Збройні сили Угорщини
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Тарас Самборський (внесок, журнали) о 11:47 UTC (5126489 хвилин тому). |
Шаблон:Військовий підрозділ Збройні сили Угорщини (скор. ЗС Угорщини, угор. Magyar Honvédség) — сукупність військ Угорщини.
Чисельність
До складу ЗС Угорщини входить 19 тисяч солдат та 12 тисяч резерву. В 1989 році армія налічувала понад 130 тисяч чоловік[1].
Історія
Участь в Другій світовій
Сухопутні війська
На озброєнні Сухопутних військ Угорщини в період Другої світової перебували такі машини: легкі танки 38.M «Toldi» I, 38.M «Toldi» II, 43.M «Toldi» III[2], середні танки 40M Turán I, 41M Turán II[3], важкі танки 44M «Тош» (44M Tas)[4], САУ 40M «Zrínyi» ІІ, 60[5] ЗСУ 40M «Nimród»[6], легкі бронеавтомобілі 39M Csaba (40M Csaba)[7].
 |
 |
 |
 |
«Toldi» II
|
«Туран II»
|
«Nimród»
|
Членство в НАТО
.jpg)
Щоб виконати вимоги та стандарти НАТО, Угорщина була змушена збільшити свій оборонний бюджет на 15%. У 2003 році був скасований призов, і вже до кінця наступного року військові частини на 100% комплектувалися військовослужбовцями за контрактом. Починаючи з 2004 року, завдяки прийнятим в країні процедурам оборонного планування, починаючи з 2004 року, парламент Угорщини отримав змогу щорічно коригувати хід будівництва Збройних сил[1].
ЗС Угорщини взяли участь у створенні італійсько-словенсько-угорської та «Вишеградської» батальйонних тактичних груп. Угорщина — учасник міжнародних операцій ЄС у Боснії і Герцеговині та Косово. Також країна долучається до роботи Європейської оборонної агенції. Влада Угорщини висунула плани про створення на території країни радіолокаційних станцій великого радіусу дії AN/FPS-117, що мало б забезпечити об'єднання системи контролю повітряного простору Угорщини до Об'єднаної системи ППО НАТО[1].
На угорському військовому аеродромі в місті Папа була створена головна база військово-транспортної авіації НАТО в Центрально-Східній Європі, що реалізовано в рамках проекту стратегічних авіаційних перевезень — NSAC (NATO Strategic Airlift Capability). Аеродром Будапешту став пунктом базування літаків дальнього радіолокаційного виявлення системи «AWACS» НАТО. На сьогодні літаки Е-3А регулярно патрулюють повітряний простір Угорщини, інших районів Центрально-Східної Європи, Чорного моря та Туреччини[1].
У 2013 році Литва, Латвія й Естонія домовилися з Угорщиною про військову співпрацю. Чотири винищувачі Військово-повітряних сил Угорщини типу «Ґріпен» у співпраці з іншими літаками НАТО з 2015 року патрулюватимуть повітряні кордони цих країн. Угорські літаки по черзі чотири рази на місяць базуватимуться на одному з військових аеродромів Литви до 2018 року[8].
Миротворча діяльність
34-й батальйон спеціального призначення «Bercsеnyi Lаszlо» до 2006 року в якості роти легкої піхоти діяв у Афганістані, дислокуючись у Кабулі. Також він займався підготовкою іракських сил безпеки. Його військовослужбовці спільно з іншими підрозділами склали чергову ротацію угорського контингенту в Афганістані у 2008 році[1].
Розвідувальний батальйон з 1997 року брав участь в міжнародних місіях («IFOR», «SFOR», «KFOR» та «MFOR»). У 2003 році він розгорнув одну з розвідрот в Іраку, щоб забезпечити безпеку угорського контингенту.
У 2004-му — інша рота в якості підрозділу легкої піхоти була направлена до Афганістану. У 2006-му — «Bornemissza Gergely» був розгорнутий у Сараєво. У грудні 2013 року полковник Тамас Сандор очолив на найближчі 6 місяців тактичну групу спеціальних операцій (Тhe Special Operations Task Force), що діє в північних провінціях Афганістану. До зони відповідальності групи належить територія близько 18 тисяч км². Чисельність зазначеної «Тhe Special Operations Task Force» включає близько 250 військовослужбовців спеціального призначення з Естонії, Угорщини, Словенії, Румунії та Сполучених Штатів[1].
Керівництво
Склад Збройних сил
Сухопутні війська
СВ Угорщини мають на озброєнні 30 танків Т-72, 380 БТР-80, 24 бойові розвідувальні машини, 18 152-мм гармат Д-20, 50 82-мм мінометів, 30 ПТРК «Фагот» та 100 ПТРК «Конкурс»[1].
Підрозділи Збройних сил Угорщини в Афганістані наприкінці 2010-початку 2011 років отримали від США 19 броньованих машин «MaxxPro», які забезпечують підвищений рівень захисту від мін. Обслуговування та ремонт ББМ в Афганістані забезпечуватимуть безкоштовно підрозділи ЗС США, а оплату пального — Угорщина. Кілька бронемашин MRAP обладнані встановленими на башті 7,62-мм кулеметами. Деякі ББМ планувалося озброїти 12,7-мм кулеметами «Браунінг» М2. У липні 2009 року МО Угорщини з компанією «Форс протекшн» домовилося про постачання трьох броньованих машин «Кугуар» класу MRAP вартістю 1,3 млн доларів для підрозділів саперів[1].
 |
.jpg) |
 |
 |
Військово-повітряні сили
Тактична авіація з грудня 2007 року озброєна 14[8] сучасними шведськими винищувачами JAS-39 «Gripen», якими замінили радянські МіГ-29. У ВПС Угорщини були плани збільшити кількість JAS-39 приблизно до 70 одиниць, але вони поки що не реалізовані[1].
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к ЗБРОЙНІ СИЛИ УГОРЩИНИ: ВІД ВАРШАВСЬКОГО ДОГОВОРУ ДО ЧЛЕНСТВА В НАТО(укр.) — Переглянуто: 15 серпня 2014
- ↑ Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Легкий танк «Толди»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
- ↑ Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Средний танк «Туран»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
- ↑ Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Тяжелый танк «Тош»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
- ↑ Hungary's Zrinyi self propelled gun(англ.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
- ↑ Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Самоходная установка «Нимрод»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
- ↑ Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Бронеавтомобиль «Чабо»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
- ↑ а б Літаки ВПС Угорщини охоронятимуть кордони країн Балтії(укр.) — Переглянуто: 15 серпня 2014
| |||||||||
