Saab JAS 39 Gripen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Saab JAS 39 Gripen
JAS 39 південноафриканських військово-повітряних сил
JAS 39 південноафриканських військово-повітряних сил
Тип багатоцільовий винищувач
Виробник Saab Group
Перший політ 9 грудня 1988
Початок експлуатації 1 листопада 1997
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Швеція ВПС Швеції
Інші експлуатанти Чехія ВПС Чехії
Угорщина ВПС Угорщини
ВПС ПАР
ВПС Таїланду
Роки виробництва з 1993
Одиниць вироблено 248 (станом на 2013 рік)
Вартість одиниці $60 млн[1]
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Сааб JAS 39 «Гріпен» (швед. Saab JAS 39 Gripen, Gripen — грифон) — шведський багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений і виробляється компанією Saab.

Роботи над проектом розпочалися у 1979 році, а у 1988-у літак уперше здійнявся в повітря. 1 листопада 1997 року JAS 39 був офіційно прийнятий на озброєння шведських військово-повітряних сил. Винищувач експортувався до Чехії, Угорщини, Південно-Африканської Республіки і Таїланду, також рішення придбати JAS 39 прийняла Бразилія.

Шведські "Гріпени" приймали участь у міжнародній військовій операції в Лівії, під час якої патрулювали повітряний простір та вели розвідку.

Історія створення[ред.ред. код]

Концепція:[ред.ред. код]

Багатоцільовий винищувач Gripen створювався починаючи з середини 1980-х років для оборони своєї країни — Швеція раніше інших країн відчула потребу у винищувачі нового покоління, створеному на якісно новому рівні, який міг би одночасно бути винищувач-перехоплювачем, розвідником і ударним літаком. У концепції винищувача спочатку закладалася гнучкість: новий винищувач повинен був мати можливість діяти з погано підготовлених аеродромів і мати укорочений зліт, бути зручним і простим в обслуговуванні, володіти високим часом напрацювання елементів на відмову і максимально оптимізованим для ведення бойових дій в умовах Швеції.

Початок:[ред.ред. код]

Фінансування зі створення винищувача почалося в 1980 році, тактико-технічні вимоги затверджені у 1981 році, і в 1982 році уряд Швеції ухвалив рішення розгорнути повномасштабну програму створення винищувача під назвою JAS-39. У 1985 році почалися випробування двигуна, 26 квітня 1987 відбулася викочування першого дослідного винищувача «39-1», і 9 грудня 1988 Gripen вперше піднявся в повітря.

Льотні випробування:[ред.ред. код]

Перший льотний прототип «39-1» був загублений при посадці в 1989 р., другий прототип «39-2» піднявся в повітря в 1990 р., в цьому ж році почалися випробування прототипів «39-4» і «39-3» і в 1991 році злетів останній прототип дослідної серії. У 1992 р. в повітря піднявся перший серійний JAS-39А із заводським номером 39101, також включився у випробування. Всі НДДКР за програмою були завершені наприкінці 1996 р — до цього часу шість машин, що були залучені у випробуваннях, виконали понад 1800 польотів, отримавши наліт 2300 годин.

Конструкція[ред.ред. код]

Літак виконаний за аеродинамічною схемою «Качка» зі середньорозташованим трикутним крилом, планер літака створений з урахуванням зниження помітності радіолокації і має один двоконтурний турбореактивний двигун Volvo Aero RM-12, розроблений на базі General Electric F404.

Модернізація[ред.ред. код]

Модернізований двомісний JAS-39D Gripen

Винищувач Gripen був розроблений компанією Saab наприкінці 1980-х років і в 1996 р. прийнятий на озброєння у Швеції. У загальній складності на озброєнні країни перебувають близько 200 літаків Gripen різних модифікацій. У 2007—2008 рр.. близько 30 літаків версії A (одномісний) і B (двомісний) пройшли модернізацію до модифікації C і D відповідно.

ВПС Швеції в березні 2011 р. в рамках програми розвитку військової авіації до 2020 р. звернулося з пропозицією до уряду країни виділити $ 5 млрд на модернізацію ста багатоцільових винищувачів JAS 39 Gripen до версії E і F. Приводом для початку модернізації є результати порівняльних випробуваннях винищувачів Gripen, Rafale і Eurofighter Typhoon. За результатами тестів шведський літак отримав оцінку «незадовільно», не впоравшись належним чином ні з одним із завдань[2].

В ході модернізації планується замінити ключові елементи бортової електроніки літаків, датчики і радари. Таким чином, ВПС розраховують продовжити термін служби наявних винищувачів версії C і D щонайменше до 2040 р. В даний час, за інформацією, Saab займається розробкою близько 20 можливих модифікацій модернізованої версії Gripen.

Модернізація винищувачів є найвигіднішою альтернативою розробці нового покоління Gripen. Програму модернізації флоту Gripen версії C і D військово-повітряні сили мають намір провести поетапно протягом п'яти-десяти років[3].

Експлуатація[ред.ред. код]

Швеція[ред.ред. код]

Чехія[ред.ред. код]

Коли у 1999 році Чехія вступила до НАТО, основу її бойової авіації складали застарілі радянські винищувачі МіГ-21. Через це уже наступного року уряд почав активно шукати їм заміну: серед претендентів розглядалися F-16, F/A-18, Mirage 2000, Typhoon і JAS-39. Однією із ключових вимог до виробників була офсетна угода у розмірі не менше 150% від вартості контракту.[4] Найбільш вигідну угоду запропонувала компанія Saab, завдяки чому "Гріпен" і переміг в конкурсі.[5] Хоча переможець був визначений ще у грудні 2001 року, через парламентські вибори в Чехії контракт був заключений лише 14 червня 2004-го.[6][7] За його умовами чехи брали в лізинг 12 JAS-39С та 2 JAS-39D терміном на 10 років. Перед початком поставок літаки були дороблені під стандарти НАТО, так як до цього експлуатувалися шведськими військово-повітряними силами. Загальна вартість угоди склала 780 млн.[7]

Перші шість "Гріпенів" були передані Чехії 18 квітня 2005 року.[8] Коли термін дії першого контракту спливав, сторони почали переговори про укладання нової угоди. В результаті, 16 березня 2014-го Чехія підписала контракт з компанією Saab на продовження експлуатації 14 JAS 39 до 2027 року.[9]

Угорщина[ред.ред. код]

У 1999 році Угорщина вступила до НАТО, але її винищувальна авіація, що складалася з придбаних у Росії винищувачів МіГ-29 виявилася несумісною із стандартами Альянсу. Тому угорський уряд почав відразу шукати вихід із ситуації. Розглядалася різні варіанти, у тому числі придбання вживаних літаків західного виробництва та модернізація МіГ-29 до стандартів НАТО. Протягом 2001 року угорці отримала пропозиції від Бельгії, Ізраїлю, США, Туреччини та Швеції.[10] Спочатку угорський уряд цікавився закупкою винищувачів F-16, але в кінцевому рахунку зробив вибір на користь JAS 39. За умовами контракту, підписаного в 2 лютого 2003-го, Угорщина брала в лізинг 14 "Гріпенів" терміном на 10 років.[11] Також контракт передбачав офсетну угоду в розмірі 110% від суми контракту.[12]

Поставки замовлених літаків тривали до грудня 2007 року. Спочатку Угорщина отримала "Гріпени" модифікації A/B, а вже під час експлуатації вони були модернізовані до рівня C/D. За контрактом, угорці мали право викупити JAS 39 в кінці терміну оренди, але 30 січня 2012-го вони продовжили лізинг літаків до 2026 року.[13]

Південно-Африканська Республіка[ред.ред. код]

ПАР замовив 26 JAS 39 ще у 1999 році, але перші літаки отримав тільки у квітні 2008-го.[14][15] Поставки "Гріпенів" тривали до вересня 2012-го.[16] Крім того компанія Saab розглядала можливість створення на південноафриканській авіабазі Оверберг спеціалізованої льотної школи для JAS 39. Але місцева влада не висловила достатньої підтримки цим намірам і вони були згорнуті, а сама школа найбільш вірогідно буде побудована в Таїланді.

Протягом деякого часу технічне обслуговування південноафриканських "Гріпенів" було покладене на місцеві компанії, що викликало занепокоєння у виробника.[17] Але в грудні 2013 року уряд ПАР все ж уклав відповідний контракт з компанією Saab.

У березні 2013-го міністр оборони ПАР заявила, що через недостатнє фінансування майже половина JAS 39 будуть відправлені на склади зберігання.[18] Але у вересні того ж року від цих намірів відмовились, а замість відправлення частини "Гріпенів" на склад, вирішили почергово експлуатувати усіх літаки.

Таїланд[ред.ред. код]

JAS 39C Королівських військово-повітряних сил Таїланду

Рішення придбати JAS 39 було прийняте у 2007 році, при цьому літак мав замінити застарілі винищувачі американського виробництва F-5 Tiger II.[19] Перше замовлення на два JAS 39С та чотири JAS 39D було виконане у лютому 2008 року, поставки літаків розпочалися на початку 2011-го.[20] Ще до отримання винищувачів першої партії, Таїланд у листопаді 2010-го замовив додатково 6 JAS 39С.[21] До вересня 2013 року всі 12 законтрактованих літаків були передані замовнику.[22] Тоді же командуючий військово-повітряних сил Таїланду заявив, що його країна розглядає можливість придбання ще шести JAS 39.[23]

Потенційні користувачі[ред.ред. код]

Бразилія[ред.ред. код]

18 грудня 2013 року завершився основний етап тендера F-X2 рішенням президента Бразилії Ділми Руссефф (Dilma Rousseff) вибрати винищувач Gripen-NG шведської компанії Saab. Конкурс стартував ще в 1998 році.

Попри спекуляції ЗМІ, обидва конкуренти — французький Rafale й американський F-18 Super Hornet, програли тендер. Перший був відхилений через високу вартість покупки і технічного обслуговування, другий став жертвою шпигунського скандалу, пов'язаного з діяльністю Агенства національної безпеки США.

Контракт передбачає закупку 36 винищувачів «Ґріпен» на суму близько 4 млрд дол США, передбачена передача технологій і «прогресивна націоналізація» випуску літаків в Бразилії.

Рішення було прийнято після детального технічного огляду, виконаного Координаційним комітетом вибору бойових літаків (Copac - Comissão Coordenadora do Programa Aeronave de Combate) для військово-повітряних сил країни. «Сааб» запропонував найнижчу ціну, а також кращі умови по передачі технологій і матеріально-технічного обслуговування.

Міністр оборони заявив, що переговори з «Сааб» займуть ще 10-12 місяців, підписання контракту очікується наприкінці 2014 року і через 48 місяців перший «Ґріпен» надійде ВПС країни. Контракт також буде корисний для національної авіабудівної компанії Embraer і розвитку всієї оборонної промисловості країни. Ці літаки стоятимуть на озброєнні протягом 30 років.

Командувач ВПС генерал Юніті Сайто (Juniti Saito):

« Прототип Gripen NG вже налітав 300 годин. Ми маємо намір спільно зі Швецією побудувати завод по їх випуску, щоб мати 100%-ву інтелектуальну власність на винищувач  »


Провалені заявки[ред.ред. код]

Швейцарія[ред.ред. код]

27 вересня 2013 року Федеральний парламент Швейцарії остаточно проголосував за придбання 22 винищувачів Gripen шведського виробництва на суму 3,126 млрд франків. За придбання проголосували 119 депутатів Національної Ради з яких 71 проти і 4 утрималися, в Державній Раді 25 проголосували за купівлю і 17 виразились проти. Опозиція заявила, що буде вимагати референдуму за анулювання цього рішення. Їй вдалося добитися проведення референдуму 18 травня 2014 року, на якому 53,4% виборців проголосували проти придбання винищувача.[24]

Модифікації[ред.ред. код]

  • JAS 39A — перша серійна.
  • JAS 39B — двомісна.
  • JAS 39C — модернізована.
  • JAS 39D — двомісна модернізована.
  • Gripen NG/IN (Next Generation/India): версія з новим двигуном (F414G)
  • JAS 39E/F — дві версії виробництва Gripen NG. Одномісна JAS 39E і двомісна JAS 39F.
  • JAS 39X — експортна, під стандарт літаків НАТО.

На озброєнні[ред.ред. код]

Країни-оператори JAS-39D Gripen
   Країни, які мають на озброєнні JAS-39
   Країни, які планують придбати JAS-39

ПАР ПАР

Угорщина Угорщина

Швеція Швеція

  • Військово-повітряні сили Швеції — 134 JAS 39 Gripen (50 JAS 39As, 13 JAS 39B, 60 JAS 39C і 11 JAS 39D) станом на січень 2013 року, але тільки 100 із них експлуатуються, у той час як інші перебувають на складах зберігання.[27][28]
    • Авіаційне крило "Скараборг" (F 7 Såtenäs)
    • Авіаційне крило "Блекінге" (F 17 Kallinge)
    • Авіаціне крило "Норрботтен" (F 21 Luleå)

Велика Британія Велика Британія

Тактико-технічні характеристики (JAS 39C/D Gripen)[ред.ред. код]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Екіпаж: 1 (JAS 39D —2 )
  • Довжина: 14,1 м (у JAS 39D — 14,8 м)
  • Розмах крил: 8,4 м
  • Висота: 4,5 м
  • Площа крила: 30,3 м
  • Маса порожнього: 6800 кг
  • Нормальна злітна вага: 8500 кг
  • Максимальна злітна вага: 14000 кг
  • Маса палива: 3360 кг (у внутрішніх баках)
  • Силова установка: ТРДДФ Volvo RM12
  • Тяга:

Льотні характеристики[ред.ред. код]

  • Максимальна швидкість:
    • На великій висоті: 2130 км/год
    • На рівні моря: 1225 км/год
  • Дальність польоту: 3200 км (з ППБ)
  • Бойовий радіус дії: 800 км
  • Практична стеля: 15240 м
  • Навантаження на крило: 283 кг/м²
  • Тягооснащеність: 0,97
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9/-4

Озброєння[ред.ред. код]

  • Гарматне озброєння: 1 × 27 мм гармата Mauser BK-27 із боєкомплектом 120 снарядів (тільки в одномісній версії літака)
  • Точок підвіски: 8 (дві підфюзеляжні та по три під кожним крилом)
  • Бойове навантаження: 5300 кг
  • Ракети:
  • Авіаційні бомби:

Порівняння з аналогами[ред.ред. код]

Aircraft Dassault Rafale[30] Eurofighter Typhoon[31][32] F-16IN
"Super Viper"
[33][34]
F/A-18E/F
Super Hornet
[35][36][37][38]
JAS 39 NG
[39][40][41][42]
МіГ-35
[43][44][45][46][47]
Країна-розробник Франція Франція Німеччина Німеччина
Італія Італія
Іспанія Іспанія
Велика Британія Велика Британія
США США США США Швеція Швеція Росія Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab РСК "МіГ"
довжина 15.27 м
15.96 м
15.03 м
18.31 м
14.1 м
17.3 м
Розмах крил 10.80 м
10.95 м
10.0 м
13.62 м
8.4 м
12 м
Висота 5.34 м
5.28 м
5.09 м
4.88 м
4.5 м
4.7 м
Площа крила 45.7 м²
50.0 м²
27.9 м²
46.5 м²
30.0 м²
38.0 м²
Маса пустого 9,500 кг
11,000 кг
9,979 кг[48]
14,552 кг[38]
7,100 кг
11,000 кг
Максимальне бойове навантаження 9,500 кг
7,500 кг
7,800 кг
8,050 кг
5,300 кг[49]
6,500 кг
Максимальна злітна вага 24,500 кг
23,500 кг
21,800 кг
29,937 кг[38]
14,300 кг[50]
29,000 кг
Силова установка SNECMA M88-2 Eurojet EJ200 GE F110-132 GE F414-400 GE F414G Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга
50 кН кожен
(5100 кгс)
60 кН кожен
(6120 кгс)
84 кН
(8570 кгс)
62.3 кН кожен
(6360 кгс)
62.3 кН
(6360 кгс)
53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс)
90 кН кожен
(9180 кгс)
144 кН
(14690 кгс)
98 кН кожен
(10000 кгс)
98 кН
(10000 кгс)
88.3 кН кожен
(9010;кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє
4,700 кг
7,500 кг
4,996 кг[51] 3,265 кг
5,880 кг
F/A-18E: 6,780 кг
7,381 кг
3,360 кг[42]

3,800 кг[42]

4,800 кг
4,200 кг
Точки підвіски 14 (5 "вологих") 13 (3 "вологі") 11 (3 "вологі") 11 (5 "вологих") 10 (4 "вологих") 9 (5 "вологих")
Максимальна швидкість
   
1.8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[52])
2.0+ Маха[53]
(Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха)
2.05 Маха 1.8 Маха 2.0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[54])
2.25 Маха
Дальність польоту
(з ПТБ, без дозаправлення у повітрі)
3,700+  км 3,790 км 4,220 км 3,054 км 3,200 км 3,100 км
Бойовий радіус 1,800 км 1,390 км[55] 1500+  км 722 км 1300 км 1000 км
Практична стеля 17,000 м
19,812 м
18,000 м
15,000 м
15,240 м
17,500 м
Швидкість підйому 305 м/с
315 м/с
254 м/с
228 м/с
Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1.13 1.18 1.1 0.93 1.18 1.1
Керований вектор тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[56] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[57] 700 м
Вартість літака ~US $84.48 млн
64 млн
~US $108 млн
80 млн[58]
US $50 млн[59] US $55 млн[60] US $48 млн US $38.5 млн

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Why Canada Should Buy The Saab JAS39 Gripen E “Next Generation” Fighter."
  2. http://www.aex.ru/news/2012/3/2/93150/
  3. http://tbu.com.ua/news/shvetsiia_namerena_modernizirovat_100_istrebitelei_gripen_.html
  4. "Tjeckien tar in JAS-offert." www.di.se, 2000-10-17.
  5. Spreen, Wesley E (2007). Marketing in the International Aerospace Industry. London: Ashgate. р. 77.
  6. "Tjeckien stoppar Jas-köp." www.di.se, 2002-09-13.
  7. а б "Tjeckien leasar Jas." www.di.se, 2004-06-14.
  8. "Gripenleverans klar på rekordtid." www.mynewsdesk.com, 2005-08-31.
  9. "Czech government signs Gripen lease extension." FLightglobal, 19 May 2014.
  10. "Ungern på väg rata JAS." www.di.se, 2001-08-28
  11. "Jas-avtalet värt 5 mdr." www.di.se, 2001-11-23
  12. tohl, Rachel; Grillot, Suzette (2009). The International Arms Trade. Cambridge, UK: Polity. р. 46.
  13. "Hungary signs Gripen lease extension deal." FLightglobal, 30 Jan 2012.
  14. Eliasson, Gunnar (2010). Advanced Public Procurement as Industrial Policy: The Aircraft Industry as a Technical University. New York: Springer.
  15. "South Africa fields first Gripen fighter." Flightglobal, 8 May 2008.
  16. "South Africa receives last four Gripens." Flightglobal, 21 Sep 2012.
  17. "SAAF has no Gripen support contract."
  18. "Almost half of SA’s Gripens in storage."
  19. Thailand's Air Force: A Leading Power in ASEAN?
  20. "Thailand signs contract for six Saab Gripen fighters." Flightglobal, 15 Feb 2008.
  21. "Thailand signs for more Gripen fighters, anti-ship missiles." Flightglobal, 23 November 2010.
  22. "Gripenplan träffades av blixtnedslag." www.dn.se, 2013-09-05.
  23. "Thailand vill köpa fler Gripen." www.svd.se, 18 oktober 2013.
  24. "Bundesgesetz vom 27.09.2013 über den Fonds zur Beschaffung des Kampfflugzeugs Gripen (Gripen-Fonds-Gesetz)." www.admin.ch
  25. "SAAF jets aren’t in storage, says general." www.iol.co.za, September 4 2013.
  26. World Military Aircraft Inventory. "2013 Aerospace". Aviation Week & Space Technology (New York: Penton Media). January 2013. ISSN 0005-2175.
  27. World Military Aircraft Inventory. "2013 Aerospace". Aviation Week & Space Technology (New York: Penton Media). January 2013. ISSN 0005-2175.
  28. "Gripen enhancements escape Swedish cutbacks." Flightglobal, 7 Sep 2007.
  29. "Saab sign new agreement with UK's test pilot school." www.saabgroup.com, 15 February 2008.
  30. Official Rafale specifications, FR: Dassault, http://www.dassault-aviation.com/en/defense/rafale/aircraft-characteristics.html?L=1 
  31. Official Typhoon Specifications, Eurofighter, http://www.eurofighter.com/et_ap_pd_ov.asp 
  32. (German) Eurofighter Typhoon, DE: Luftwaffe, http://www.luftwaffe.de/portal/a/luftwaffe/kcxml/04_Sj9SPykssy0xPLMnMz0vM0Y_QjzKLNzKI93AMA8mB2e4-AfqRUFYIQtTLGSoKUhuUkqrv65Gfm6rvrR-gX5AbGlHu6KgIAPMomGo!/delta/base64xml/L2dJQSEvUUt3QS80SVVFLzZfMjBfSDVQ?yw_contentURL=%2F01DB060000000001%2FW26E7J9E579ITSRDE%2Fcontent.jsp 
  33. F-16C/D Factsheet. US Air Force
  34. F-16 Specifications. Lockheed Martin
  35. F/A-18E/F Super Hornet page. Boeing
  36. Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  37. Aircraft Museum – F/A-18E/F Super Hornet. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  38. а б в (JPEG) BP, Blogspot, http://3.bp.blogspot.com/_qrjFeNOsuEY/TS0pRdh1k2I/AAAAAAAAAGU/1Nao6ZHY2_Q/s1600/page0022.jpg 
  39. PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft Flightglobal.com, 23 April 2008.
  40. Official Gripen IN Technical Specifications, SE: Saab, http://www.saabgroup.com/en/Air/Gripen-Fighter-System/Gripen-for-India/The-Fighter-Gripen-IN/ 
  41. (Dutch) (PDF) Pressbrief Gripen NG, NL, 8 August, http://www.jsfnieuws.nl/wp-content/NLGRIPENPRESSBRIEFAug08.pdf, процитовано 1 February 2011 
  42. а б в (PDF) Saab NG presentation, JSF Nieuws, сторінка 5, http://www.jsfnieuws.nl/wp-content/JSF15_ERIC_GRIPEN_DEMOROLLOUT2008.pdf 
  43. MiG-35, RU: MiG Aravia, http://www.migavia.ru/eng/military_e/MiG_35_e.htm 
  44. MiG-29M2 specifications. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  45. MiG-35, Deagel, http://www.deagel.com/Strike-and-Fighter-Aircraft/Mig-35_a000357007.aspx 
  46. MiG-35 specifications. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  47. Aero India 2007 Brochure, Bharat-Rakshak, http://www.bharat-rakshak.com/media/AeroIndia2007/Brochures/DSC03906.JPG.html 
  48. F-16 Versions – F-16E/F. F-16.net.
  49. "Gripen Dimensions". Saab
  50. http://www.saabgroup.com/Global/Documents%20and%20Images/Air/Gripen/Gripen%20product%20sheet/Gripen_Dimensions.pdf
  51. (German) Technische Daten Eurofighter Austria, AT: Air Power, http://eurofighter.airpower.at/technik-daten.htm 
  52. "Fox Three." dassault-aviation.com.
  53. Austrian Airforce
  54. Gripen Supercruises
  55. EFA-2000 Eurofighter. Fas.org.
  56. "Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force". Thaindian News, 4 January 2010.
  57. "Rafale." Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  58. Eurofighter Typhoon |. Eurofighter.com.
  59. Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market. CSIS
  60. Capaccio, Tony (16 December 2010). «Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure». Bloomberg L.P. Процитовано 12 September 2011. 

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]