Святий Лонгин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Л. Берніні — статуя святого Лонгина у Базиліці святого Петра у Римі

Святий Лонгин, Сотник Лонгин — згідно з християнськими переказами, римський воїн, сотник (центуріон), який пронизав списом бік розіп'ятого Ісуса Христа. Ім'я Лонгін імовірно походить від латинізованого грецького слова грец. λόγχη — спис.

Православна церква вшановує Лонгина як мученика і здійснює його пам'ять 16 жовтня за юліанським календарем (29 жовтня за новим стилем). Католицька церква робить його пам'ять 15 березня.

Одна з прибудов Храму Гробу Господнього в Єрусалимі присвячена святому Лонгину.

Новий Заповіт[ред.ред. код]

У Новому Завіті епізод пронизання тіла Христа списом міститься тільки у Євангелії від Івана:

Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. що це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. (Ів. 19:31-37)

Переказ[ред.ред. код]

Церковний переказ повідомляє, що Лонгин, крім того, що був у складі сторожі при Хресті, охороняв і Гріб Господній і був свідком Воскресіння Ісуса Христа. Після цього він і інші воїни ввірували в Христа й відмовилися лжесвідчити про те, що тіло Христа викрали його учні.

За переказом, римський сотник Гай Касій Лонгин страждав катарактою. Під час страти Христа кров бризнула йому в очі, і Касій зцілився. Із цього моменту він сам став християнським подвижником. Як християнський великомученик він захищає всіх, хто страждає очними хворобами.

Лонгин відправився із проповіддю на свою батьківщину, у Каппадокію (разом із ним пішли й два інших воїни). Непевний переказ повідомляє, що Пілат, за переконанням іудейських старійшин, направив у Каппадокію воїнів із метою вбити Лонгина і його сподвижників. Посланий загін прибув у рідне селище Лонгина; колишній сотник сам вийшов назустріч воїнам і привів їх у свій будинок. За трапезою воїни розказали про ціль свого прибуття, не знаючи, що хазяїн будинку — та людина, яку вони шукають. Тоді Лонгин і його сподвижники назвали себе й просили здивованих воїнів, не бентежачись, виконати свій борг військової покори. Воїни хотіли відпустити святих і навіть радили їм утікати, але сподвижники відмовилися це зробити, виявивши тверду волю прийняти страждання за Христа. Вони були обезголовлені, тіла похоронили в рідному селищі Лонгина, а голови надіслали Пілатові, що розпорядився кинути їх на смітник (знову ж таки, достовірних доказів цьому немає). Голови мучеників набула сліпа жінка (що зцілилася від дотику до них), що погребла їх у Каппадокії.

У літературі[ред.ред. код]

Письменниця Анастасія Нових у книзі «Сенсей-IV. Споконвічний Шамбали» зазначає, що, насправді, Ісус був ще живий, коли за наказом Понтія Пилата Лонгин інсцеював його смерть, проткнувши того списом між п’ятим і шостим ребром, не задівши ні одного життєво важливого органу. А потім Ісуса зняли з хреста і декілька днів лікували у печері, пізніше перенесли у безпечне місце. Тобто, Ісус не помирав, воскресіння також не було. Пілат забезпечив його немалими коштами, і він відправився на Схід.

Див. також[ред.ред. код]

Спис Лонгіна

Посилання[ред.ред. код]