Ніколя Пуссен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколя Пуссен
фр. Nicolas Poussin
Nicolas Poussin 079.jpg
Автопортрет 1649 року
Ім'я при народженні Nicolas Poussin
Дата народження 15 червня 1594(1594-06-15)
Місце народження Анделі
Дата смерті 19 листопада 1665(1665-11-19) (71 рік)
Місце смерті Рим
Національність француз
Напрямок бароко і класицизм
Покровитель маркіз Вінченцо Джустініані, Кассіно дель Поццо,Поль де Шантелу
Вплив на =

Ніколя́ Пуссéн (фр. Nicolas Poussin, *15 червня у (фр. Les Andelys); 1594 — †19 листопада 1665 у Римі) — французький живописець, найпослідовніший представник класицизму, філософ, мистецтвознавець і теоретик мистецтва, один з найосвіченіших людей свого часу.

Зміст

Пуссен та єзуїти[ред.]

Пуссен народився у сім'ї збіднілого шляхтича та колишнього солдата королівської армії.

Дослідники Франції віднайшли,що майже сім років хлопець навчався в Єзуїтській академії в Руані, де давали загальну освіту. Зв'язок з єзуїтами не припинявся й надалі. З документів відомо, що саме єзуїти замовили своєму вихованцю шість картин на епізоди життя Ігнатія Лойоли, засновника ордену. Пуссен замовлення виконав у 1622 р.(картини не знайдені).

Монументальну картину « Диво Св. Франциска Ксаверія» 1641 р. Пуссен теж напише для нової церкви єзуїтів в Парижі (збережена, в Луврі).

Ранні мистецькі враження - від творів школи Фонтенбло (фр. Fontainebleau), де робило багато представників маньєризму 16 ст.

Перші кроки в Парижі[ред.]

Першими вчителями Пуссена в Парижі називають Жоржа Лаллемана(1575?-1636)та портретиста Фердинанда ван Еллє (1580?-1649). Одну картину Лаллемана має Держ. Ермітаж ("Поклоніння волхвів").

Якимось чином молодий Пуссен познайомився з камердінером Куртуа, що обслуговував саму королеву - Марію Медичі. Завдяки знайомству, потайки ходив до палацу, де побачив картини з Італії і "захрорів" цією країною. Метою життя стає подорож до Італії.

Перше значне замовлення отримав 1623 р. у ході оздоблення Люксембурзького палацу Парижі, де він працював разом з Філіпом де Шампенэм (фр. Philippe de Champaigne) (1602-1674). Своє прізвише він частіше писав як Шампень. Тут, у палаці, він знайомиться з поетом Маріно (фр. Marino), завдяки якому Ніколя захоплюється грецькою та римською міфологією, особливо Метаморфозами Овідія. Пусен ілюструє своїми малюнками Епос про Венеру та Адоніса Маріно.

Перші роки у Римі та родина[ред.]

Танкред і Ермінія

Пуссен робить декілька спроб помандрувати Італією, та невдало. Лише у 30 років спроба вдається. Зиму пережив у Венеції, потім Рим, де зустріч з поетом Маріно. На жаль, поет помер через рік і Пуссен виживав самотужки.

Одне з перших замовлень-"Смерть Германіка",де майстер зачепив майстерністю і замовника(кардинала Франческо Барберріні), і багатіїв Риму.

В Римі доля та його геній подарували Пуссену двох постійних замовників-італійця Кассіно дель Поццо та співвітчизника француза Поля Фреара де Шантелу. 1630 р. Пуссен бере шлюб з Ганною Дюге, сестрою художника Гаспара Дюге і стає цілком римлянином. Родина не мала дітей.

З 1635 р. замовником картин Пуссена став сам кардинал Рішельє, що фактично керує у Франції.

Париж з листопада 1640 до вересня 1642-го[ред.]

Слава Пуссена докотилася й до Парижу. Король не заважав жити підлеглим в Італії, але вони його піддані. І за покликом короля повинні повернутися і прислужиті королівській особі. Тим паче уславлені підлеглі…Як не хотів їхати Пуссен у Париж, але поступився утискам. І поїхав…

Його улещували посмішками та обіцянками, а завалили роботами: писати картини, проектувати одяг для короля і його великої родини, навіть оздоби королівського столу та його ліжка! І все це швидко-швидко. Пуссен швидко став перешкодою на дорозі кар'єристів та необдарованих. А конкурентів мав юрбу, яка б розіврвала його на шматки.

Він дещо встиг. Так, картина «Диво св. Франциска Ксаверія» має площу десять квадратних метрів! Але заздрість оточення не давала спокою.

Доля зглянулася на майстра і він кинув роботи… Пуссен іде у Рим начебто до дуже хворої дружини. Кардинал Рішельє помер якось швидко, а через рік помер і король. Тепер вельможні замовники не мали до майстра ніяких вимог. Пуссен скористався цим, щоб більше ніколи не повертатись до Франції, де йому важко працювалося і важко дихалося.

Рим .Останні роки.[ред.]

В Римі сталися зміни. Поступово зменшилося коло французьких замовників Пуссена. Папський престол посів Іннокентій Десятий, який не був а ні прихильником мистецтв, а ні прихильником французів. З Риму виїхало багато французів і навіть родичи покійного папи Урбана Восьмого.

Пуссен хворів, почав прогресувати тремор правюї руки. Але майстер продовжував працювати. 14 жовтня 1664 р.померла дружина художника. Пуссен помер 19 листопада 1665 року і заповів поховати його "без усілякої помпи". Його поховали в римській церкві Сан Лоренцо ін Лучіна.

Головні твори Пуссена[ред.]

  • «Автопортрет», 1649, Берлін.
  • «Автопортрет» 1650, Лувр, Париж.

Ранішній період, 1620-ті рр.

  • Шість картин на теми життя Ігнатія Лойоли, 1622.(Не віднайдені) .
  • « Баталія Іісуса Навіна з аморреями » ", середина 1620-х, Москва.
  • «  Баталія ізраїльтян з амалекітянами » , Ермітаж, Петербург.
  • «Смерть Германіка » . 1628, Міннеаполіс, США.
  • «Венера оплакує смерть Адоніса», 1627, Лувр, Париж.
  • «  Пастухи віднайшли Венеру,що спить» ", бл.1626-27, Дрезден.
  • « Тріумф богині рослин Флори» , 1627, Лувр, Париж.
  • «Винищення немовлят за наказом царя Ірода» , бл.1628, музей Конде, Шантійї.
  • «Катування св. Еразма», 1629, Ватикан, Пінакотека.

Картини 1630-х рр.

Никола Пуссен. «Танок під музику Хроносу» (1636).


  • « Цар Мідас прохає золота у Вакха» , 1630, Мюнхен, Стара пінакотека.
  • « Давид-переможець Голіафа  », 1631, Прадо, Мадрид.
  • «Танкред та Ермінія» , Ермітаж, Петербург.
  • «Царство Флори » , 1631, Дрезден.
  • « Мор у місті Азота» , 1631, Пувр, Париж.
  • «Рінальдо і Арміда», поч.1630-х рр, Москва .
  • «Танок під музику бога Хроноса» , 1636.
  • «Викрадення сабінянок», бл. 1637, Лувр, Париж (варіант в Метрополітен музеї, Нью-Йорк).
  • « Натхнення поета від Аполлона  », 1638, Лувр, Париж.
  • «Христа знімають з креста» , Ермітаж, Петербург.
  • «Тріумф Нептуна і Амфітрити» , 1637, Філадельфія, США .

Картини 1640-х рр.

  • «Аркадські пастухи» (Et in Arcadia Ego), бл.1640, Лувр, Париж.
  • «Диво св.Франциска Ксаверія», 1641, Лурв, Париж.
  • «Віднайдення немовляти Мойсея » , 1641, Лувр, Париж.
  • «Свята родина на сходинках» , 1648, Вашінгтон ,Нац.галерея.
  • «Орфей та Еврідика», бл. 1648, Лувр, Париж.
  • «Пейзаж з філософом Діогеном » , 1648, Лурв, Париж.
  • «Христос передає ключі від раю апостолу Петру » , 1648, Едінбург, Нац.галерея Шотландії.
  • «Еліазар та Ревекка біля колодця », 1648, Лувр, Париж.
  • « Суд царя Соломона», 1649, Лувр, Париж.
  • «Щедрість полководця Сципіона Африканського », Москва.
  • «Есфірь перед Артаксерксом » , Ермітаж, Петербург.
  • «Мойсей вибиває воду із скелі для спраглих євреїв », 1649, Ермітаж, Петербург.
  • « Пейзаж з Поліфемом », 1649, Ермітаж, Петербург.
  • «Рятування цариці Зенобії з Пальміри », Ермітаж, Петербург.
  • «Йоан Богослов на острові Патмос пише Апоколіпсіс », 1645, Чікаго, худ институт.

Картини 1650-х рр.

  • «Пірам і Тісба », 1651, Франкфурт на Майні, Німеччина.
  • «Народження Вакха », 1657, Музей Фогг, Массачузетс, США.
  • «Відпочинок Святої Родини на шляху до Єгипту », 1648, Ермітаж, Петербург.
  • «Пейзаж з Геркулесом та Какусом », Москва.

Картини 1660-тих рр.

  • Серія робіт «Сезони», Лувр, Париж.

Галерея робіт[ред.]

Джерела[ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ніколя Пуссен
  • Ротенберг Е.И. "Западно-европейское искусство 17 в.,М,"Искусство,1971 ,(рос).
  • Западноевронейская живопись,каталог 1,Л ,"Аврора" ,1976 ,(рос).
  • Ротенберг Е.И."Западно-европейское искусство 17 в.Тематические принципы" ,М. "Искусство",1989 ,глава 5-Пуссен ,(рос).

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколя_Пуссен&oldid=12722756