Соу-сеп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Соу-сеп
Соу-сеп
Соу-сеп
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Магнолііди (Magnoliids)
Порядок: Магнолієцвіті (Magnoliales)
Родина: Аннонові (Annonaceae)
Рід: Аннона (Annona)
Вид: Соу-сеп
Біноміальна назва
Annona muricata
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Annona muricata
ITIS logo.jpg ITIS: 18098
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13337
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Annona muricata

Соу-сеп (Саусеп, Сметанне яблуко), Soursop, Soursap, Guanábana, Graviola, Sirsak, Zuurzak, Coração-da-Índia, Guyabano або Corossol (Annona muricata; syn. Annona sericea Дунал в Коррейя, M. P., (1984), Annona macrocarpa Wercklé, A. bonplandiana H.B. & K., A. cearensis Barb.Rodr., Guanabanus muricatus (L.) M.Gómez in Rain-tree) — вічнозелене дерево із широким зеленим листям, росте на Карибах, в Центральній і Південній Америці, від півночі Бразилії до Вест-Індії.

Соу-сеп пристосований до клімату із високою вологістю і теплими зимами, температури нижче 5 °C викликають опадання листя, а температура нижче 3 °C може бути фатальною.

Смак можна порівняти із смаком суниць та ананасу змішаних разом в соці. Соу-сеп частіше вживають у вигляді соку, ніж сам плід.

Вирощування і використання[ред.ред. код]

Фрукти досягають комерційної зрілості при рості до 20-30 см в діаметрі, зеленого кольору, масою до 2.5 кг.

Поза зоною свого природного росту, існує обмежене виробництво, але не північніше півдня Флориди. Також вирощується в південно-східній Азії.

Всередині біла м'якоть і чорне насіння. М'якоть використовують у виробництві морозива, шербетів та кремів, сиропів, цукерок, тортів, желе і варення.

Містить фруктозу. У фрукті також міститься велика кількість вітамін С, вітамін B1, та вітамін B2. Сам фрукт, насіння і листя мають застосування в народній медицині в районах вирощування рослини.

Виробники чаю знайшли не менш корисне застосування саусепу — крупнолистовий чорний або зелений чай просочують соком цього екзотичного фрукта, що надає чаю неповторний аромат і смак.

Вплив на здоров'я[ред.ред. код]

Наявні дослідження, які вказують на можливий вплив антоціанів, які знаходяться в кісточках рослини, на розвиток нейродегенеративних захворювань в тому числі і хвороби Паркінсона.[1][2]. Проте цей ефект не до кінця доведений і потрібні наступні дослідження[3].

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lannuzel, A; et al. (6th October 2003). «The mitochondrial complex i inhibitor annonacin is toxic to mesencephalic dopaminergic neurons by impairment of energy metabolism». Neuroscience 121 (2) (International Brain Research Organization). с. 287–296. 
  2. Champy, Pierre; Melot, Alice; Guérineau Eng, Vincent; Gleye, Christophe; Fall, Djibril; Höglinger, Gunter U.; Ruberg, Merle; Lannuzel, Annie; Laprévote, Olivier; Laurens, Alain; Hocquemiller, Reynald (2005). «Quantification of acetogenins in Annona muricata linked to atypical parkinsonism in guadeloupe». Movement Disorders 20 (12). с. 1629–1633. doi:10.1002/mds.20632. ISSN 0885-3185. 
  3. «Avis de l'Agence française de sécurité sanitaire des aliments relatif aux risques liés à la consommation de corossol et de ses préparations» (pdf). Agence française de sécurité sanitaire des aliments. 28 April 2010. Процитовано August 2013. 

Посилання[ред.ред. код]