Яполоть
| село Яполоть | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський | ||||
| Громада | Костопільська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060350290057508 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1577 | ||||
| Населення | 823 | ||||
| Площа | 2,93 км² | ||||
| Густота населення | 280,89 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35021 | ||||
| Телефонний код | +380 3657 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°59′06″ пн. ш. 26°15′12″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 26.25333° сх. д.Координати: 50°59′06″ пн. ш. 26°15′12″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 26.25333° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
169 м | ||||
| Водойми | річка Горинь | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3 | ||||
| Карта | |||||
  Яполоть | |||||
 Яполоть | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Я́полоть — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу території Костопільської міської територіальної громади[1]. Населення становить 823 осіб. Орган місцевого самоврядування — Костопільська міська рада. В селі Яполоть розташоване робоче місце старости відповідного старостинського округу[2].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Горинь.
Історія[ред. | ред. код]
Згадки про село датуються 1577 р. Вважається, що назва поселення є видозміною від слова «заболоть», що вказує на його розташування «за болотами».
У 1906 році село Стидинської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 10. Дворів 92, мешканців 617[3].
26 січня 1944 загін УПА розбив 206-ий батальйон внутрішніх військ НКВД. Вбито близько 100 енкаведистів, скільки ж поранено. В ході військової операції повстанцями було здобуто 4 кулемети, багато крісів та автоматів. З боку УПА було 6 убитих i 8 поранених[4][5].
28 квітня 1944 р. сотня УПА «Гамалії» (командир Анатолій Монь) з куреня «ім. Хмельницького» (командир Ждан Ярослав «Острий») ВО-1 «Заграва» оточила і розбила коло села відділ НКВД, з 200 тільки 20 ворогів утекло. Власні втрати: 4 вбиті, 12 поранено.[6]
Символіка[ред. | ред. код]
Символи затверджено рішенням сесії сільської ради за № 86 від 6 серпня 2004 р. Автори проектів — Ю. Терлецький і М. Омельчук.
Герб: у золотому полі три червоні стріли, покладені навхрест вістрями вгору, над зеленим курганом на синій основі. Прапор: квадратне полотнище, що складається з трьох рівновеликих вертикальних смуг — синьої, жовтої та синьої, посередині жовтої — три червоні стріли, покладені навхрест вістрями вгору.
Курган і стріли розповідають про історичне минуле краю, золоте поле означає сільське господарство, синій — річку Горинь, зелений — багаті ліси.
Відомі люди[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Мельнійчук Михайло Михайлович (* 1962) — український географ.
Улітку 1970 року, будучи студентом, у селі впродовж двох тижнів проводив вивчення місцевого діалекту і фольклору краєзнавець В.Ящук.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- ↑ СТАРОСТИ. kostopil-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Б'ємо загарбників (з дій УПА) // «Повстанець», листопад 1944, Ч. 1
- ↑ Літопис УПА: Видання Головного Командування УПА / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Потічний, П. Сохань, О. Рубльов, М. Ріпецький, Є. Штендера, Г. Боряк, Б. Іваненко. — Київ; Торонто, 1995. — 482 с. — (Літопис УПА. Нова серія. — Т. 1) — стор. 140
- ↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 48-49. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
