Чеське Будейовіце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеське Будейовіце
České Budějovice
Герб Прапор
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної вежі
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної вежі
Основні дані
Країна Чехія
Регіон Південночеський край
Населення 96 053 (2009)
Площа міста 55,56 км²
Поштові індекси 370 01
Географічні координати 48°58′27″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 48.97417° пн. ш. 14.47444° сх. д. / 48.97417; 14.47444Координати: 48°58′27″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 48.97417° пн. ш. 14.47444° сх. д. / 48.97417; 14.47444
Висота над рівнем моря 381 м
Міська влада
Адреса Magistrát města Čes. Budějovic
Nám. Přemysla Otakara II. 1,2
370 92 České Budějovice
Веб-сторінка www.c-budejovice.cz
e-mail - posta@c-budejovice.cz
Мер міста Юрай Тома

Чеське Будейовіце (чеськ. České Budějovice, МФА (чеськ.): [ˈtʃɛskɛː ˈbuɟɛjovɪtsɛ]; нім. Budweis), або Чеські Будейовиці — місто на півдні Чехії, адміністративний центр Південночеського краю (чеськ. Jihočeský kraj).

Розташоване біля злиття річок Влтава і Малше. Населення — 96 053 (2009).

Історія міста[ред.ред. код]

Місто Будейовіце засноване в 1265 році чеським королем Пржемислом Отакаром II (чеськ. Přemysl Otakar II). Місто швидко будувалося і економічно розвивалося завдяки своєму статусу королівського міста і розташуванню на перетині торгових шляхів. Щоб зміцнити вірність жителів міста до королівської влади, король наділяв Будейовіце різними привілеями.

Наприкінці XIII—поч. XIV століття в місті були зведені 2 католицьких храми, а саме місто оточене фортечною стіною. Протягом наступного XV століття Будейовіце, в якому були сильні позиції католицької церкви, було оплотом боротьби проти гуситів. У місті налічувалося 4000 жителів, і воно було одним з найбільших і найзначущих міст Чеського королівства.

У XVI столітті місто переживає сильний економічний підйом, пов'язаний, насамперед, з видобутком срібла, а також з розвитком рибальства і торгівлі сіллю. Будівництво будинків в Будейовіце в цей період підпорядковане канонам архітектури Ренесансу. У 1569 році в Будейовіце заснований монетний двір, де карбувалися монети зі срібла, видобутого в околицях міста.

Тридцятирічна війна не заподіяла великої шкоди місту, проте в липні 1641 сталася велика пожежа, яка знищила більше половини будинків. Відновлення міста тривало кілька десятиліть. Епоха бароко значно змінила вигляд міста, в цей період був побудований ряд релігійних об'єктів, а також фонтан Самсона на центральному майдані, що є одним із символів міста.

У XVIII столітті зростання культурного значення міста сприяло заснування тут латинської гімназії, міського театру і філософського інституту. При імператорі Йосифу II в 1785 році було засновано Будвайзерську єпархію.

У XIX столітті технічний прогрес торкнувся багатьох сторін життя міста. Кінна залізниця, побудована в період між 1825 і 1832 роками і пов'язала Чеське-Будейовіце з Лінцем, була першим таким спорудженням в Європі. У цей же період на річці Влтаві розвивалося торгове судноплавство. Розвиток транспорту тісно пов'язаний із зростанням промисловості і торгівлі. У 1847 році компанія «Hardtmuth» (виробник канцелярських товарів марки «Koh-I-Noor») з Відня перенесла в Будейовіце виробництво олівців і керамічних виробів, у зв'язку з чим в місті з'явилася перша велика фабрика. У 1895 році була заснована Чеська акціонерна пивоварня, відома нині пивоварня «Budweiser Budvar» (чеськ. Budějovický Budvar), котра має законні права на продаж свого пива під брендом «Budweiser» у більшості країн Європи.

До кінця XIX століття населення міста і навколишніх сіл в основному складали німці, проте поступово чеське населення стало переважати, хоча й до 1918 року бургомістрами міста були німці. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, будвайзерські німці були депортовані до Західної Німеччини та Австрії.

У ХХ столітті Чеське Будейовіце стало економічною і культурною столицею Південної Чехії. З 1991 року в місті Чеське Будейовіце діє Південночеський університет, а з 2000 року в місті розташовується адміністрація Південночеського краю.

Транспорт[ред.ред. код]

Чеське Будейовіце розташоване на перетині транспортних осей Прага—Лінц і Відень—Чеське Будейовіце—Пльзень. З півночі на південь через місто проходить швидкісна траса R 3/E 55, що з'єднує столицю Чехії Прагу з містом Лінц в південній Австрії. Інша значуща транспортна магістраль проходить із заходу на схід і з'єднує Відень із містом Пльзень (швидкісна траса R 20/E 49). Крім автомобільних доріг обидва ці напрями пов'язують також залізничні магістралі. На початку 2006 року місту переданий для цивільного використання колишній військовий аеродром Плана (Planá) на південно-західній околиці міста. За існуючим проектом розвитку до 2011 року на базі цього аеродрому буде створено міжнародний аеропорт Чеське Будейовіце, здатний приймати літаки типу «Боїнг 737» і «Аеробус 318» і щорічно обслуговувати приблизно 600 000 пасажирів.

Спорт[ред.ред. код]

У місті існує професійний хокейний клуб «Мотор Чеське Будейовіце». Стадіон клубу — Будвар Арена.

Також є футбольний клуб «Динамо Чеське Будейовіце». Стадіон клубу — Střelecký ostrov.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Квадратна міська площа зі статуєю Самсона (фонтан Самсона) у стилі бароко
  • Ратуша на міській площі, побудована в 1727-1730 рр. з трьома башточками і статуями, що втілюють чотири цивільні чесноти: Справедливість, Мужність, Мудрість і Обачність
  • Чорна Вежа (чеськ. Černou Věž) — 72 метрова вежа в центрі міста
  • Собор Святого Мікулаша (чеськ. Katedrál Sv.Mikuláš) в історичному центрі міста
  • Домініканський монастир (чеськ. Dominikánský klášter)
  • Вежа Залізна Діва (чеськ. Železná panna) із частиною збережених міських укріплень (кріпосної стіни)

У Чеське Будейовіце розташовані Південночеський театр опери та балету, Сучасний концертний зал, Музей Південної Чехії, Музей мотоциклів, Музей енергетики. Недалеко від міста розташований популярний серед туристів замок в неоготичному стилі Глубока (Zámek Hluboká).

Місто згадується в романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», як місце локалізації маршового батальйону, в який герой роману йшов не найкоротшою дорогою.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]


Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.