П'ятигори (Рівненський район)
| село П'ятигори | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Здолбунівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060250130089141 |
| Основні дані | |
| Населення | 582 |
| Площа | 11,78 км² |
| Густота населення | 49,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35710 |
| Телефонний код | +380 3652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°31′57″ пн. ш. 26°09′47″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
221 м |
| Водойми | річка Швидівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35710, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. П’ятигори, вул. Вишнева, 13 |
| Сільський голова | Нестерчук Петро Миколайович |
| Карта | |
  П'ятигори | |
 П'ятигори | |
| Мапа | |
| |
|
| |
П'ятиго́ри — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 582 особи.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Швидівка.
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році село Здовбицької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 7. Дворів 123, мешканців 473[1].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Здолбунівської міської громади.[2]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 607 осіб, з яких 265 чоловіків та 342 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 579 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,48 % |
| російська | 0,34 % |
| молдовська | 0,17 % |
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Різдва Богородиці
,_%D1%81.%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8,_2.jpg)
Постаті[ред. | ред. код]
- Середюк Станіслав Олександрович — засновник фермерського господарства «П'ятигірське», кавалер ордена «За заслуги»[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 4 жовтня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Указ президента України № 849/2019
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Piatyhorce, wś, pow. ostrogski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 61. (пол.).— S. 61. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка с. П'ятигори. Верховна Рада України.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
