Тарасівка (Львівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тарасівка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Підберізцівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060350090085389
Основні дані
Колишня назва Ірманів, Германів
Населення 455
Площа 2,055 км²
Густота населення 221,41 осіб/км²
Поштовий індекс 81143[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°48′02″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д. / 49.80056° пн. ш. 24.34139° сх. д. / 49.80056; 24.34139Координати: 49°48′02″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д. / 49.80056° пн. ш. 24.34139° сх. д. / 49.80056; 24.34139
Середня висота
над рівнем моря
242 м
Місцева влада
Адреса ради 81143, Львівська обл., Львівський р-н, с. Тарасівка
Карта
Тарасівка. Карта розташування: Україна
Тарасівка
Тарасівка
Тарасівка. Карта розташування: Львівська область
Тарасівка
Тарасівка
Мапа
Мапа

CMNS: Тарасівка у Вікісховищі

Тарасівка (до 1946 року - Германівка)[2]село в Україні, у Підберізцівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 455 осіб. Орган місцевого самоврядування — Підберізцівська сільська рада.

Населення[ред. | ред. код]

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 455 осіб. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 455 100

Історія[ред. | ред. код]

29 квітня 1385 року руський староста Емерик Вебек у Львові засвідчив зізнання Михайла Пая з Тізміха на користь шляхтича Міцька щодо маєтностей Ірманів і Похонів[3]

В урочищі Підліс біля села відбувалися розкопки. Було знайдено поселення черняхівської культури[4].

Адміністративно село входило до складу Львівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина.

Олексів Яків, що народився у 1897 році в Тарасівці був стрільцем в Українській галицькій армії.

Після окупації Галичини у 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1350 осіб, з них 980 українців-греко-католиків, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 30 євреїв[5].

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Сьогодні у селі є два фермерські господарства «Бачинська» і «Ясниське», а також приватна агроторгова фірма «Тарасівка»[6].

Відомі особи[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Іван (Бучко) (1891—1974) — церковний і громадський діяч, архієпископ Української греко-католицької церкви.
  • Калиненко Ігор (1917—1991) — український письменник, поет, драматург, історик. Справжнє ім'я та прізвище — Богдан Васильович Курилас.
  • Яблонська-Уден Софія (1907—1971) — письменниця, журналістка, мандрівниця.

Пов'язані з селом[ред. | ред. код]

  • Альберт Сватек з Германова — дідич, львівський гродський суддя[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
  3. Акти ґродські і земські [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. II. — S. 20, XII. (пол.)
  4. Археологія та стародавня історія Пустомитівського району: село Тарасівка // Сайт zamky.com.ua
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 48. — ISBN 3-447-02376-7.
  6. Агродовідник 4sg.com.ua
  7. Rudańce, po rus. Rudanci // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 901. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]