Saab JAS 39 Gripen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Saab JAS 39 Gripen
JAS 39 південноафриканських військово-повітряних сил
JAS 39 південноафриканських військово-повітряних сил
Тип багатоцільовий винищувач
Виробник Saab Group
Перший політ 9 грудня 1988
Початок експлуатації 1 листопада 1997
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Швеція ВПС Швеції
Інші експлуатанти Чехія ВПС Чехії
Угорщина ВПС Угорщини
ВПС ПАР
ВПС Таїланду
Роки виробництва з 1993
Одиниць вироблено 248 (станом на 2013 рік)
Вартість одиниці $60 млн[1]

Saab JAS 39 Gripen (швед. Gripen — грифон) — шведський багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений і виробляється компанією Saab.

Роботи над проектом розпочалися у 1979 році, а у 1988-у літак уперше здійнявся в повітря. 1 листопада 1997 року JAS 39 був офіційно прийнятий на озброєння шведських військово-повітряних сил. Винищувач експортувався до Чехії, Угорщини, Південно-Африканської Республіки і Таїланду, також рішення придбати JAS 39 прийняла Бразилія.

Шведські "Гріпени" брали участь у міжнародній військовій операції в Лівії, під час якої патрулювали повітряний простір та вели розвідку.

Історія створення[ред.ред. код]

Необхідність замінити винищувачі Saab 35 Draken та Saab 37 Viggen стала очевидною уже наприкінці 1970-х років.[2] Для цього шведські військово-повітряні сили виробили вимоги до нового літака, які включали швидкість 2 Маха і можливість злітати зі злітної смуги довжиною до 800 м. Також він мав бути легший за Saab 37, але при цьому мати краще співвідношення корисного навантаження до дальності польоту.[3] Компанія Saab запропонувала військовим два проекти: Saab 38 і A 20. Перший мав використовуватися як штурмовик і тренувальний літак, а інший як винищувач-бомбардувальник та морський розвідник.[4] Також розглядалася можливість придбання американських винищувачів F-16 Fighting Falcon, F/A-18 Hornet і F-20 Tigershark та французького Mirage 2000.[5] Але ні один із цих варіантів так і не був підтриманий, тому в 1979 році шведські ВПС почали вивчати можливість створення універсального літака під назвою "JAS". Абревіатура розшифровувалася як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик), Spaning (розвідник).[6]

Найбільш перспективним виявився "Проект 2105" компанії Saab, який і ліг в основу майбутнього винищувача. Ще на стадії підготовки в проект неоднократно вносилися зміни, тому він став називатися "Проект 2108", а пізніше — "Проект 2110". У 1980 році для розробки літака було створене підприємство Industrigruppen JAS, до якого увійшли компанії Saab-Scania, Volvo Aero Corporation AB, Ericsson Microwave Systems AB і FFV Aerotech. Також до роботи над проектом долучились спеціалісти шведських військово-повітряних сил.[6] В 1982-у проект отримав державне фінансування, що значно пришвидшило дослідницькі роботи. У тому ж році шведський уряд та Industrigruppen JAS підписали контракт на розробку нового винищувача і побудову п'яти льотних прототипів, також угода включала придбання 30 літаків першої партії.[6]

Тим часом розробники визначили вигляд майбутнього літака — це мав бути легкий, статично нестабільний одномісний винищувач, зпроектований по аеродинамічній схемі "качка" і обладнаний електродистанційною системою управління. В якості силової установки був обраний двигун Volvo RM12, розроблений на базі американського General Electric F404.[7]

Уперше прототип літака був продемонстрований 26 квітня 1987 року.[8] Перший політ мав відбутися в тому ж році, але через проблеми з системою управління польотом його відклали на 18 місяців.[7] І тільки 9 грудня 1988-го перший "Гріпен" (с/н 39-1) здійнявся у повітря, політ тривалістю 51 хвилину пройшов успішно.[9] Під час випробувань літака найбільше занепокоєння викликала авіоніка, особливо електродистанційна система управління польотом. Саме помилки в програмному забезпеченні ЕДСУ і сильні пориви вітру призвели до аварії 2 лютого 1989-го, під час якої розбився льотний прототип "Гріпена", пілот при цьому успішно катапультувався, хоча і зазнав незначних ушкоджень під час приземлення.[10]

Через аварію розробка літака затягнулася і тільки в кінці 1991-го компанія Saab повідомила, що їй вдалося вирішити проблеми з авіонікою та програмним забезпеченням. Ця заява підтверджувалася успішними випробуваннями льотних прототипів. Тому в наступному році розпочалася розробка двомісної версії винищувача, одночасно шведський уряд вирішив придбати другу партію "Гріпенів". На початку 1993-го був випущений перший серійний JAS 39А (с/н 39-101).[6] Але 8 серпня того ж року під час авіашоу в Стокгольмі розбився другий серійний "Гріпен" (с/н 39-102), аварію викликали помилки пілота і проблеми в програмному забезпеченні ЕДСУ. Це призвело до припинення польотів усіх літаків, які відновилися тільки у грудні 1993-го, коли спеціалісти Saab доробили програмне забезпечення.

29 квітня 1996-го здійснив перший політ двомісний JAS 39В. У тому ж році "Гріпен" завершив усі льотні випробування і у червні був офіційно уведений в експлуатацію шведськими військово-повітряними силами.[6]

Конструкція[ред.ред. код]

Загальний огляд[ред.ред. код]

Літак зпроектований по аеродинамічній схемі «качка» і його рулі керування дозволяють створювати позитивну підйомну силу на всіх швидкостях польоту, в той час як трикутне крило компенсує задньому стабілізатору негативну підйомну силу на високих швидкостях. Тому JAS 39 має хороше балансування під час надзвукового польоту і високі злітно-технічні характеристики.

Планер "Гріпена" складається із 60 тисяч деталей, під час його виробництва широко використовуються композитні матеріали, в основному вуглепластики. Їх частка складає 29% маси планера, при цьому на алюміній приходиться 60%, титан 6%, а на інші матеріали — 5%. Із вуглепластиків виготовлені кесони крила, вертикальне і переднє горизонтальне оперення, різноманітні обтічники та стулки. Застосування композитних матеріалів дозволило збільшити термін експлуатації літака, який по розрахункам виробника складає 50 років.[11]

"Гріпен" статично нестабільний літак, тобто його аеродинамічний фокус зміщений назад від центра мас. Це дозволяє підвищити маневреність літака, але під час польотів з високими перевантаженнями існує висока вирогідність, що літак може вийти в закритичні режими і розвалитися в повітрі. Тому JAS 39 має електродистанційну систему управління польотом, яка дозволяє зберігати керованість літака під час інтенсивного маневрування з високими перевантаженнями.[12]

JAS 39 оснащений переднім горизонтальним оперенням (ПГО), яке покращує його злітно-посадкові характеристики. Але ПГО збільшує радіолокаційну помітність літака, хоча під час розробки JAS 39 конструктори намагалися максимально знизити ефективну площу розсіювання. У випадку відмови електронної системи управління і вмикання резервної, ПГО скидається і завдяки відмінній аеродинамічній схемі літак автоматично вирівнюється.[13]

Для зменшення пробігу під час посадки "Гріпен" оснащений потужними повітряними гальмами, а його шасі має жорстку конструкцію, також малій дистанції пробігу сприяє наявність ПГО.[13] Шасі літака має карбонні гальма і автомат ковзання, що полегшує посадку на обледенілі злітно-посадкові смуги. Під час польоту вони прибираються в підфюзеляжні відсіки. База шасі складає 5,2 м (на двухмісних модифікаціях — 5,9 м), а ширина колії — 2,4 м.

Для полегшення технічного обслуговування і здешевлення експлуатації, головні системи "Гріпена", як двигун RM12 і радар PS-05/A мають модульну конструкцію, також це значно полегшує модернізацію літака.[12]

Авіоніка[ред.ред. код]

Авіоніка JAS 39 повністю інтегрована в єдиний комплекс на основі цифрової бази даних MIL-STD 1553B.[12] Інтеграція авіоніки дозволила значно підвищити ефективність "Гріпена" під час виконання бойових завдань. Пілот може отримувати інформацію відразу з трьох джерел: бортові датчики, системи зв'язку і канали передачі даних. При цьому система передачі інформації CDL 39, яка використовується на винищувачах "Гріпен", під час прийняття його на озброєння не мала аналогів у світі.[12] По об'єму передачі даних вона в рази перевищувала кращі західні системи JTIDS та Link 16. Дальність дії системи складає близько 500 км і може значно збільшитись при застосуванні літаків-ретрансляторів.[14] Канали передачі інформації мають високу захищеність від перехоплення і радіоелектонних перешкод.

Завдяки системі CDL 39 літак має високу тактичну гнучкість. Наприклад під час виконання ударної місії JAS 39 може здійснювати атаку, одночасно вести радіолокаційне спостереження за районом в якому знаходиться ціль і передавати необхідну інформацію іншим літакам.[14] Висока ефективність системи передачі даних дає можливість трьом парам "Гріпенів" прикрити половину території Швеції і при цьому кожен пілот буде знати де знаходяться інші винищувачі, що вони бачать і що планують зробити.[14] Крім обміну даними з іншими літаками, CDL 39 дозволяє в режимі реального часу обмінюватися інформацією з наземними об'єктами.[15]

JAS 39 оснащений бортовою радіолокаціною станцією PS-05/A, створеній на основі радару Blue Vixen, який використовується на винищувачах Sea Harrier.[12] БРЛС має плоску антенну решітку з механічним скануванням і складається з чотирьох модулів, які можуть бути замінені на протязі 30 хвилин.[14] Вага станції — 153 кг, що значно менше, ніж у більшості сучасних винищувачів.

PS-05/A може виявляти повітряні цілі на дальності до 120 км.[16] Корабель на причалі чи колону військової техніки під час руху радар здатен побачити на відстані до 70 км.[14] При цьому ціль може бути виявлена навіть в складних погодних умовах, як туман або низька хмарність.[16] Можливості БРЛС дозволяють "Гріпену" атакувати відразу декілька повітряних цілей, які знаходяться за межами візуальної видимості.[12] В режимі картографування місцевості і пошуку наземних цілей, радар може охоплювати поверхню розмірами 5 на 5, або 40 на 40 км.[14] Також PS-05/А дає можливість "Гріпену" ефективно виконувати розвідувальні завдання.[12]

На JAS 39E/F буде встановлена БРЛС з активною фазованою антенною решіткою Raven ES-05.[17] Вона складатиметься з 1000 приймально-передавальних модулів і вихід із ладу декількох із них ніяк не вплине на роботу станції. Також нова БРЛС матиме більшу дільність виявлення цілей, ніж PS-05/A, а її кут огляду зросте до +/-100°.[18]

На відміну від таких винищувачів, як "Рафаль", "Тайфун" і Су-27, "Гріпен" не має пасивних засобів пошуку цілей, але вони будуть установлені на JAS 39E/F.[18] Нова модифікація "Гріпена" отримає інфрачервону систему переднього огляду Skyward-G. Вона дозволить екіпажу в пасивному режимі відслідковувати повітряні цілі, включаючи літаки-"невидимки".[18] Дальність дії системи точно невідома, але вона перевищує радіус дії ракет "повітря-повітря", якими оснащений JAS 39.[18]

Модернізація[ред.ред. код]

Модернізований двомісний JAS-39D Gripen

ВПС Швеції в березні 2011 р. в рамках програми розвитку військової авіації до 2020 р. звернулося з пропозицією до уряду країни виділити $ 5 млрд на модернізацію ста багатоцільових винищувачів JAS 39 Gripen до версії E і F. Приводом для початку модернізації є результати порівняльних випробуваннях винищувачів Gripen, Rafale і Eurofighter Typhoon. За результатами тестів шведський літак отримав оцінку «незадовільно», не впоравшись належним чином ні з одним із завдань[19].

В ході модернізації планується замінити ключові елементи бортової електроніки літаків, датчики і радари. Таким чином, ВПС розраховують продовжити термін служби наявних винищувачів версії C і D щонайменше до 2040 р. В даний час, за інформацією, Saab займається розробкою близько 20 можливих модифікацій модернізованої версії Gripen.

Модернізація винищувачів є найвигіднішою альтернативою розробці нового покоління Gripen. Програму модернізації флоту Gripen версії C і D військово-повітряні сили мають намір провести поетапно протягом п'яти-десяти років[20].

Експлуатація[ред.ред. код]

Швеція[ред.ред. код]

Швеція замовила 204 JAS 39, для зручності їх поставки були розділені на три партії.[21] Перший "Гріпен" шведські військово-повітряні сили отримали 8 червня 1993 року.[22] На освоєння нових літаків було витрачено чотири роки, тому перші JAS 39 заступили на бойове чергування тільки 1 листопада 1997-го.[23] Літаки першої партії поставлялися по фіксованій ціні, що викликало проблеми через коливання собівартості їх виробництва. Через це перед поставками "Гріпенів" другої партії в угоду внесли зміни, за якими будь-яке зниження вартості літака лягало на замовника, а підвищення — на виробника. Останні три JAS 39 були передані шведським ВПС 26 листопада 2008 року.[24]

Шведські військові планували озброїти новими винищувачами шість авіакрил, загальною чисельністю 12 ексадрилій, але у березні 2000 року парламент країни вирішив зменшити кількість ескадрилій до восьми. Через це на озброєння шведських військово-повітряних сил поступило тільки 137 "Гріпенів" із 204, а інші були відправлені на склади зберігання. Весною 2006-го уряд шведський уряд прийняв рішення до кінця 2012 року залишити на озброєнні тільки 100 JAS 39C/D. Для цього в жовтні 2007-го міністерство оборони підписало з компанією Saab контракт на модернізацію 31 JAS 39А/В до рівня C/D.[25]

Бойовий дебют "Гріпенів" відбувся у квітні 2011 року під час міжнародної військової операції в Лівії. 29 березня Швеція прийняла рішення долучитися до операції і 2 квітня розпочала перекидання військ у зону конфлікту. Всього шведи розгорнули 8 JAS 39, десять пілотів та наземний персонал.[26] Під час конфлікту "Гріпени" патрулювали повітряний простір Лівії та вели розвідку, при цьому вони ні разу не залучалися до авіаударів по наземним цілям. До жовтня JAS 39 виконали 650 бойових завдань, налітали майже 2000 годин та передали близько 2 тисяч розвідувальних повідомлень.[27]

У листопаді 2012-го шведські ВПС офіційно повідомили парламент, що можливості JAS 39C/D в 2020 році уже не будуть відповідати вимогам військово-повітряних сил, тому необхідна модернізація 60-80 літаків до рівня JAS 39Е.[28] 17 січня 2013-го шведський уряд прийняв рішення модернізувати 60 "Гріпенів" в період з 2018 по 2027 роки.[29] У березні 2014-го міністр оборони Швеції заявив про можливість додаткового замовлення на 10 JAS 39Е, згодом цю інформацію підтвердив уряд.[30]

Чехія[ред.ред. код]

Коли у 1999 році Чехія вступила до НАТО, основу її бойової авіації складали застарілі радянські винищувачі МіГ-21. Через це уже наступного року уряд почав активно шукати їм заміну: серед претендентів розглядалися F-16, F/A-18, Mirage 2000, Typhoon і JAS-39. Однією із ключових вимог до виробників була офсетна угода у розмірі не менше 150% від вартості контракту.[31] Найбільш вигідну угоду запропонувала компанія Saab, завдяки чому "Гріпен" і переміг в конкурсі.[32] Хоча переможець був визначений ще у грудні 2001 року, через парламентські вибори в Чехії контракт був заключений лише 14 червня 2004-го.[33][34] За його умовами чехи брали в лізинг 12 JAS-39С та 2 JAS-39D терміном на 10 років. Перед початком поставок літаки були дороблені під стандарти НАТО, так як до цього експлуатувалися шведськими військово-повітряними силами. Загальна вартість угоди склала 780 млн.[34]

Перші шість "Гріпенів" були передані Чехії 18 квітня 2005 року.[35] Коли термін дії першого контракту спливав, сторони почали переговори про укладання нової угоди. В результаті, 16 березня 2014-го Чехія підписала контракт з компанією Saab на продовження експлуатації 14 JAS 39 до 2027 року.[36]

Угорщина[ред.ред. код]

У 1999 році Угорщина вступила до НАТО, але її винищувальна авіація, що складалася з придбаних у Росії винищувачів МіГ-29 виявилася несумісною із стандартами Альянсу. Тому угорський уряд почав відразу шукати вихід із ситуації. Розглядалася різні варіанти, у тому числі придбання вживаних літаків західного виробництва та модернізація МіГ-29 до стандартів НАТО. Протягом 2001 року угорці отримали пропозиції від Бельгії, Ізраїлю, США, Туреччини та Швеції.[37] Спочатку угорський уряд цікавився закупкою винищувачів F-16, але в кінцевому рахунку зробив вибір на користь JAS 39. За умовами контракту, підписаного в 2 лютого 2003-го, Угорщина брала в лізинг 14 "Гріпенів" терміном на 10 років.[38] Також контракт передбачав офсетну угоду в розмірі 110% від суми контракту.[39]

Поставки замовлених літаків тривали до грудня 2007 року. Спочатку Угорщина отримала "Гріпени" модифікації A/B, а вже під час експлуатації вони були модернізовані до рівня C/D. За контрактом, угорці мали право викупити JAS 39 в кінці терміну оренди, але 30 січня 2012-го вирішили продовжили лізинг літаків до 2026 року.[40]

Південно-Африканська Республіка[ред.ред. код]

ПАР замовив 26 JAS 39 ще у 1999 році, але перші літаки отримав тільки у квітні 2008-го.[41][42] Поставки "Гріпенів" тривали до вересня 2012-го.[43] Крім того компанія Saab розглядала можливість створення на південноафриканській авіабазі Оверберг спеціалізованої льотної школи для JAS 39. Але місцева влада не висловила достатньої підтримки цим намірам і вони були згорнуті, а сама школа найбільш вірогідно буде побудована в Таїланді.

Протягом деякого часу технічне обслуговування південноафриканських "Гріпенів" було покладене на місцеві компанії, що викликало занепокоєння у виробника.[44] Але в грудні 2013 року уряд ПАР все ж уклав відповідний контракт з компанією Saab.

У березні 2013-го міністр оборони ПАР заявила, що через недостатнє фінансування майже половина JAS 39 будуть відправлені на склади зберігання.[45] Але у вересні того ж року від цих намірів відмовились, а замість відправлення частини "Гріпенів" на склад, вирішили почергово експлуатувати усіх літаки.

Таїланд[ред.ред. код]

JAS 39C Королівських військово-повітряних сил Таїланду

Рішення придбати JAS 39 було прийняте у 2007 році, при цьому літак мав замінити застарілі винищувачі американського виробництва F-5 Tiger II.[46] Перше замовлення на два JAS 39С та чотири JAS 39D було виконане у лютому 2008 року, поставки літаків розпочалися на початку 2011-го.[47] Ще до отримання винищувачів першої партії, Таїланд у листопаді 2010-го замовив додатково 6 JAS 39С.[48] До вересня 2013 року всі 12 законтрактованих літаків були передані замовнику.[49] Тоді же командуючий військово-повітряних сил Таїланду заявив, що його країна розглядає можливість придбання ще шести JAS 39.[50]

Потенційні і майбутні користувачі[ред.ред. код]

Бразилія Бразилія

У листопаді 2007 року бразильський уряд розпочав тендер з метою придбати 36 багатоцільових винищувачів. Позмагатися за вигідний контракт вирішили відразу шість авіаційних компаній: EADS (виставив на тендер винищувач "Тайфун"), Dassault ("Рафаль"), Сухой (Су-35), Boeing (F/A-18E/F Super Hornet), Lockheed Martin (F-16 Fighting Falcon) і Saab (JAS 39 Gripen NG). Нові літаки мали замінити винищувачі F-5ЕМ та Mirage 2000С. Однією із ключових вимог до претендентів була 100%-а передача технологій та виробництво літаків на території Бразилії.

Перший етап конкурсу завершився у жовтні 2008-го, за його результатами Бразилія визначила "короткий" список претендентів, до якого увійшли "Рафаль", "Гріпен" та F/A-18E/F.[51] Але підбиття результатів тендеру затягнулось через скорочення бюджетних витрат.[52] І тільки 18 грудня 2013 року президент Бразилії Ділма Руссефф оголосила переможцем JAS 39.[53]

Бразилія обрала шведський винищувач, у першу чергу, через нижчу вартість придбання у порівнянні з іншими претендентами та кращі умови передачі технологій.[53] У конкуренції із F/A-18E/F, "Гріпену" також допоміг шпигунський скандал, пов'язаний з діяльністю Агенства Національної Безпеки США.

Загальна вартість контракту оцінюється у $4,5 млрд.[53] Перші винищувачі будуть передані замовнику у 2018 році, а завершити поставки планують у 2023-у.[53]

Польща Польща

Польща планує придбати 64 багатоцільових винищувача для заміни МіГ-29 і Су-22М4, при цьому поставки перших літаків очікуються у 2021 році. На контракт претендують відразу п'ять кандидатів: F-35 Lightning II, JAS 39 E/F Gripen, "Рафаль", "Тайфун" і F/A-18E/F Advanced Super Hornet.[54]

Провалені заявки[ред.ред. код]

Австрія Австрія

На початку 2000-х років австрійська винищувальна авіація складалася із застарілих шведських літаків Draken та орендованих у Швейцарії F-5. Для їх заміни Австрія провела тендер, в якому взяли участь "Тайфун", F-16 та JAS 39. У липні 2002-го, з поміж трьох претендентів, австрійський уряд обрав "Тайфун".[55]

Данія Данія

F-16AM/BM, які стоять на озброєнні данських військово-повітряних сил у 2020 році почнуть виводитися з експлуатації, для їх заміни Данія планує придбати від 24 до 30 нових літаків на суму до $5.5 млрд. Спочатку данський уряд розглядав чотири варіанти: "Тайфун", F/A-18E/F Super Hornet, F-35 Lightning II та JAS 39 Gripen NG. Але через постійні затримки зі сторони Данії та перемогу в бразильському тендері, 21 липня 2014-го компанія Saab відкликала свою заявку.[56]

Індія Індія

У 2004 році Індія оголосила тендер на придбання 126 винищувачів, при цьому основними вимогами до літака були середня злітна вага та можливість застосовувати високоточну зброю по наземним цілям. Узяти участь у конкурсі погодились чотири компанії: Dassault (запропонувала Mirage 2000-5 Mk.2), Lockheed Martin (F-16C/D), МіГ (МіГ-29ОВТ) та Saab (JAS 39 Gripen).[57] Але тендер затягнувся і в ньому відбулися значні зміни: Mirage 2000-5 був замінений на Rafale, а МіГ-29ОВТ на МіГ-35. Крім того за великий контракт вирішили позмагатися ще два гравці — компанії EADS («Тайфун») та Boeing (F/A-18E/F Super Hornet).[58] За умовами тендеру 108 із 126 літаків мали бути зібрані на території Індії.[59] Загальна вартість контракту оцінювалася в $10,6 млрд, а у випадку збільшення замовлення, вона могла сягнути $20 млрд.[60][61] Але у квітні 2011-го JAS 39 вилетів із тендеру, а перемога згодом дісталася французькому літаку.[60][62]

Норвегія Норвегія

У квітні 2008 року компанія Saab запропонувала Норвегії придбати 48 JAS 39NG для заміни винищувачів F-16AM/BM.[63] Також норвезький уряд розглядав можливість придбання "Тайфунів" та F-35.[64] Але 20 жовтня 2008-го норвежці оголосили, що єдиний літак, який відповідає всім висунутим вимогам  — F-35A.[65] Як наслідок, 12 червня 2012 року Норвегія та компанія Lockheed Martin підписали $10-ти мільярдний контракт на закупку 52 F-35A.[66]

Швейцарія Швейцарія

У лютому 2007 року Швейцарія вирішила замінити застарілі американські винищувачі F-5 Tiger II. Претендентами на заміну виступали «Тайфун», «Рафаль» і JAS 39.[67] Для визначення найкращого із них, швейцарці вирішили провести повномасштабні випробування, які відбулися у жовтні 2008-го на авіабазі Emmen. Для порівняння у них узяли участь винищувачі-бомбардувальники F/A-18C/D Hornet, які стояли на озброєнні швейцарських ВПС.[68] По результатам випробувань «Гріпен» зайняв останнє місце, поступившись навіть F/A-18.[69] Але 30 листопада 2011-го швейцарський уряд вирішив придбати саме JAS 39. Основною причиною такого вибору була нижча ціна придбання та експлуатації, у порівнянні з іншими претендентами.[70] Всього Швейцарія планувала купити 22 Gripen NG на суму $3.27 млрд.[71] 27 вересня 2013 року це рішення схвалив парламент Швейцарії, але опозиція виступила проти та ініціювала референдум про відміну закупки JAS 39. На референдумі, що відбувся 18 травня 2014-го, 53,4% виборців проголосували проти придбання літаків.[72]

Модифікації[ред.ред. код]

  • JAS 39A — перша серійна модифікація прийнята на озброєння у 1997 році. Більшість літаків цієї модифікації були модернізовані до рівня JAS 39C.
  • JAS 39B — двомісний варіант JAS 39A, призначений для виконання тренувальних польотів і специфічних завдань.[73] На літаку відсутнє гарматного озброєння, він довший на 66 см, ніж JAS 39A і має менший запас палива.[74]
  • JAS 39C — модернізована версія JAS 39A, від неї відрізняється новішим комплектом авіоніки, розширеною номенклатурою боєприпасів та можливістю здійснювати дозаправлення в повітрі.[41]
  • JAS 39D — двомісний варіант JAS 39C, відмінності такі як і між модифікаціями "А" та "В".[41]
  • Gripen NG — глибока модернізація JAS 39, яка включає в себе новий двигун F414G, БРЛС з активною фазованою антенною решіткою Raven ES-05, збільшений запас палива, краще бойове навантаження, дві додаткові точки підвіски озброєння та ряд інших вдосконалень.[75][76] Але одночасно з покращенням характеристик JAS 39, значно зросла його вартість та витрати на обслуговування.[77]
  • JAS 39E — одномісний варіант літака, створений в рамках програми Gripen NG.
  • JAS 39F — двомісна версія JAS 39E, яка розробляється по замовленню Бразилії.
  • Sea Gripen — пропонований палубний варіант JAS 39 Gripen.
  • Gripen UCAV — пропонований безпілотний варіант JAS 39E.[78]

На озброєнні[ред.ред. код]

Країни-оператори JAS-39D Gripen
   Країни, які мають на озброєнні JAS-39
   Країни, які планують придбати JAS-39

ПАР ПАР

Таїланд Таїланд

Угорщина Угорщина

Швеція Швеція

  • Військово-повітряні сили Швеції — 134 JAS 39 Gripen (50 JAS 39As, 13 JAS 39B, 60 JAS 39C і 11 JAS 39D) станом на січень 2013 року, але тільки 100 із них експлуатуються, у той час як інші перебувають на складах зберігання.[80][81]
    • Авіаційне крило "Скараборг" (F 7 Såtenäs)
    • Авіаційне крило "Блекінге" (F 17 Kallinge)
    • Авіаціне крило "Норрботтен" (F 21 Luleå)

Велика Британія Велика Британія

Тактико-технічні характеристики (JAS 39C/D Gripen)[ред.ред. код]

Джерело даних: Saab[83][84], JAS 39 Gripen[85], JAS-39 Gripen Supersonic Aircraft[86]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Екіпаж: 1 (JAS 39D —2 )
  • Довжина: 14,1 м (у JAS 39D — 14,8 м)
  • Розмах крил: 8,4 м
  • Висота: 4,5 м
  • Площа крила: 30,3 м
  • Маса порожнього: 6800 кг
  • Нормальна злітна вага: 8500 кг
  • Максимальна злітна вага: 14000 кг
  • Маса палива: 3360 кг (у внутрішніх баках)
  • Силова установка: ТРДДФ Volvo RM12
  • Тяга:

Льотні характеристики[ред.ред. код]

  • Максимальна швидкість:
    • На великій висоті: 2130 км/год
    • На рівні моря: 1225 км/год
  • Дальність польоту: 3200 км (з ППБ)
  • Бойовий радіус дії: 800 км
  • Практична стеля: 15240 м
  • Навантаження на крило: 283 кг/м²
  • Тягооснащеність: 0,97
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9/-4

Озброєння[ред.ред. код]

  • Гарматне озброєння: 1 × 27 мм гармата Mauser BK-27 із боєкомплектом 120 снарядів (тільки в одномісній версії літака)
  • Точок підвіски: 8 (дві підфюзеляжні та по три під кожним крилом)
  • Бойове навантаження: 5300 кг
  • Ракети:
  • Авіаційні бомби:

Порівняння з аналогами[ред.ред. код]

Aircraft Dassault Rafale[87] Eurofighter Typhoon[88][89] F-16IN
"Super Viper"
[90][91]
F/A-18E/F
Super Hornet
[92][93][94][95]
JAS 39 NG
[96][97][98][99]
МіГ-35
[100][101][102][103][104]
Країна-розробник Франція Франція Німеччина Німеччина
Італія Італія
Іспанія Іспанія
Велика Британія Велика Британія
США США США США Швеція Швеція Росія Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab Group РСК "МіГ"
довжина 15.27 м
15.96 м
15.03 м
18.31 м
14.1 м
17.3 м
Розмах крил 10.80 м
10.95 м
10.0 м
13.62 м
8.4 м
12 м
Висота 5.34 м
5.28 м
5.09 м
4.88 м
4.5 м
4.7 м
Площа крила 45.7 м²
50.0 м²
27.9 м²
46.5 м²
30.0 м²
38.0 м²
Маса пустого 9,500 кг
11,000 кг
9,979 кг[105]
14,552 кг[95]
7,100 кг
11,000 кг
Максимальне бойове навантаження 9,500 кг
7,500 кг
7,800 кг
8,050 кг
5,300 кг[106]
6,500 кг
Максимальна злітна вага 24,500 кг
23,500 кг
21,800 кг
29,937 кг[95]
14,300 кг[107]
29,000 кг
Силова установка SNECMA M88-2 Eurojet EJ200 GE F110-132 GE F414-400 GE F414G Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга
50 кН кожен
(5100 кгс)
60 кН кожен
(6120 кгс)
84 кН
(8570 кгс)
62.3 кН кожен
(6360 кгс)
62.3 кН
(6360 кгс)
53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс)
90 кН кожен
(9180 кгс)
144 кН
(14690 кгс)
98 кН кожен
(10000 кгс)
98 кН
(10000 кгс)
88.3 кН кожен
(9010;кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє
4,700 кг
7,500 кг
4,996 кг[108] 3,265 кг
5,880 кг
F/A-18E: 6,780 кг
7,381 кг
3,360 кг[99]

3,800 кг[99]

4,800 кг
4,200 кг
Точки підвіски 14 (5 "вологих") 13 (3 "вологі") 11 (3 "вологі") 11 (5 "вологих") 10 (4 "вологих") 9 (5 "вологих")
Максимальна швидкість
   
1.8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[109])
2.0+ Маха[110]
(Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха)
2.05 Маха 1.8 Маха 2.0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[111])
2.25 Маха
Дальність польоту
(з ПТБ, без дозаправлення у повітрі)
3,700+  км 3,790 км 4,220 км 3,054 км 3,200 км 3,100 км
Бойовий радіус 1,800 км 1,390 км[112] 1500+  км 722 км 1300 км 1000 км
Практична стеля 17,000 м
19,812 м
18,000 м
15,000 м
15,240 м
17,500 м
Швидкість підйому 305 м/с
315 м/с
254 м/с
228 м/с
Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1.13 1.18 1.1 0.93 1.18 1.1
Керований вектор тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[113] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[114] 700 м
Вартість літака ~US $84.48 млн
64 млн
~US $108 млн
80 млн[115]
US $50 млн[116] US $55 млн[117] US $48 млн US $38.5 млн

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Why Canada Should Buy The Saab JAS39 Gripen E “Next Generation” Fighter."
  2. Frawley 2002, p. 147.
  3. Spick 2000, pp. 426–27.
  4. Björeman 2009, pp. 139–49.
  5. Green & Swanborough 1987, p. 225.
  6. а б в г д "Gripen – The Story So Far."
  7. а б Cross 1986, p. 27.
  8. Winchester 2004, p. 216.
  9. Flight International 1988, p. 3.
  10. Gaines 1989, p. 4
  11. Eliasson 2010, p. 125.
  12. а б в г д е ж "Gripen the multirole fighter." www.saabgroup.com
  13. а б "JAS 39 Gripen." www.airbase.ru
  14. а б в г д е "JAS.39 Gripen" www.airwar.ru
  15. Eliasson 2010, p. 126.
  16. а б Williams 2003, p. 74.
  17. "Saab Gripen features new AESA radar." Flightglobal, 7 Jul 2012.
  18. а б в г "Selex advances Gripen E sensor testing." Flightglobal, 20 Mar 2014.
  19. http://www.aex.ru/news/2012/3/2/93150/
  20. http://tbu.com.ua/news/shvetsiia_namerena_modernizirovat_100_istrebitelei_gripen_.html
  21. "Gripen uses Dubai as launchpad for world sales." Flightglobal, 7 Dec 2003
  22. Elliott, Simon (16–22 June 1993). "Swedish air force in air defense revamp". Flight International. р. 30.
  23. Spick, Michale ‘Mike’ (2000). "Saab JAS 39 Gripen". The Great Book of Modern Warplanes. St. Paul, Minnesota: MBI. р. 431.
  24. "Stark milstolpe av Gripenprojektet." www.mynewsdesk.com, 2008-11-28.
  25. "Contract Finalized on Gripen’s Future." www.saabgroup.com, 17 October 2007.
  26. "Sweden sends Gripens to join Unified Protector." Flightglobal, 4 Apr 2011.
  27. "Sista uppdraget över Libyen." blogg.forsvarsmakten.se, 24 оctober 2011.
  28. "Öppen utfrågning om nästa generation JAS Gripen." www.riksdagen.se, 08 november 2012.
  29. "Swedish government approves 60-aircraft Gripen E programme." Flightglobal, 17 Jan 2013.
  30. "Så vill regeringen stärka försvaret." www.dn.se, 2014-04-22.
  31. "Tjeckien tar in JAS-offert." www.di.se, 2000-10-17.
  32. Spreen, Wesley E (2007). Marketing in the International Aerospace Industry. London: Ashgate. р. 77.
  33. "Tjeckien stoppar Jas-köp." www.di.se, 2002-09-13.
  34. а б "Tjeckien leasar Jas." www.di.se, 2004-06-14.
  35. "Gripenleverans klar på rekordtid." www.mynewsdesk.com, 2005-08-31.
  36. "Czech government signs Gripen lease extension." FLightglobal, 19 May 2014.
  37. "Ungern på väg rata JAS." www.di.se, 2001-08-28
  38. "Jas-avtalet värt 5 mdr." www.di.se, 2001-11-23
  39. tohl, Rachel; Grillot, Suzette (2009). The International Arms Trade. Cambridge, UK: Polity. р. 46.
  40. "Hungary signs Gripen lease extension deal." FLightglobal, 30 Jan 2012.
  41. а б в Eliasson, Gunnar (2010). Advanced Public Procurement as Industrial Policy: The Aircraft Industry as a Technical University. New York: Springer. р. 256.
  42. "South Africa fields first Gripen fighter." Flightglobal, 8 May 2008.
  43. "South Africa receives last four Gripens." Flightglobal, 21 Sep 2012.
  44. "SAAF has no Gripen support contract."
  45. "Almost half of SA’s Gripens in storage."
  46. Thailand's Air Force: A Leading Power in ASEAN?
  47. "Thailand signs contract for six Saab Gripen fighters." Flightglobal, 15 Feb 2008.
  48. "Thailand signs for more Gripen fighters, anti-ship missiles." Flightglobal, 23 November 2010.
  49. а б "Gripenplan träffades av blixtnedslag." www.dn.se, 2013-09-05.
  50. "Thailand vill köpa fler Gripen." www.svd.se, 18 oktober 2013.
  51. "Brazilian fighter programme ready to fly." Flightglobal, 3 Apr 2009.
  52. "Brazilian president confirms new slip to F-X2 fighter decision." Flightglobal, 23 Feb 2011.
  53. а б в г Dec 18, 2013 "Brazil Selects Gripen For F-X2 Requirement." Aviation Week, Dec 18, 2013.
  54. "Poland To Replace Su-22 Fighters with UCAVs." Defense News, Aug. 23, 2012.
  55. Green, Peter. «World Business Briefing, Europe: Austria: Eurofighter Selected.» International Herald Tribune via NYTimes.com, 3 July 2002.
  56. "Saab's Gripen Won't Vie for Danish Jet Contract." The Wall Street Journal, July 21, 2014.
  57. "An alternate theory of the MMRCA process." www.stratpost.com, April 9, 2012.
  58. India's M-MRCA Fighter Competition: Is the Deal In Trouble?
  59. "Request for Proposal for 126 Medium Multi-Role Combat Aircraft Issued." Press Information Bureau (PIB) Government of India, 28-August, 2007.
  60. а б "India Shortlists Rafale, Eurofighter for Jet Deal." Sydney Morning Herald, 28 April 2011.
  61. "Path clear for Rafale fighter deal." www.hindustantimes.com, July 11, 2012.
  62. «Dassault Rafale bags $10.4 bn deal to supply 126 multi-role combat aircraft to IAF with an option to buy ~80 more jets.» Economic Times, 31 January 2012
  63. "Gripen proposel to Norway delivered." www.saabgroup.com, 28 April 2008.
  64. «EADS reveals details of Euroofighter Tyhoon offer to Norway to replace JSF.» Flightglobal, 6 April 2006.
  65. «The Joint Strike Fighter recommended to replace the F-16.» Norwegian Prime Minister's Office, 20 November 2008
  66. "Norway orders F-35A JSF worth $10bn." www.airforce-technology.com, 18 June 2012.
  67. Le Temps, 13 February 2007.
  68. Neue Zuercher Zeitung, 9 October 2008.
  69. Rafale Blowing Hot Again In Switzerland, U.A.E.? www.ainonline.com, February 14, 2012.
  70. «Rafale team fights back after Swiss Gripen win.» Flightglobal.com, 30 November 2011.
  71. "Schweiz köper 22 Jas Gripen." www.svt.se, 30 november 2011.
  72. "Bundesgesetz vom 27.09.2013 über den Fonds zur Beschaffung des Kampfflugzeugs Gripen (Gripen-Fonds-Gesetz)." www.admin.ch
  73. "Gripen — the smart fighter." Офіційний сайт компанії Saab
  74. Williams, Mel, ed. (2003). Superfighters: The Next Generation of Combat Aircraft. London: AIRtime. р. 88.
  75. "Saab reveals Gripen Demo aircraft." Flightglobal, 23 Apr 2008.
  76. "Saab's Demo aircraft to highlight Gripen NG capabilities." Flightglobal,25 Apr 2008
  77. "Die Schweiz erhält umgebaute Occasions-Gripen." Berner Zeitung, 26.09.2012.
  78. "Saab mulls development of Gripen UCAV." dmilt.com, 21 June 2013
  79. "SAAF jets aren’t in storage, says general." www.iol.co.za, September 4 2013.
  80. а б World Military Aircraft Inventory. "2013 Aerospace". Aviation Week & Space Technology (New York: Penton Media). January 2013. ISSN 0005-2175.
  81. "Gripen enhancements escape Swedish cutbacks." Flightglobal, 7 Sep 2007.
  82. "Saab sign new agreement with UK's test pilot school." www.saabgroup.com, 15 February 2008.
  83. "GRIPEN DIMENSIONS." Офіційний сайт компанії Saab
  84. "Gripen – advanced weapons FLexibility." Офіційний сайт компанії Saab
  85. "JAS 39 Gripen." www.airbase.ru
  86. "JAS-39 Gripen Supersonic Aircraft."
  87. Official Rafale specifications, FR: Dassault, http://www.dassault-aviation.com/en/defense/rafale/aircraft-characteristics.html?L=1 
  88. Official Typhoon Specifications, Eurofighter, http://www.eurofighter.com/et_ap_pd_ov.asp 
  89. (German) Eurofighter Typhoon, DE: Luftwaffe, http://www.luftwaffe.de/portal/a/luftwaffe/kcxml/04_Sj9SPykssy0xPLMnMz0vM0Y_QjzKLNzKI93AMA8mB2e4-AfqRUFYIQtTLGSoKUhuUkqrv65Gfm6rvrR-gX5AbGlHu6KgIAPMomGo!/delta/base64xml/L2dJQSEvUUt3QS80SVVFLzZfMjBfSDVQ?yw_contentURL=%2F01DB060000000001%2FW26E7J9E579ITSRDE%2Fcontent.jsp 
  90. F-16C/D Factsheet. US Air Force
  91. F-16 Specifications. Lockheed Martin
  92. F/A-18E/F Super Hornet page. Boeing
  93. Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  94. Aircraft Museum – F/A-18E/F Super Hornet. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  95. а б в (JPEG) BP, Blogspot, http://3.bp.blogspot.com/_qrjFeNOsuEY/TS0pRdh1k2I/AAAAAAAAAGU/1Nao6ZHY2_Q/s1600/page0022.jpg 
  96. PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft Flightglobal.com, 23 April 2008.
  97. Official Gripen IN Technical Specifications, SE: Saab, http://www.saabgroup.com/en/Air/Gripen-Fighter-System/Gripen-for-India/The-Fighter-Gripen-IN/ 
  98. (Dutch) (PDF) Pressbrief Gripen NG, NL, 8 August, http://www.jsfnieuws.nl/wp-content/NLGRIPENPRESSBRIEFAug08.pdf, процитовано 1 February 2011 
  99. а б в (PDF) Saab NG presentation, JSF Nieuws, сторінка 5, http://www.jsfnieuws.nl/wp-content/JSF15_ERIC_GRIPEN_DEMOROLLOUT2008.pdf 
  100. MiG-35, RU: MiG Aravia, http://www.migavia.ru/eng/military_e/MiG_35_e.htm 
  101. MiG-29M2 specifications. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  102. MiG-35, Deagel, http://www.deagel.com/Strike-and-Fighter-Aircraft/Mig-35_a000357007.aspx 
  103. MiG-35 specifications. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  104. Aero India 2007 Brochure, Bharat-Rakshak, http://www.bharat-rakshak.com/media/AeroIndia2007/Brochures/DSC03906.JPG.html 
  105. F-16 Versions – F-16E/F. F-16.net.
  106. "Gripen Dimensions". Saab
  107. http://www.saabgroup.com/Global/Documents%20and%20Images/Air/Gripen/Gripen%20product%20sheet/Gripen_Dimensions.pdf
  108. (German) Technische Daten Eurofighter Austria, AT: Air Power, http://eurofighter.airpower.at/technik-daten.htm 
  109. "Fox Three." dassault-aviation.com.
  110. Austrian Airforce
  111. Gripen Supercruises
  112. EFA-2000 Eurofighter. Fas.org.
  113. "Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force". Thaindian News, 4 January 2010.
  114. "Rafale." Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  115. Eurofighter Typhoon |. Eurofighter.com.
  116. Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market. CSIS
  117. Capaccio, Tony (16 December 2010). «Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure». Bloomberg L.P. Процитовано 12 September 2011. 

Література[ред.ред. код]

  • Gaines, Michael 'Mike' (19–25 March 1989). "Software fault caused Gripen crash" Flight International (London, UK: Reed Business Information). ISSN 0015-3710
  • "Gripen flies unstable" Flight International (Surrey, UK: IPC Transport Press) 123 (3844): 64–65. 2–8 January 1983. ISSN 0015-3710
  • Björeman, Carl (2009). År av uppgång, år av nedgång : försvarets ödesväg under beredskapsåren och det kalla kriget. Stockholm: Svenskt militärhistoriskt bibliotek. ISBN 978-91-85789-58-0.
  • Cross, Michael (13 February 1986). "Swedes unveil New Combat craft". New Scientist 109 (1495): 27. ISSN 0262-4079.
  • Eliasson, Gunnar (2010). Advanced Public Procurement as Industrial Policy: The Aircraft Industry as a Technical University. New York: Springer. ISBN 1-4419-5848-7.
  • Green, William; Swanborough, Gordon (1987). "The Gripen: an ambitious 'Jack of all Trades'". Air International (Lincolnshire, UK: Key Publishing): 224–30. ISSN 0306-5634.
  • Frawley, Gerard (2002). The International Directory of Military Aircraft, 2002–2003. Fishwyck, ACT, AU: Aerospace. ISBN 1-875671-55-2.
  • Spick, Michale ‘Mike’ (2000). "Saab JAS 39 Gripen". The Great Book of Modern Warplanes. St. Paul, Minnesota: MBI. ISBN 0-7603-0893-4.
  • Williams, Mel, ed. (2003). Superfighters: The Next Generation of Combat Aircraft. London: AIRtime. ISBN 1-880588-53-6.

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]