Соу-сеп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соу-сеп
Соу-сеп
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Магноліїди (Magnoliids)
Порядок: Магнолієцвіті (Magnoliales)
Родина: Annonaceae
Рід: Annona
Вид:
Соу-сеп (A. muricata)
Біноміальна назва
Annona muricata

Соу-сеп (Саусеп, Сметанне яблуко), Soursop, Soursap, Guanábana (гуанабана), Graviola, Sirsak, Zuurzak, Coração-da-Índia, Guyabano або Corossol (Annona muricata; syn. Annona sericea Дунал в Коррейя, M. P., (1984), Annona macrocarpa Wercklé, A. bonplandiana H.B. & K., A. cearensis Barb.Rodr., Guanabanus muricatus (L.) M.Gómez in Rain-tree) — вічнозелене дерево із широким зеленим листям, росте на Карибах, в Центральній і Південній Америці, від півночі Бразилії до Вест-Індії.

Соу-сеп пристосований до клімату із високою вологістю і теплими зимами, температури нижче 5 °C викликають опадання листя, а температура нижче 3 °C може бути фатальною.

Смак можна порівняти зі смаком суниці й ананасу, змішаних разом в соку. Соу-сеп частіше вживають у вигляді соку, ніж сам плід.

Вирощування і використання[ред. | ред. код]

Фрукти досягають комерційної зрілості при рості до 20-30 см в діаметрі, зеленого кольору, масою до 2.5 кг.

Поза зоною свого природного росту, існує обмежене виробництво, але не північніше півдня Флориди. Також вирощується в південно-східній Азії.

Всередині біла м'якоть і чорне насіння. М'якоть використовують у виробництві морозива, шербетів та кремів, сиропів, цукерок, тортів, желе і варення.

Містить фруктозу. У фрукті також міститься велика кількість вітамін С, вітамін B1, та вітамін B2. Сам фрукт, насіння і листя мають застосування в народній медицині в районах вирощування рослини.

Виробники чаю знайшли не менш корисне застосування саусепу — великолистий чорний або зелений чай просочують соком цього екзотичного фрукта, що надає чаю неповторний аромат і смак.

Вплив на здоров'я[ред. | ред. код]

Наявні дослідження, які вказують на можливий вплив антоціанів, які знаходяться в кісточках рослини, на розвиток нейродегенеративних захворювань в тому числі і хвороби Паркінсона.[1][2]. Проте цей ефект не до кінця доведений і потрібні наступні дослідження[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lannuzel, A; et al. (6th October 2003). The mitochondrial complex i inhibitor annonacin is toxic to mesencephalic dopaminergic neurons by impairment of energy metabolism. Neuroscience (International Brain Research Organization). 121 (2): 287–296.  {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  2. Champy, Pierre; Melot, Alice; Guérineau Eng, Vincent; Gleye, Christophe; Fall, Djibril; Höglinger, Gunter U.; Ruberg, Merle; Lannuzel, Annie; Laprévote, Olivier; Laurens, Alain; Hocquemiller, Reynald (2005). Quantification of acetogenins in Annona muricata linked to atypical parkinsonism in guadeloupe. Movement Disorders. 20 (12): 1629–1633. doi:10.1002/mds.20632. ISSN 0885-3185. 
  3. Avis de l'Agence française de sécurité sanitaire des aliments relatif aux risques liés à la consommation de corossol et de ses préparations (pdf). Agence française de sécurité sanitaire des aliments. 28 квітня 2010. Процитовано August 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]