розташована неподалік від Кенії за 32 км від міста Малінді. Розташування близько до екватора є енергетично найвигіднішим для ракетних пусків). Керування запуском здійснювалось з платформи Санта-Ріта, іншої колишньої нафтової платформи розташованої на південний схід від платформи Сан-Марко, і є ще менша платформа Санта-Ріта II, на якій розміщений радар. Наземна станція розташована на мисі й утворює первинний осередок телеметричного центру.

Італійська програма космічних досліджень почалася в 1959 році зі створення CRA (Centro Ricerche Aerospaziali) в Римському університеті. Три роки по тому, 7 вересня 1962 року, університет підписав меморандум про взаєморозуміння з НАСА про співробітництво в програмі космічних досліджень імені Сан-Марко (Святого Марка). Італійська стартова команда пройшла підготовку NASA, й спочатку 16 грудня 1964 року самостійно запустила ракету з острова Воллопс під контролем НАСА.

Проект Сан-Марко був зосереджений на запуску наукових супутників ракетою Scout з мобільної платформи, що жорстко зафіксована поряд з екватором.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]