Шишкін Георгій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Георгійович Шишкін
Георгий Георгиевич Шишкин
200
Автопортрет
Дата народження 25 січня 1948(1948-01-25) (66 років)
Місце народження Свердловськ, СРСР
Національність росіянин
Громадянство Росія Росія
Жанр художник-графік, портретист
Навчання Свердловський архітектурний інститут
Роки творчості з 1973
Сайт Офіційний сайт
Файл:Timbre-poste - Centenaire des Ballets russes.jpg
«Століття Російського Балету Дягілева», 2009. Георгій Шишкін.

Ши́шкін Гео́ргій Гео́ргійович (рос. Шишкин Георгий Георгиевич, *25 січня 1948, Свердловськ) — російський художник, який розробив свою особливу техніку з оригінальним методом підготовки основи під пастель, автор картин циклу "Російські сни", триптиха "Присвята Російському балету Дягілєва ", майстер сучасного портрета. Живе і працює в Москві з 1981, в Парижі з 1993 і в князівстві Монако з 1995.

Біографія[ред.ред. код]

Георгій Шишкін народився в 1948 в Свердловську (нині Єкатеринбург) в сім'ї музиканта-скрипаля (перша скрипка оркестру Свердловського театру музичної комедії), ветерана Великої Вітчизняної війни Георгія Івановича Шишкіна, який отримав поранення на фронті. Хлопчик рано втратив батька.

У дитинстві Георгій відчув сильний вплив атмосфери дому прадіда та прабабусі (по материнській лінії), будинки з російськими традиціями, збереженими в радянський час. Його прадід, якого Георгій знав, осліплим, до двадцяти років, - Юхим Іванович Корабельщіков був лікарем у Російській армії. Будинок, оточений садом і городом, був знесений у 1968, а на його місці побудовано безлике будівлю гуртожитку.

З раннього дитинства Георгій Шишкін виявив великі здібності і любов до малювання. З шести років хлопчик навчався в Музичній школі по класу скрипки, але "був уже впевнений, що повинен стати художником", він постійно малював. У десять років він поступив в Художню школу при Художньому училищі Свердловська 19581963, де його викладачем був художник Микола Моос, що став згодом відомим художником-графіком, ілюстратором російських казок. Художню школу Георгій закінчив з відзнакою в 1963, в числі трьох найкращих випускників, отримавши рекомендацію для продовження навчання.

Георгій Шишкін в 1975 закінчив Свердловський архітектурний інститут 19691975, філія Московського архітектурного інституту (МАрхИ), (нині Уральська державна архітектурно-художня академія), де в той час викладали провідні митці Уралу. У період навчання він здійснював подорожі з етюдником за старовинними містами Росії. Один або разом з другом - молодим викладачем історії мистецтва Анрі Юрійовичем Каптіковим, випускником Петербурзької Академії Мистецтв, одним з найкращих знавців російської архітектури, що відкрили йому цілий ряд видінь стародавньої Русі. В Успенському соборі Володимира Георгій був вражений фресками Андрія Рубльова.

Відвідуючи Санкт-Петербург і Москву, юнак цілими днями докладно й уважно вивчав колекції музеїв: Ермітажу, Російського музею, Третьяковської галереї.

З 1974 Георгій Шишкін почав брати участь у професійних художніх виставках. У тому ж році він став лауреатом Всеросійського конкурсу студентської творчості і був запрошений до участі в Всесоюзній виставці "Творчість молодих" на ВДНГ СРСР в Москві. "Молодий художник, я тоді ще не знав, чого я хочу, але вже твердо знав, чого я не хочу" - говорить сам художник. Інтуїтивно він ухилявся від напрямку " соцреалізм ", а також від вступу в партію.

Після закінчення інституту з 1975 по 1978 працював архітектором в 1-й майстерні Свердловскгражданпроекта.

З 1978 по 1988 Георгій Георгійович викладав на кафедрі малюнка Свердловського архітектурного інституту (УрГАХА). З 1981 по 1982 стажувався в Московському вищому художньо-промисловому училищі імені Строганова.

Член Спілки художників СРСР з 1985.

З 1986 по 1987 пройшов стажування на кафедрі підвищення кваліфікації в Московському архітектурному інституті.

На запрошення від дирекції Центрального будинку працівників мистецтв (ЦБПМ) в 1987 він приїхав з персональною виставкою до Москви.

В 1988 році художник здійснив поїздку по Росії, відвідавши, зокрема, Ферапонтов монастир з фресками Діонісія і Кирило-Білозерський монастир.

З 1989 року він бере участь у виставках за кордоном, спочатку в Західній Німеччині. У цьому ж році вступив у Міжнародну федерацію художників-графіків при ЮНЕСКО.

У 1989 - 1991 роках він здійснив кілька поїздок в ФРН і Нідерланди.

У 1991 році переїхав до Москви, перевівся в Московську організацію Спілки художників Росії. Є членом Московського Союзу художників.

В 1993 Георгій Шишкін вперше відвідав Францію, в 1996 зупинився в Парижі і в цьому ж році запрошений з виставкою в Монако. З 1998 є резидентом князівства.

Художник взяв участь у багатьох благодійних акціях на користь дітей, особливо, дітей Росії.

Художні проекти[ред.ред. код]

Виставки[ред.ред. код]

Персональні виставки[ред.ред. код]

Першою виставкою Шишкіна стала виставка у Будинку працівників культури Свердловська в 1981. Інші виставки:

Групові виставки[ред.ред. код]

Першою груповою виставкою Георгія Георгійовича стала Всеросійська виставка студентського товариства у Новосибірську, на якій він отримав Диплом лауреата конкурсу. Інші важливі виставки:

  • 1981 — VI-я Всесоюзна виставка акварелі, Центральний будинок художника, Москва;
  • 1985 — Уральська зональна виставка, Державна картинна галерея, Свердловськ;
  • 1987 — Російсько-американська виставка на Конгресі «Співпраця у космосі заради миру на Землі», Міжнародний торгівельний центр імені Гаммера;
  • 1989 — Галерея «Raum und Kunst», Гамбурґ (ФРН); Міжнародна виставка «Мистецтво та космос», «Ko-Galerie», Дюссельдорф (ФРН);
  • 1990 — Galerie Burckman, Ганновер (ФРН);
  • 1991 — «Російське мистецтво» (починаючи з Кандинського), Галерея «Burg Vossloch», Гамбурґ (Німеччина); Виставка Міжнародної Федерації Художників-графіків ЮНЕСКО, Центральна виставкова зала «Манеж», Москва;
  • 1992 — Виставка «Жіночий портрет», Галерея «Московський Художник», Москва;
  • 1995 — Міжнародна виставка «Художники світу», Париж (Франція), Бейрут (Ліван), Дамаск, Алеппо (Сирія);
  • 1997 — Виставка на I-му Фестивалі слов'янської культури, Російський культурний центр, Париж (Франція); Галерея «Monaco Fine Arts», Монте-Карло (Монако);
  • 1998 — Виставка «XXXII-й Міжнародний приз сучасного мистецтва Монте-Карло», Монако;
  • 1999 — Виставка в Christie's 12-ти художників, Монако; — Виставка «Творці сьогодні», Палац конгресів, Saint-Quau-Portrieux (Франція)
  • 2000 — Виставка п'ятьох лауреатів Гран Прі Фонду Тейлора, Галерея Фонду Тейлора, Париж (Франція);
  • 2001 — Виставка «Посли європейського мистецва», Лінкольн-Центр, Нью-Йорк (США); Осінній салон, Париж (Франція);
  • 2003 — «Європастель», Музей історії Санкт-Петербурга;
  • 2005 — Виставка, присвячена Сержу Лифару, Оперний театр Шартра (Франція);
  • 2006 — Виставка «Art en Capital», Гран Пале, Париж (Франція);

Джерела[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]